Рішення

від 31.01.2017 по справі 911/4320/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-95-51 РІШЕННЯ

Іменем України

"31" січня 2017 р. Справа № 911/4320/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Софієвська , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївка про стягнення 15000 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 03.01.2017 № 7 відповідача:ОСОБА_2 - керівник суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Софієвська (далі - відповідач) про стягнення 15000 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач несвоєчасно сплатив штраф накладений відповідно до рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 28.08.2015 № 43 справа № 888/25-р-02-06-15.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача письмовий відзив на позов не подав, однак в зв'язку з скрутним фінансовим становищем відповідно до поданої до суду заяви від 31.01.2017 просить суд розстрочити виконання рішення відповідно до поданого ним графіка.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 888/25-р-02-06-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю Софієвська прийнято рішення Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 28.08.2015 № 43 (далі - рішення), яким визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю Софієвська , які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 14.01.2015 № 02-06/46/11 у встановлені головою Відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки та накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Софієвська штраф у розмірі 15000 грн.

Відповідно до п. 13 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Статтею 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про Антимонопольний комітет України рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно супровідного листа Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.09.2015 № 02-06/1753 копію рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 28.08.2015 № 43 справа № 888/25-р-02-06-15 було надіслано на адресу відповідача, яке останній отримав 08.09.2015, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0303708759298. Завірені копії листа та рекомендованого повідомлення залучені до матеріалів справи.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. 2, 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції ).

Таким чином, відповідач мав сплатити штраф, накладений на нього згідно рішення від 28.08.2015 № 43 до 09.11.2015 включно (оскільки 08.11.2015 припадає на неробочий день).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Відповідач зазначене рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржив, шляхом подання відповідного позову до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2016 справу № 910/28750/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Софієвська до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 28.08.2015 № 43 прийнято до провадження та призначено розгляд справи.

За результатами розгляду даної справи, рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2016 справа № 910/28750/15 у задоволенні позову про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 28.08.2015 № 43 відмовлено повністю.

Таким чином, рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 28.08.2015 № 43 є чинним.

З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені (ст. 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України ).

Відповідно до п.п. 14 п. 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482р. у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відділення має такі повноваження, зокрема, звертатися до суду із позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Софієвська 26.08.2016 згідно платіжного доручення від 25.08.2016 № 973 (яке фактично проведено банком 26.08.2016) сплатило, накладений рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 28.08.2015 № 43 штраф у розмірі 15000 грн. Завірена копія платіжного доручення залучена до матеріалів справи.

Позивач посилаючись на ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції просить суд стягнути з відповідача за прострочення сплати штрафу, накладеного рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 28.08.2015 № 43, пеню у розмірі 15000 грн.

Частиною 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до п. 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства від 26 грудня 2011 року № 15, яким визначено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

За порушення строку оплати штрафу, позивачем нарахована пеня за кожний день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період прострочення з 09.11.2015 по 14.01.2016, з 23.04.2016 по 26.04.2016, з 23.06.2016 по 16.12.2016 в загальному розмірі 55800 грн., проте, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 15000 грн., у відповідності до вимог п. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Разом з тим судом встановлено, що позивачем невірно визначено період в якому мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати штрафу.

Як встановлено судом вище, відповідач мав сплатити штраф, накладений на нього згідно рішення від 28.08.2015 № 43 до 09.11.2015 включно (оскільки 08.11.2015 припадає на неробочий день).

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням встановленого судом початку прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати штрафу, періоду нарахування пені заявленого позивачем, та з урахуванням зупинення періоду часу, протягом якого фактично здійснювався розгляд господарським судом м Києва справи № 910/28750/15 про визнання недійсним рішення, а саме з 15.01.2016 по 22.06.2016, розмір пені за період прострочення з 10.11.2015 по 14.01.2016, з 23.06.2016 по 25.08.2016 становить 29250 грн.

Сума штрафу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 15000 10.11.2015 - 14.01.2016 66 1.5 % 14850.00 15000 23.06.2016 - 25.08.2016 64 1.5 % 14400.00 Що стосується нарахування позивачем пені за період з 26.08.2016 по 16.12.2016, то суд зазначає, що таке нарахування є безпідставним, позаяк ТОВ Софієвська 26.08.2016 згідно платіжного доручення від 25.08.2016 № 973 (яке фактично проведено банком 26.08.2016) сплатило, накладений на нього штраф.

Разом з тим, суд зазначає, що зазначене не вплинуло на обґрунтованість вимоги позивача в частині стягнення пені, оскільки розмір пені, заявлений позивачем, відповідає вимогам встановленим ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 15000 грн. є доведеною, обґрунтовано, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Що стосується заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення у даній справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно п. 7.1.2 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 № 9 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

У п. 10 постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003 № 14 визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відповідно до п. 7.2. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, необхідною умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд, враховуючи вимоги ст. 121 ГПК України, обставини справи та беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, баланс інтересів сторін, вважає за можливе задовольнити зазначену заяву та розстрочити виконання рішення господарського суду Київської області у даній справі на три місяці зі сплатою коштів рівними частинами згідно наведеного нижче графіку.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Софієвська (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 118, ідентифікаційний код 30304151) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31116106700356, код за ЄДРПОУ 38010937, МФО 821018 в ГУ ДКСУ у Києво-Святошинському районі Київської області 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. пені.

3. Розстрочити виконання рішення суду у даній справі із сплатою відповідачем стягнутих коштів в сумі 15000 грн. у наступному порядку: 5000 грн. до 28.02.2017, 5000 грн. до 31.03.2017, 5000 грн. до 30.04.2017.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Софієвська (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 118, ідентифікаційний код 30304151) на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 21602826) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 09.02.2017.