АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа №33/796/ 171 /2017 Суддя суду першої інстанції: Богінкевич C. М.
Категорія: ст. 472 МК України Головуючий суддя в суді апел. інст.: Кепкал Л.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, уродженця м. Чернігова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 472 Митного кодексу України;
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року, ОСОБА_4, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, що складає 37 278 (тридцять сім тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 81 (вісімдесят одна) копійка на користь держави з конфіскацією зазначених товарів, а саме газу вуглеводневий скраплений, паливний відповідно до протоколу ПМП № 0015/903000000/16 від 27.04.2016 року.
В постанові суддя вказав, що громадянин України ОСОБА_4 у порушення вимог ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України не задекларував у електронній митній декларації від 24.03.2016 № 903010003/2016/001394 товар, тобто не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості (кількість) про товар: скраплений (зріджений) вуглеводневий газ марки пропан-бутан автомобільний, вагою 116260 кг (8.176 тис. л.), який був переміщений через митний кордон країни і підлягав обов'язковому декларуванню та зробив висновок про те, що декларант ПП БІЗНЕС ПАРТНЕР громадянин України ОСОБА_4 вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 472 Митного кодексу України.
На постанову суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року скасувати та прийняти нову, якою закрити справу за ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_4
Апелянт вважає, що суд підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе застосування стягнення як виду покарання за адміністративне правопорушення
Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що 24 березня 2016 року МД була прийнята до оформлення та присвоєно їй номер 903010003/2016/001394 та вважає, що прийнявши до оформлення митну декларацію, митний орган засвідчив, що декларація подана за встановленою формою і містить всі необхідні відомості, підстав для відмови у її прийнятті немає.
Також зазначає, що посадовими особами митниці, безпідставно, було прийнято рішення про відбір проб та зразків з метою можливої класифікації товару в товарній підкатегорії згідно з УКТЗЕД 290110000, однак всупереч порядку відбору зразків (проб), встановленого ст. 356 МКУ, посадовими особами митниці було використано бувші у користуванні відбірники для наповнювання газу із ємкостей та без дотримання правил техніки безпеки та пожежної безпеки, тобто з порушенням п.16 ст. 356 МКУ.
На початку здійснення відбору, водіями та директором ПП БІЗНЕС ПАРТНЕР було виявлено, що пробовідбірники були заповнені іншим газом невідомого походження та мали наявні ознаки порушення герметичності. Беручи до уваги той факт, що крани не тримали газ всередині і був витік газу з деяких пробовідбірників, тому вони були змушені додатково ставити заглушки. Перед відбором зразків, посадові особи ПП БІЗНЕС ПАРТНЕР були змушені провести злив рідини та газу з кожного пробовідбірника. Повірку (перевірку), очищення пробовідбірники перед наповненням зразками не проходили (на залишки попереднього товару). На відібрані зразки було накладено митне забезпечення, про що свідчить акт відбору проб та зразків № Б/Н від 24 березня 2016 року та направлено до спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС для визначення хімічного складу товару.
У подальшому ОСОБА_4, керуючись пунктом 29 Постанови КМУ № 450 від 21 травня 2012 року, було заявлено до оформлення наступну МД в режимі ІМ 40 ТН (тимчасова декларація по класифікації) та взято на себе зобов'язання подати митному органу додаткову декларацію у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Митна декларація була прийнята до оформлення з присвоєним номером 903010003/2016/001405 від 24 березня 2016 року, після проведення митних процедур - оформлена зі сплатою митних платежів в повному обсязі. Жодних претензій з боку митних органів не було, товар було оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг, без будь-яких обмежень.
18 квітня 2016 року було отримано висновок СЛЕД ДФС № 142005701-024 від 08 квітня 2016 року та рішення про визначення коду товару № КТ-903000000-0039-2016 від 18 квітня 2016 року. Відповідно до якого, товари задекларовані у відповідній МД вірно, навіть при зміні коду товару на 1 автоцистерну (з чим неможна категорично погодитись) товарна позиція залишилась не змінною, зміни в товарній підпозиції до змін ставок ввізного мита та акцизного збору не призвели, вони залишились без змін: ввізне мито - 0%, акцизний збір - 31 EUR за тис.л при 15 °С.
З невідомих причин, ні головним державним інспектором ДФС при складанні протоколу про ПМП, ні судом не взято до уваги отриманий лист виробника продукту (наявний в матеріалах справи) №201-23/4917, який повністю спростовує висновки які навів експерт у висновку.
ОСОБА_4 не погоджується і з твердженнями інспектора митниці, який вказав, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом, передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант, тобто ПП БІЗНЕС ПАРТНЕР в особі ОСОБА_4 та каже, що у даному випадку декларантом є власник товару - ТОВ "ЕНЕРГОІМПЕКС", а ПП БІЗНЕС ПАРТНЕР являється лише митним брокером і права власності та розпорядження товарами ні у підприємства ні у ОСОБА_4 немає.
Вважає, що посадовими особами митниці при складанні протоколу були порушені ст..ст.491, 494, 489 МК України, а тому протокол про порушення митних правил не є належним доказом порушення ОСОБА_4 митних правил.
З приводу накладеного судом стягнення, то апелянт зазначає про те, що суд абсолютно формально та однобічно дійшов висновків про застосування стягнення у вигляді штрафу та конфіскації майна (вартість якого невідомо ким встановлена), оскільки судом не було враховано те, що ОСОБА_4 за місцем роботи характеризується позитивно, раніше ні до адміністративної ні до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні малолітню дитину, змушений допомагати матері та рідному брату, які мають інвалідність першої групи.
Заслухавши доповідь судді, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представника Енергетичної митниці ДФС ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду, пояснення представника ТОВ "ЕНЕРГОІМПЕКС" - ОСОБА_7, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245 , 251, 252, 280 КУпАП, 486,489 МК України, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 458 Митного кодексу України , порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 472 Митного кодексу України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
За змістом цього Закону такі дії вчиняються винною особою умисно чи з необережності.
У відношенні ОСОБА_4 був складений протокол про порушення митних правил за ознаками ст. 472 МК Україниуповноваженою державою особою дії якої в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувались.
Згідно зі ст. 257 Митного кодексу України , декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При цьому, підпункти а, б, г, д п.5 ст.257 Митного Кодексу вказують на те, що декларант зобов'язаний вносити до митної декларації точні відомості про товари, їх найменування, код товару з УКТЗЕД, кількість, торгівельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.
Як визначено ст. 266 МК Українидекларант зобов'язаний здійснювати декларування товарів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, а саме на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Так, 24.03.2016 до сектору митного оформлення "Чернігів" митного поста "Київ-енергетичний" Енергетичної митниці ДФС декларантом ПП "БІЗНЕС ПАРТНЕР"(код ЄДРПОУ 36823451, 14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, Новозаводський р-н., пр-т. Перемоги, буд. 20, кв. (офіс) 4) громадянином України ОСОБА_4 було подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) в митному режимі імпорт типу "ІМ 40 ДЕ" якій присвоєно №903010003/2016/001394 на товар "скраплений (зріджений) вуглеводневий газ", вагою 116260 кг (216.841 тис. л.), який переміщувався в автоцистернах №№ НОМЕР_2.
Згідно з поданою ЕМД №903010003/2016/001394 від 24.03.2016 року у гр. 31 декларантом ПП "БІЗНЕС ПАРТНЕР" громадянином України ОСОБА_4 було вказано товар:
-Скраплений (зріджений) вуглеводневий газ марки пропан-бутан автомобільний, марка продукту - ПБА - 58180 кг. (107,940 тис. літрів), щільність при температурі 15 град.С - 539 кг/м3 масова доля компонентів,%:сума метану,етану та етилену - 2,60; пропан - 41,11; бутани та бутилени - 56,27 у тому числі ізобутан - 16,72; бутан - 39,33; пентани - 0,02; сума непредельних вуглеводнів не більше - 0,22; Скраплений (зріджений) вуглеводневий газ марки пропан-бутан автомобульний, марка продукту- ПБА - 58080 кг. (108,901 тис. літрів), щільність при температурі 15 град.С - 537 кг/м3 масова доля компонентів,%:сума метану, етану та етилену - 3,01; пропан - 43,01; бутани та бутилени - 53,98 у тому числі ізобутан - 15,42; бутан - 38,51; пентани - 0,00; сума непредельних вуглеводнів не більше - 0,05. Використовується в якості автомобільного палива Торговельна марка - РУП Производственное обьединение Белорусьнефть . Виробник - РУП Производственное обьединение Белорусьнефть . Країна виробництва - Білорусь.
Відповідно до ст. 266 МК України, та п. 3.9 Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (дата набуття чинності для України 15.09.2011), перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. Проте, таким правом ОСОБА_4 не скористався.
Митними органами при здійсненні митного контролю було відібрано проби та зразки товару та направлено запит до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС (СЛЕД ДФС) від 24.03.2016 року № 79 (лист від 25.03.2016 № 28-70-60-36/245) та на підставі п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій та п. 21 статті 36 Митного Кодексу України товар випущено у вільний обіг за тимчасовою декларацією ( ІМ40 ТН) від 24.03.2016 року № 903010003/2016/001405.
За результатами висновку СЛЕД ДФС від 08.04.2016 року № 142005701-0249 (лист № 2416/94-94-57-01-3 від 08.04.2016 року) було встановлено хімічний склад вказаного товару та визначено, що густина за температури 15 град.С кг/м3 відповідно до автоцистерни становить: НОМЕР_3 - 557,983.
Отже, при зміні густини товару, змінюється кількість товару в додатковій одиниці виміру, яка є вирішальною для визначення основи нарахування - акцизного податку.
Відповідно до службової записки заступника начальника митного поста Київ-енергетичний від 19.04.2016 року № 28-70-60-38/339, згідно визначених показників густини, зазначених у висновку СЛЕД ДФС від 08.04.2016 № 142005701-0249, кількість товару за ЕМД від 24.03.2016 № 903010003/2016/001394 змінюється до 225.017 тис.л (різниця складає 8.176 тис.л)
А відтак, громадянин ОСОБА_4 у порушення вимог ч. 1 ст. 257 Митного Кодексу України не задекларував у електронній митній декларації від 24.03.2016 року № 903010003/2016/001394 вказаний вище товар, тобто не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості (кількість) про товар скраплений (зріджений) вуглеводневий газ 8.176 тис. л, який був переміщений через митний кордон України та підлягав обов'язковому декларуванню.
Вина ОСОБА_4 підтверджується протоколом про порушення митних правил, митною декларацією, актом про взяття проб (зразків) товарів від 24 березня 201 року, висновком № 142005701-029 спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 08.04.2017 р., повідомленням Заступника начальника Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 доказів на спростування вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення не надано.
Доводи апелянта про ненаправлення митним органом в порушення п. 19 ст. 356 МКУ декларанту чи уповноваженій особі примірника висновку експертизи судом беруться до уваги, разом з тим, ненадання примірників результатів досліджень не пізніше наступного дня після надходження такого висновку є порушенням службових обов'язків посадовими особами митниці, однак не є доказами відсутності в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Доводи апелянта з приводу того, що ОСОБА_4 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, на думку апеляційного суду є також безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного Кодексу України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації, вона є документом, що засвідчує факти, що мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно ч. 1 ст.265 МК України, декларантами мають право виступати:
1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;
2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 МК України, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Так, з матеріалів справи вбачається, що власником товару, який декларувався являється ТОВ "ЕНЕРГОІМПЕКС".
28 січня 2015 року між ТОВ "ЕНЕРГОІМПЕКС" та ПП "БІЗНЕС ПАРТНЕР" укладено договір - доручення про надання послуг по декларуванню товарів. Відповідно, декларантом майна ТОВ "ЕНЕРГОІМПЕКС" виступало ПП "БІЗНЕС ПАРТНЕР", про що вказано як в деклараціях та протоколі про порушення митних правил, так і не заперечувалось представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції.
Задекларований товар був працівником ПП "БІЗНЕС ПАРТНЕР" ОСОБА_4, який в силу виконуваних обов'язків ( наказ № 3від 30 квітня 2012 року) є особою, уповноваженою на декларування товарів від імені декларанта, і є відповідно до п. 43 ч.1 ст. 4 МК України посадовою особою підприємства, яка відповідає за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно - правовими актами України.
А відтак, ОСОБА_4 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, і притягнення його до відповідальності за вчинення вказаного правопорушення є законним та обґрунтованим.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_4 судом першої інстанції накладено у відповідності з вимогами ст. ст. 23 , 33 КУпАП та в межах санкції, передбаченої ст. 472 Митного кодексу України. А накладення стягнення нижче межі санкції Закону ні Митним Кодексом України, ні Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А :
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року, якою ОСОБА_4, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, що складає 37 278 (тридцять сім тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 81 (вісімдесят одна) копійок з конфіскацією зазначених товарів, а саме газу вуглеводневий скраплений, паливний відповідно до протоколу № 0015/903000000/16 від 27.04.2016 року, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Л.І. Кепкал
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2017 |
Оприлюднено | 14.02.2017 |
Номер документу | 64653691 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Апеляційний суд міста Києва
Кепкал Людмила Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні