ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08 лютого 2017 р. Справа № 903/976/16
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", м. Луцьк
до відповідача: Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс", смт. Любешів Волинської області
про стягнення 35 487,28 грн.
Суддя: С.В. Бондарєв
За участю представників сторін:
від позивача: Гаврилюк Д.Ю.-дов. №1324/06-06 від 01.09.2016р.
від відповідача: Піддубний О.О.-договір №35-о/15 від 01.09.2015р.
В судовому засіданні 24.01.2017р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 07.02.2017р. до 14:30год. в зв'язку з необхідністю представлення сторонами додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 07.02.2017р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 08.02.2017р. до 15:00год. в зв'язку з необхідністю представлення сторонами додаткових доказів по справі.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.
В судовому засіданні 08.02.2017 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Позивач- Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"- звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс"- про стягнення 35 487,29 грн., в т.ч. 33 467,40грн.-заборгованості за виконані позивачем роботи згідно договору підряду №145973 від 12.03.2016р., 650,12грн.-3% річних за період з 11.05.2016р. по 24.11.2016р. та 1 369,76грн.-суми індексу інфляції за період з травня 2016р. по жовтень 2016р. (включно) згідно ст. 625 ЦК України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 16 лютого 2016 року на автодорозі між селами Невір та Велика Глуша Любешівського району, керуючи автомобілем марки ЗИЛ-431410, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове рисмство "Любешівагроліс" водієм ОСОБА_4, мешканцем смт. Любешів в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено надземну частину металевого газопроводу високого тиску, який проходить через водний перехід по зовнішній стороні мостової конструкції.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 01 квітня 2016р. у справі №162/196/16-п (провадження №3/162/53/2016) винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_4.
Автомобіль марки ЗИЛ-431410, реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8631283 від 02.12.2015року застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія".
Діючий газопровід високого тиску діаметром 159 мм, газопостачання по якому здійснюється до споживачів с.Невір та с.Ветли Любешівського району, перебуває на балансі ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз". Факт пошкодження надземної частини газопроводу та металевої конструкції, яка його підтримує підтверджується Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та Актом огляду пошкодженого майна від 16 лютого 2016 року, складеного за участі представників страховика - ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія" та ПАТ "Волиньгаз".
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" завдано збитки на загальну суму 52 064,40грн., пов'язаних із витратами останнього та відновленням пошкодженого майна.
Так, згідно умов договору підряду №145973 від 12 березня 2016 року, укладеного між позивачем та відповідачем, підрядник - ПАТ по газопостачанню та газизифікації "Волиньгаз" зобов'язувався виконати роботи по заміні пошкодженої частини газопроводу та повторному пуску газу на комунально-побутові об'єкти та житлові будинки с. Невір та с.Ветли Любешівського району Волинської області, а замовник - ДП СЛАП "Любешівагроліс" зобов'язувався прийняти роботу та оплатити її вартість, шляхом 100 % перерахування коштів за роботи на поточний рахунок підрядника протягом десяти днів з моменту підписання цього договору (актів виконаних робіт), відповідно до умов пункту 4.3 договору.
Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) за договором склала 52 064,40грн., що підтверджується підписаними між сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року на суму 23 858,81 грн., актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №000002373 від 30 квітня 2016 року на суму 4 562,63 грн., актом надання слуг №000004136 від 30 квітня 2016 року на суму 23 642,96 грн.
20 квітня 2016 року від ПАТ "Волиньгаз" до страхової компанії - Волинського обласного управління ПрАТ "УПСК", згідно оформлених документів направлено заяву про страхове відшкодування із довідкою про вартість виконаних робіт та витрат на суму 52 064,40грн.
На виконання Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, який нанесено ПАТ "Волиньгаз" в результаті дорожньо-транспортної пригоди, страховою компанією ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відшкодовано товариству 18 597,00грн., що підтверджується банківською випискою від 20 липня 2016 року по рахунку ПАТ "Волиньгаз" та листом страхової компанії від 22 вересня 2016 року №3256/18.
Таким чином, відшкодована страховою компанією сума не покрила в повному обсязі збитки, понесені ПАТ "Волиньгаз". Різниця непокритої суми збитків склала 33 467, 40грн.
В правове обґрунтування позовних вимог посилався на ст.ст. 193, 199 ГК України та ст.ст. 625, 1166, 1172, 1187, 1194 ЦК України.
Ухвалою суду від 22.12.2016р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 24.01.2017р. на 12:00год. Зобов'язано сторін представити суду: позивача- оригінали, долучених до позову доказів; чіткий, обгрунтований розрахунок суми позову; чіткий, обгрунтований розрахунок суми 3% річних та суми індексу інфляції з зазначенням періоду нарахувань; уточнити суму позовних вимог; статут; відповідача- письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; статут.
Представник позивача в судовому засіданні 24.01.2017р. позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Крім того, листом №36/06-06 від 23.01.2017р. (вх.№01-54/979/17 від 24.01.2017р.) долучив до матеріалів справи розрахунок суми основного боргу, 3% річних, суми індексу інфляції та Витяг із статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (нова редакція), який затверджений загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ "Волиньгаз" №1 від 07.04.2016р.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2017р. та у відзиві на позовну заяву №12/1-7 від 16.01.2017р. (вх.№01-54/644/17 від 24.01.2017р.) позов заперечив, вказавши, що зі змісту позовної заяви вбачається, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля НОМЕР_2, який належить відповідачу, пошкоджено надземну частину газопроводу високого тиску, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки в розмірі 52 064,40 грн.
Відповідно до полісу №АІ/8631283 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 02.12.2015р. Любешівським МСЛП застраховано цивільну відповідальність на суму 50 000 грн.
Відповідно до ч.9.1 ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Страховою компанією ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", у зв'язку вищевказаним страховим випадком (дорожньо-транспортною пригодою) відшкодовано ПАТ "Волиньгаз" заподіяні відповідачем збитки в розмірі 18 597 грн.
В даному випадку ліміт страховика обмежується сумою 50 000 грн.
Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20.01.2016р. у справі №6-2808цс15, за загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Таким чином, в даному випадку мало місце заподіяння позивачу збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а не грошове зобов'язання за договором підряду, у зв'язку з чим позивач вправі вимагати від відповідача чи страховика відшкодувати заподіяні збитки, а не заборгованість за виконані роботи і т.д.
Долучив до матеріалів справи копію статуту Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс" (нова редакція), який затверджений Наказом Державного агенства лісових ресурсів за №363 та зареєстрований 12.12.2013р. за №11881050007000250.
В судовому засіданні 24.01.2017р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 07.02.2017р. до 14:30год. в зв'язку з необхідністю представлення сторонами додаткових доказів по справі.
31.01.2017р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від відповідача надійшло до суду клопотання №37/1-7 від 27.01.2017р. (вх.№01-68/18/17), в якому він керуючись ст. 27 ГПК України та у зв'язку з тим, що ліміт відповідальності страховика обмежується сумою 50 000,00грн. просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Волинське обласне управління ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", вказавши, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля НОМЕР_2, який належить відповідачу, пошкоджено надземну частину газопроводу високого тиску, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки в розмірі 52 064,40 грн.
Відповідно до полісу №АІ/8631283 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 02.12.2015р. Любешівським МСЛП застраховано цивільну відповідальність на суму 50 000 грн.
Відповідно до ст.9 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума-це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000грн. на одного потерпілого.
Згідно ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 28 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено види шкоди, заподіяної майну. Одним із видів такої шкоди є шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.
Ліміт відповідальності страховика обмежується сумою 50 000,00грн., а страхувальником ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відшкодовано позивачу лише 18 597,00грн.
06.02.2017р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від позивача надійшло до суду клопотання №VL-CK-525-0217 від 06.02.2017р. (вх.№01-54/1430/17), яким він до матеріалів справи долучив копії листів вих.№3256/18 від 22.09.2016р., вих.№3416/18 від 07.10.2016р., розрахунку витрат газу при проведенні ремонтних робіт та уточнення позовної заяви б/н від 06.02.2017р. (вх.№01-65/32/17 від 06.02.2017р.), в якій вказав, що при подачі позовної заяви допущено механічну помилку в ціні позову, а тому просив суд стягнути з відповідача 35 487, 28грн., в т.ч. 33 467,40грн.-заборгованості за виконані позивачем роботи згідно договору підряду №145973 від 12.03.2016р., 650,12грн.-3% річних за період з 11.05.2016р. по 24.11.2016р. та 1 369,76грн.-суми індексу інфляції за період з травня 2016р. по жовтень 2016р. (включно) згідно ст. 625 ЦК України.
Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2017р. позовні вимоги підтримав. Водночас, звернувся до суду з клопотанням б/н від 07.02.2017р. (вх.№01-54/1528/17), в якому просив суд, у зв'язку з необхідністю представлення додаткових доказів по справі оголосити в судовому засіданні перерву.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.02.2017р. позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 07.02.2017р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 08.02.2017р. до 15:00год. в зв'язку з необхідністю представлення сторонами додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 08.02.2017р. та в додаткових поясненнях №211/06-06 від 08.02.2017р. (вх.№01-54/1615/17 від 08.02.2017р.) представник позивача позовні вимоги підтримав, вказавши, що згідно п. 4.2. договору підряду № 145973 від 12.03.2016 року загальна вартість договору, визначена сторонами в кошторисі, на момент підписання договору становить 52 064,40 грн. в тому числі ПДВ 8 677,40 грн.
Зауважив, що відповідачем було подано до суду заперечення на позовну заяву, в яких він просить суд відмовити в задоволенні позову мотивуючи тим, що мало місце заподіяння позивачу збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в зв'язку з чим позивач вправі вимагати від відповідача чи страховика відшкодувати заподіяні збитки, а не заборгованість за виконані роботи. Проте відповідач не заперечує факт укладення між сторонами договору підряду № 145973 від 12.03.2016 року згідно якого позивач виконав роботи по заміні пошкодженої частини газопроводу та здійснив повторний пуск газу на комунольно-побутові об'єкти та житлові будинки с. Невір, с. Ветли, Любешівського району, Волинської області.
В договорі сторони погодили, що загальна вартість визначена в кошторисі (додаток № 2) та становить 52 064,40 грн. Також сторони погодили, підписали та скріпили печатками договірну ціну 52 064,40 грн. (додаток № 3)
Повідомив, що проти задоволення судом клопотання відповідача про залучення страхової компанії в якості третьої сторони ПАТ "Волиньгаз" заперечує.
Долучив до матеріалів справи Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на загально будівельні роботи відновлення підвідного газопроводу високого тиску с. В.Глуша - с. Невір Любешівського району та Договірну ціна на будівництво відновлення підвідного газопроводу високого тиску с. В.Глуша - с. Невір Любешівського району, що здійснюється в 2016 році.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.02.2017р. позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, розглянувши заяву позивача б/н від 06.02.2017р. (вх.№01-65/32/17 від 06.02.2017р.) про уточнення позовних вимог, зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити, зібльшити розмір позовних вимог.
Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Судом приймається заява позивача про уточнення позовних вимог б/н від 06.02.2017р. (вх.№01-65/32/17 від 06.02.2017р.), розцінюється як заява про зменшення розміру позовних вимог, спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 35 487,28грн.
Разом з тим, розглянувши в судовому засіданні 08.02.2017р. клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Волинського обласного управління ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", суд вважає за необхідне в задоволенні даного клопотання відмовити як необгрунтованому відповідно до вимог ст. 27 ГПК України, оскільки відповідачем не доведено яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Волинського обласного управління ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" щодо однієї із сторін.
Господарський суд, заслухавши поснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -
встановив:
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2016 року на автодорозі між селами Невір та Велика Глуша Любешівського району, керуючи автомобілем марки ЗИЛ-431410, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс" водієм ОСОБА_4, мешканцем смт. Любешів в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено надземну частину металевого газопроводу високого тиску, який проходить через водний перехід по зовнішній стороні мостової конструкції.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 01 квітня 2016 року у справі №162/196/16-п винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_4 (а.с. 15).
Автомобіль марки ЗИЛ-431410, реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8631283 від 02.12.2015 року застрахований у приватному акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія" (а.с. 10).
Діючий газопровід високого тиску діаметром 159 мм, газопостачання по якому здійснюється до споживачів с.Невір та с.Ветли Любешівського району перебуває на балансі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз". Факт ушкодження надземної частини газопроводу та металевої конструкції, яка його підтримує підтверджується Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та Актом огляду пошкодженого майна від 16.02.2016р. за участі представників страховика-ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" та ПАТ "Волиньгаз" (а.с. 11-12).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу - Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" завдано збитки на загальну суму 52 064,40 грн., пов'язаних із витратами останнього та відновленням пошкодженого майна.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з метою усунення наслідків та відшкодування внаслідок завданих ДТП збитків, 12 березня 2016 року між Державним підприємством "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс" (замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" було укладено договір підряду №145973, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язувався за завданням замовника виконати роботи по заміні пошкодженої частини газопроводу та повторному пуску газу на комунально-побутові об'єкти та житлові будинки с.Невір та с.Ветли Любешівського району Волинської області, а замовник зобов'язувався прийняти роботу та оплатити її вартість шляхом 100 % перерахування коштів за роботи на поточний рахунок підрядника протягом десяти днів з моменту підписання цього договору (актів виконаних робіт) (п.п. 1.1., 4.3. договору).
Відповідно до пункту 3.1. даного договору підрядник починає роботи, які є предметом цього договору, на протязі 10 днів з моменту підписання договору та закінчує до 15.04.2016р.
Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) за договором становить 52 064,40 грн. (п. 4.2. договору).
Згідно пунктів 8.1., 8.2. цього договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент його підписання та закінчується після запуску газопроводу, готового до експлуатації, що має підтверджуватись належними документами та фактом запуску. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Даний договір підписано сторонами, підписи скріплені відтиском їх круглої печатки.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Укладений між сторонами договір підряду №145973 від 12.03.2016р. за своєю правовою природою є договором підряду.
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивачем зобов'язання по спірному договору були виконані в повному обсязі на загальну суму 52 064,40 грн., що стверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2016р. на суму 52 064,40грн., договірною ціною на будівництво "відновлення підвідного газопроводу високого тиску с. В. Груша-с. Невір Любешівського району, що здійснюється в 2016 році", підписаними між сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року на суму 23 858,81 грн., актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №000002373 від 30 квітня 2016 року на суму 4 562,63 грн., актом надання послуг №000004136 від 30 квітня 2016 року на суму 23 642,96 грн.
Згідно п. 4.3. договору замовник зобов'язувався прийняти роботу та оплатити її вартість шляхом 100 % перерахування коштів за роботи на поточний рахунок підрядника протягом десяти днів з моменту підписання цього договору (актів виконаних робіт).
20 квітня 2016 року від ПАТ "Волиньгаз" до страхової компанії - Волинського обласного управління ПрАТ "УПСК" направлено заяву про страхове відшкодування із довідкою про вартість виконаних робіт та витрат на суму 52 064,40 грн. (а.с. 16).
На виконання Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, який нанесено ПАТ "Волиньгаз" в результаті дорожньо-транспортної пригоди, страховою компанією ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відшкодовано товариству 18 597 грн., що підтверджується банківською випискою від 20 липня 2016 року по рахунку ПАТ "Волиньгаз" та листом страхової компанії від 22 вересня 2016 року №3256/18 (а.с. 23).
Таким чином, відшкодована страховою компанією сума не покрила в повному обсязі збитки, понесені ПАТ "Волиньгаз". Різниця непокритої суми збитків склала 33 467,40грн.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Положенням ст. 1187 ЦК України також визначається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, не оплаченими залишились виконані підрядні роботи на суму 33 467,40грн.
З метою досудового врегулювання спору, враховуючи положення наведених норм чинного законодавства та умови договору підряду №145973 від 12.03.2016р., 19.10.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією №VL-ПЯ-1926-2016 про оплату вартості виконаних робіт на суму 33 467,40грн., яка є фактично заборгованістю по договору підряду.
У відповіді на претензію за вих. №356/1-1 від 27 жовтня 2016 року, посилаючись на Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач погодився відшкодувати позивачу лише збитки у розмірі 2 064,40 грн., тобто збитки, непокритих договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8631283 від 02.12.2015 року, при цьому не приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами договору підряду №145973 від 12 березня 2016 року. Однак і зазначену в претензії, визнану відповідачем суму збитків по даний час останнім не перераховано на рахунок позивача, доказів протилежного суду не надано.
Існування договірних зобов'язань, що випливають із договору підряду №145973 від 12 березня 2016 року, сторонами не заперечене. На час провадження у справі договір не розірвано, недійсним у встановленому законом порядку не визнано (доказів в підтвердження протилежного суду не надано).
Заборгованість за виконані роботи на день розгляду спору становить 33 467,40грн., стверджується договором підряду №145973 від 12 березня 2016 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2016р., договірною ціною на будівництво "відновлення підвідного газопроводу високого тиску с. В. Груша-с. Невір Любешівського району, що здійснюється в 2016 році", підписаними між сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року на суму 23 858,81 грн., актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №000002373 від 30 квітня 2016 року на суму 4 562,63 грн., актом надання послуг №000004136 від 30 квітня 2016 року на суму 23 642,96 грн.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача, в яких він просить суд відмовити в задоволенні позову мотивуючи тим, що мало місце заподіяння позивачу збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в зв'язку з чим позивач вправі вимагати від відповідача чи страховика відшкодувати заподіяні збитки, а не заборгованість за виконані роботи, оскільки відповідач не заперечує факт укладення між сторонами договору підряду № 145973 від 12.03.2016 року згідно якого позивач виконав роботи по заміні пошкодженої частини газопроводу та здійснив повторний пуск газу на комунольно-побутові об'єкти та житлові будинки с. Невір, с. Ветли, Любешівського району, Волинської області, а відповідач зобов'язався провести оплату за виконані роботи, чого здійснено останнім не було.
Крім того, в договорі сторони погодили, що загальна вартість визначена в кошторисі та становить 52 064,40 грн. Також сторони погодили, підписали та скріпили печатками договірну ціну 52 064,40 грн. та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 650,12грн.-3% річних за період з 11.05.2016р. по 24.11.2016р. та 1 369,76грн.-суми індексу інфляції за період з травня 2016р. по жовтень 2016р. (включно).
Розрахунок нарахування річних та суми індексу інфляції перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення річних та суми індексу інфляції, суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства України та підлягають до задоволення згідно зі ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про підставність позову та необхідність його задоволення.
При цьому суд виходив з обставин повної підтвердженості пред'явлених позовних вимог в цій частині належними та допустимими доказами.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс" (44200, Волинська обл., смт. Любешів, вул. Незалежності, буд. 1А, код ЄДРПОУ 35298111)
на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (43000, м. Луцьк, вул. Івана Франка, 12, код ЄДРПОУ 03339459)
35 487, 28грн., в т.ч. 33 467,40грн.-заборгованості, 650,12грн.-3% річних, 1 369,76грн.-суми індексу інфляції та 1 378,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Повний текст рішення складено
10.02.2017
Суддя С. В. Бондарєв
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2017 |
Оприлюднено | 12.02.2017 |
Номер документу | 64654058 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Бондарєв Сергій Васильович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Бондарєв Сергій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні