Рішення

від 08.02.2017 по справі 913/10/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 лютого 2017 року Справа № 913/10/17

Провадження № 9/913/10/17

за позовом Виконавчого комітету Золотівської міської ради Попаснянського району Луганської області, м. Золоте Луганської області

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 24 845 грн. 85 коп.

суддя Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь :

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 24 від 11.01.2017,

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 15 від 28.12.2016,

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 13799,58 грн., 3 % річних у сумі 930,21 грн. та інфляційні нарахування в сумі 10116,06 грн. за договором оренди комунального майна № 4 від 22.02.2013.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі.

Відповідачем , ПАТ Луганськгаз , надані письмові заперечення № 01-02-43/252 від 06.02.2017 на позовну заяву, доводи яких зводяться до того, що порушення зі сплати орендних платежів відбулося через обставини непереборної сили, які склалися на території Луганської області. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши доводи представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

22 лютого 2013 року між сторонами у справі було укладено договір оренди комунального майна № 4 (далі - договір) (а.с. 8-11), згідно з умовами п. 1.1 якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення площею 243,3 кв.м., розташоване за адресою: Луганська область, м. Золоте, кв. Сонячний, буд. 8-а, яке перебуває на балансі виконавчого комітету Золотівської міської ради.

На виконання умов п. 2.1 договору сторонами 22.02.2013 було складено та підписано акт приймання-передавання приміщення, яке є предметом даного договору (а.с. 12).

Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 договору орендна плата за перший місяць оренди складає 3020,44 грн., за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.7 договору відповідач повинен перераховувати орендну плату щомісяця не пізніше 10-го числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 10.1. договору сторони встановили, що договір укладено строком на 2 роки 364 дня та діє з 20.02.2013 до 21.02.2016.

На підставі додаткової угоди від 30.10.2015 договір оренди було достроково розірвано за взаємною згодою сторін. В частині розрахунків договір дії до повного його виконання (а.с. 11).

Орендоване приміщення було повернуто балансоутримувачу за актом прийманням-передавання від 30.10.2015 (а.с. 13).

Відповідно до пункту 5.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату.

Вказані умови договору відповідачем своєчасно та у повному обсязі виконані не були, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати за період липень-жовтень 2014 року в сумі 13799,58 грн.

Крім того, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з липня по жовтень 2014 року в сумі 10116,06 грн. та 3% річних за період з 11.08.2014 по 25.12.2016 в сумі 930,21 грн.

Вказана заборгованість заявлена до стягнення за даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у їх задоволенні у повному обсязі з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір виник через порушення грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у ст. 759 Цивільного кодексу України.

У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договором оренди комунального майна № 4 від 22.02.2013 та наявність заборгованості відповідача перед позивачем за період липень-жовтень 2014 року в сумі 13799,58 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум боргу, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вони відповідають фактичним обставинам.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669) встановлено звільнення від орендної плати за користування державним та комунальним майном на період проведення антитерористичної операції (далі за текстом - АТО) для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО згідно з Переліком населених пунктів, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015.

Тож, виходячи з положень ст. 7 Закону № 1669, під час проведення антитерористичної операції суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування державним та комунальним майном.

Оскільки спірний об'єкт оренди за даним позовом розташований за адресою: Луганська область, м. Золоте, кв. Сонячний, буд. 8-а, тобто у населеному пункті, який визначений Кабінетом Міністрів України, як населений пункт, на території якого здійснюється антитерористична операція, у суду відсутні підстави для примусового стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період липень-жовтень 2014 року та нарахованих позивачем сум інфляційних втрат і 3% річних.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник через неправильні дії відповідача, пов'язані як з несплатою орендної плати, так і через небажання врегулювати спір до подачі цього позову, суд вважає за потрібне покласти судові витрати на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з відповідача, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" , 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 87, код 05451150, на користь позивача, Виконавчого комітету Золотівської міської ради Попаснянського району Луганської області , 93295, Луганська область, м. Золоте, кв. Сонячний, буд. 8-А, код 04051738, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано - 10.02.2017.

Суддя А.Г. Ворожцов