Рішення

від 06.02.2017 по справі 911/3992/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" лютого 2017 р. Справа № 911/3992/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна", 02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1В

до Приватного підприємства "Фірма "Атлант", 95000, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, проспект Победи, будинок 109-А

про стягнення 650674,11 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 28.04.2016);

від відповідача: не з'явився.

суть спору

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" звернулось у господарський суд з позовом до Приватного підприємства "Фірма "Атлант" про стягнення:

- 263495,17 грн. заборгованості по лізингових платежах;

- 13702,67 грн. 3% річних за час прострочення оплати лізингових платежів, нарахованих за сукупний період з 16.06.2014 по 23.11.2016;

- 99963,14 грн. суми інфляційних втрат за час прострочення лізингових платежів, нарахованих за сукупний період з 16.06.2014 по 23.11.2016;

- 242928,62 грн. суми плати за користування об'єктом лізингу, нарахованої за період з листопада 2015 року по листопад 2016 року;

- 3759,93 грн. 3% річних за час прострочення плати за користування об'єктом лізингу, нарахованих за сукупний період з 16.11.2015 по 23.11.2016;

- 12628,05 грн. інфляційних втрат за час прострочення плати за користування об'єктом лізингу, нарахованих за сукупний період з 16.11.2015 по 23.11.2016;

- 8196,53 грн. пені нарахованої за сукупний період з 16.12.2015 по 23.11.2016;

- 6000 грн. збитків, що становлять витрати на оплату юридичних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг №00007164 від 16.05.2013.

У зв'язку з надходженням до господарського суду Київської області (вх. № 134/14 від 08.04.2014) повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача суд 09.02.2016 та 16.01.17 на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет в розділі «Новини та події суду» розмістив інформацію про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

16.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (лізингодавець) та Приватним підприємством "Фірма "Атлант" (лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг № 00007164 (договір лізингу, а.с. 16), згідно якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу об'єкт лізингу, а лізингоодержувач - прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно з Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (надалі - «План відшкодування» ), що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 42365 дол. США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 8473 дол. США.

Відповідно до пункту 6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що є додатком до договору про фінансовий лізинг та є невід'ємною його частиною (а.с. 21-80) для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до плану відшкодування.

Відповідно до пункту 6.5 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (далі - Умови лізингу) щомісячні лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі у будь якому разі не підлягають поверненню Лізингоодержувачу, за винятком випадків визначених Контрактом.

На виконання договору про фінансовий лізинг №00007164 від 16.05.2013 позивач передав, а відповідач прийняв у користування предмет лізингу: автомобіль марки VW, модель Passat В7, номер кузова НОМЕР_1, рік виробництва 2013, реєстраційний знак НОМЕР_2, колір чорний, що підтверджується актом прийому-передачі об'єкта лізингу від 30.05.2013 (а.с. 38), підписаним та скріпленим печатками сторін договору.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абзац 2 частина 1 статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно і статтею 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, докази погашення боргу відсутні, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 263495,17 грн. заборгованості по лізинговим платежам за договором про фінансовий лізинг №00007164 від 16.05.2013 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Пунктом 8.3.2. Умов лізингу передбачено, якщо лізингоодержувач повністю або частково здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України «Про фінансовий лізинг» ) Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Згідно пункту 12.1. Умов лізингу строк лізингу за контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Відповідно до пункту 12.6.1 Умов лізингу позивач має право в односторонньому порядку розірвати контракт / відмовитися від контракту, та також право на повернення об'єкту лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

Згідно пункту 12.7 Умов лізингу в день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від договору визначається лізингодавцем у відповідному повідомленні/вимозі. Лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від договору та, за можливості, зв'язується з ним доступними телефону засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від договору. Таке повідомлення/вимога надсилається лізингодавцем на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, лізингоодержувачем вважається належним чином повідомленим на 10 календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою ДП «Укрпошта» про прийняття повідомлення для відправлення.

Відповідно до пункту 12.9 Умов лізингу у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту. Лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими відповідно лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту виконання лізингоодержвачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.

У зв'язку з несплатою лізингових платежів відповідачеві було направлено повідомлення про відмову від Договору та повернення об'єкта лізингу №00007164 05.10.2015 (а.с. 67-68).

Згідно пункту 20.4 Умов лізингу всі повідомлення сторони відправляють за адресою, вказаною у Договорі, у письмовій формі особисто, кур'єром або поштою.

14.03.2016 співробітником компанії ТОВ «Експрес Мото Україна» була здійснена спроба доставки вимоги за адресою: Крим, 95000, місто Сімферополь, проспект Победи, будинок 109-А. Проте, здійснити доставку вимоги не вдалося, оскільки за місцезнаходженням відповідача осіб для вручення не знайдено (лист №105-26 від 14.03.2016, а.с. 69-70).

Пунктом 12.13 Умов лізингу сторони погодили, що у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається розірваним на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Оскільки вимога була направлена позивачем 14.03.2016, то згідно пункту 12.13. Умов лізингу Договір вважається розірваним 29.03.2016.

Відповідно до пункту 6.18 умов Договору сторони погоджуються, що у випадку розірвання Договору/відмови від Договору за ініціативою позивача відповідно до пункту 12 Договору, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування Об'єктом лізингу.

Таким чином, за розрахунком позивача, відповідач повинен компенсувати позивачу плату за фактичний час користування об'єктом лізингу за період листопада 2015 року по листопад 2016 року в розмірі 242928,62 грн.

Докази повернення відповідачем позивачу об'єкту лізингу відсутні.

Розрахунок плати за користування об'єктом лізингу виконаний вірно.

У зв'язку із зазначеним суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення з відповідача 242928,62 грн. лізингових платежів, які відповідно до пункту 6.18 Договору є платою за фактичний час користування об'єктом лізингу, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8196,53 грн. пені, нарахованої за сукупний період з 16.12.2015 по 23.11.2016.

Згідно з пунктом 8.2.1 Умов лізингу у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні штрафні санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України ).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені, встановив, що він не суперечить вимогам діючого законодавства та відповідає обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 8196,53грн, пені нарахованої за сукупний період з 16.12.2015 по 23.11.2016, підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 13702,67 грн. 3% річних за час прострочення оплати лізингових платежів, нарахованих за сукупний період з 16.06.2014 по 23.11.2016, 99963,14 грн. суми інфляційних втрат за час прострочення лізингових платежів нарахованих за сукупний період з 16.06.2014 по 23.11.2016, 3759, 93 грн. 3% річних за час прострочення плати за користування об'єктом лізингу нарахованих за сукупний період з 16.11.2015 по 23.11.2016 та 12628,05 грн. інфляційних втрати за час прострочення плати за користування об'єктом лізингу нарахованих за сукупний період з 16.11.2015 по 23.11.2016.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що він не суперечить вимогам законодавства та обставинам справи, а тому з відповідача підлягають стягненню 13702,67 грн. 3% річних за час прострочення оплати лізингових платежів нарахованих за сукупний період з 16.06.2014 по 23.11.2016, 99963,14 грн. суми інфляційних втрат за час прострочення лізингових платежів нарахованих за сукупний період з 16.06.2014 по 23.11.2016, 3759, 93 грн. 3% річних за час прострочення плати за користування об'єктом лізингу нарахованих за сукупний період з 16.11.2015 по 23.11.2016 та 12628,05 грн. інфляційних втрати за час прострочення плати за користування об'єктом лізингу нарахованих за сукупний період з 16.11.2015 по 23.11.2016.

До того ж, за словами позивача, у зв'язку з тим, що відповідачем систематично порушувались терміни сплати лізингових платежів, позивач був вимушений з метою супроводження процесу повернення заборгованості та об'єкта лізингу звернутись до спеціалізованої організації ТОВ "КПД Консалтинг", внаслідок чого поніс витрати на загальну суму 6 000,00 грн., які за словами останнього є реальними збитками.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно положень статті 224 Господарського кодексу України, які узгоджуються з положеннями статті 623 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статей 623, 1166 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України.

Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, заявляючи позовні вимоги про стягнення збитків, позивач має довести вищезазначені умови в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд зазначає, що витрати на оплату юридичних послуг не є збитками у розумінні статті 623 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України.

Витрати на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг.

Отже, отримання позивачем послуг з супроводження повернення об'єкту лізингу, послуг по юридичному консультуванню, підготовці процесуальних документів та представництва інтересів позивача в суді не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір представників, які будуть представляти його інтереси, є її правом.

Таким чином, витрати, які включені позивачем до складу прямих збитків (збитків, завданих у зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором) не відповідають вимогам статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення збитків у розмірі 6 000,00 грн. є безпідставною, необґрунтованою, а відтак суд відмовляє в її задоволенні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 263495,17 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 13702,67 грн. 3% річних за час прострочення оплати лізингових платежів нарахованих за сукупний період з 16.06.2014 по 23.11.2016, 99963,14 грн. суми інфляційних втрат за час прострочення лізингових платежів нарахованих за сукупний період з 16.06.2014 по 23.11.2016, 242928,62 грн. суми плати за користування об'єктом лізингу нарахованої за період листопада 2015 року по листопад 2016, 3759, 93 грн. 3% річних за час прострочення плати за користування об'єктом лізингу нарахованих за сукупний період з 16.11.2015 по 23.11.2016, 12628,05 грн. інфляційних втрати за час прострочення плати за користування об'єктом лізингу нарахованих за сукупний період з 16.11.2015 по 23.11.2016 та 8196,53 грн. пені нарахованої за сукупний період з 16.12.2015 по 23.11.2016. В іншій частині позовних вимог підстави для задоволення відсутні.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Атлант" (код 13793491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" (код 35571472 ) - 263 495 (двісті шістдесят три тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн. 17 коп. заборгованості по лізинговим платежам, 13702 (тринадцять тисяч сімсот дві) грн. 67 коп. 3% річних за час прострочення оплати лізингових платежів, 99963 (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 14 коп. суми інфляційних втрат за час прострочення лізингових платежів, 242 928 (двісті сорок дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн. 62 коп. суми плати за користування об'єктом лізингу, 3759 (три тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 93 коп. 3% річних за час прострочення плати за користування об'єктом лізингу, 12628 (дванадцять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 05 коп. інфляційних втрат за час прострочення плати за користування об'єктом лізингу, 8196 (вісім тисяч сто дев'яносто шість) грн. 53 коп. пені та 9670 (девять тисяч шістсот сімдесят) грн. 11 коп. судового збору.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 09.02.2017