Рішення

від 08.02.2017 по справі 904/119/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.2017 Справа № 904/119/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхові гарантії", м.Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дім страхування", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 50 000,00 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Страхові гарантії" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дім страхування" страхове відшкодування у розмірі 50000,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №002052/01/13дп від 24.12.2013 року, укладеному між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Страхові гарантії" та ОСОБА_1, застраховані майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем НОМЕР_1. 23.12.2014 року стався страховий випадок, внаслідок якого згідно страхового акту №1893 від 21.07.2015 року було виплачено страхове відшкодування на загальну у сумі 108617,63 грн. Оскільки страхова подія, внаслідок якої було здійснено страхову виплату, виникла з вини ОСОБА_2., цивільно-правова відповідальність якого, як зазначає позивач, застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Дім страхування" згідно полісу серії АІ0172674, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у порядку регресної вимоги у розмірі 50000,00 грн.

Щодо суми боргу саме у розмірі 50000,00 грн. позивач у поясненнях від 12.01.2017 року зазначає, що так як ним не здійснюється обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, він не має доступу до повної бази даних МТСБУ. Згідно відомостей із загальнодоступної бази даних МТСБУ щодо страхового полісу АІ 0172674 не відображено розміру франшизи. Оскільки відповідно до ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції станом на ДТП) розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановлено в розмірі 50000,00 грн. на одну потерпілу особу, позивач заявляє до стягнення саме 50000,00 грн.

07.02.2017 року від моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла запитувана судом інформація про страхове покриття.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. 03.02.2017 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. У клопотанні позивачем повідомлено що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, по день, час та місце судового засідання повідомлений належаним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримане відповідачем 31.01.2017 року.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Дім страхування" до суду не надало. тому справа розглядається за наявними в ній доказами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 25.01.2017 року на 08.02.2017 року.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зазначає, що розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не з формальних підстав - у зв'язку з неявкою відповідача. Суд вважає, що матеріалів справи достатньо для прийняття рішення. Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У судовому засіданні 08.02.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ :

23.12.2014 року по вулиці Кіровоградській у м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Nissan Terrano, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1

Згідно довідки Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровськ ГУМВС України в Дніпропетровській області, автомобіль НОМЕР_4, отримав механічні пошкодження, а саме: бокова ліва частина.

Пошкоджений автомобіль належить ОСОБА_3, застрахований в Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Страхові гарантії" згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №002052/01/13дп від 24.12.2013 року.

Вигодонабувачем за даним договором є ОСОБА_1 (додаткова угода №1 від 03.11.2014 року до договору добровільного страхування наземного транспорту №002052/01/13дп від 24.12.2013 року).

Строк дії договору з 28.12.2013 року до 27.12.2014 року.

Відповідно до постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в даній ДТП визнано ОСОБА_2 та стягнуто з нього штраф у розмірі 340,00 грн.

Отже, вина ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді встановлена у судовому порядку.

Дорожньо-транспортна пригода, яка спричинила пошкодження автомобілю НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1, відповідно до умов договору є страховим випадком.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 21.01.2015 року пошкоджено ліву частину автомобіля.

Відповідно до експертного висновку №21011512-А від 27.01.2015 року, складеного оцінювачем ОСОБА_4 вартість ремонту з ПДВ складає 155641,44 грн.

21.07.2015 року позивачем складено страховий акт №1893, відповідно якого сума страхового відшкодування згідно наведеного розрахунку, а також розрахунку суми матеріального збитку становить 108617,63 грн.

На підставі страхового акту №1893 від 21.07.2015 року, згідно платіжного доручення №500 від 21.07.2015 року позивачем було перераховане страхове відшкодування в сумі 108617,63 грн. на користь ОСОБА_1.

Отже, сума виплаченого страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №002052/01/13дп від 24.12.2013 року складає 108617,63 грн.

Відповідно до полісу серії АІ №0172674 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дім страхування", як страховиком, та ОСОБА_2 як страхувальником, застраховано цивільно-правову відповідальність останнього щодо транспортного засобу Nissan Terrano, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до п.1.4 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове стахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Згідно даних МТСБУ поліс серії АІ №0172674 є діючим на 23.12.2014 року, тобто на момент споєння ДТП.

Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 50 000,00 грн.

Франшиза становить 510,00 грн.

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.993, п.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що у нього, як страховика за договором майнового страхування та особи, що виплатила страхове відшкодування, є право зворотної вимоги до винної особи в розмірі виплаченого страхування, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", яка узгоджується з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 названого Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За визначеннями, наведеними у ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як встановлено вище, цивільно-правова відповідальність особи, винної в дорожньо-транспортній пригоді, за шкоду, заподіяну майну третіх осіб під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дім страхування".

Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу.

Обов'язок повідомити відповідача про страховий випадок встановлено ст.26 Закону України "Про страхування" для страхувальника, а не для відповідача.

Обставини неповідомлення відповідача його страхувальником про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки, визначені у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (редакція на дату виникнення спірних правовідносин) не є підставою для відмови у виплаті відповідачем позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові Верховного Суду України від 26.09.2012 року, прийнятій за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2012 року у справі № 4/17-3520-2011.

У разі неповідомлення у встановлений строк страховика про настання ДТП в останнього виникає право на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив ДТП (правова позиція Верховного Суду України, наведена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 року, прийнятій за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.06.2014 року у справі № 914/3831/13).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача із заявою про регресні вимоги за №2213-кв від 15.03.2016 року, з проханням відшкодувати в порядку регресу 50000,00 грн., однак дана заява залишена відповідачем без відповіді. Також в матеріалах справи знаходиться телеграма позивача, відповідно до якої відповідач запрошувався бути присутнім при огляді пошкодженого автомобіля - 21.01.2015 року об 11 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 27 Д, ТОВ "Ніко Дніпро", яка вручена останньому 15.01. о 15:30.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно платіжного доручення №500 від 21.07.2015 року позивачем виплачено на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 108617,63 грн.

Відповідно до наданих позивачем до суду відомостей щодо полісу серії АІ № 0172674 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи становить 510,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь відшкодування завданої шкоди у розмірі 50000,00 грн.

Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність винної у скоєнні ДТП особи на момент настання страхової події була застрахована відповідачем за полісом серії АІ №0172674 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимоги позивача до відповідача про відшкодування завданої шкоди у розмірі виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи (510,00 грн.) підлягають задоволенню частково у сумі 49490,00 грн.

За викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1363,94 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 9 Закону України "Про страхування", статтями 9, 12, 22, 29, 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дім страхування" (49101, м. Дніпро, вул. Короленко, 21, ідентифікаційний код 21870998) на користь Приватного акціонерного товариство "Страхова компанія "Страхові гарантії" (03150 м. Київ, вул. Предславинська, 11/13, оф. 211, ідентифікаційний код 21957067) виплачене страхове відшкодування у сумі 49490,00 грн. та судовий збір у розмірі 1363,94 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.02.2017 року.

Суддя О.М. Крижний