Постанова

від 09.02.2017 по справі 813/340/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року № 813/340/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області (надалі по тексту - УПФУ в Жидачівському районі Львівської області, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос (надалі по тексту - відповідач) витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам підприємства, які набули право на пільговий стаж за час роботи на підприємстві. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач всупереч вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за період з 01.09.2015 року по 31.12.2015 року та 01.01.2016 року по 31.12.2016 року не здійснював компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував позивачу 34 475,72 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням. Водночас, жодних заперечень на позовну заяву чи будь-яких пояснень від відповідача до суду не надходило.

Згідно з положеннями статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Відповідно до п.1, 2 ст.1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно із п.1 ст.2 зазначеного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Стаття 4 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - список №1, список № 2).

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тобто, відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону Про пенсійне забезпечення , незалежно від часу їх призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленою статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (із змінами та доповненнями).

Відповідно до Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Мін'юсті від 16.01.2004 року за №64/8663 (надалі по тексту - Інструкція), розділ 6 - витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, покривається підприємствами, на яких було набуто пільгових стаж.

Судом встановлено, що УПФУ у Жидачівському районі Львівської області надіслано у відповідності до розділу 6 Інструкції розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення для відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, зокрема: від 12.01.2016 року №224/04-36/2, від 06.10.2015 року №5438/04-31/1, від 06.11.2015 року №6100/04-31/1, від 12.01.2016 року №219/04-31/1, від 11.05.2016 року №2233/04-31/1, від 05.12.2016 року №5813/04-31/1 (копії квитанцій установи поштового зв'язку про вручення вищевказаних розрахунків наявні в матеріалах справи).

Окрім цього, суд зазначає, що отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , відповідач не надав на них до УПФУ в Жидачівському районі Львівської області заперечень та не оскарживши їх у суді, відтак суд дійшов висновку, що відповідач фактично погодився з такими розрахунками.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Як підтверджується матеріалами справи, за період роботи в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Колос право на пільгову пенсію набули працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Згідно з п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Водночас, як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та долученої до матеріалів справи картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.09.2015 року по 31.12.2015 року та з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року заборгованість Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складає 34 475,72 грн.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, шо позовні вимоги УПФУ в Жидачівському районі Львівської області є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос (с.Баківці, Жидачівський район, Львівська область; код ЄДРПОУ 30728049) на користь управління Пенсійного фонду у Жидачівському районі Львівської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 34 475 (тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн. 72 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 лютого 2017 року.