Постанова

від 07.02.2017 по справі 915/1018/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2017 р.Справа № 915/1018/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,

секретарі судового засідання Молодов В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 09 листопада 2016 року

по справі №915/1018/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Миколаєві

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб»

про стягнення заборгованості 56578,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Миколаєві звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб» заборгованості за кредитним договором № 62613V6 від 04.12.2013 року в сумі 56578,40 грн., у тому числі: проценти нараховані за користування овердрафтом - 42812,39 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 10174,79 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 3591,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим за період з 29.08.2014 року по 11.08.2016 року нараховано відповідачу пеню та проценти за користування овердрафтом.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09 листопада 2016 року по справі №915/1018/16 (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено: стягнуто з ТОВ «Електроспецснаб» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» в м. Миколаєві 42812,39 грн. - процентів, нарахованих за користування овердрафтом за кредитним договором № 62613V6 від 04.12.2013 року, 10174,79 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором № 62613V6 від 04.12.2013 року; 3591,22 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором № 62613V6 від 04.12.2013 року; 1378 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми несплачених процентів за користування овердрафтом в розмірі 42812,39 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню, оскільки відповідачем станом на день розгляду справи не спростовано факту наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу.

Нарахування позивачем пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.09.2014 року по 11.08.2016 року в сумі 10174,79 грн. та пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року в сумі 3591,22 грн. здійснено арифметично правильно, період нарахування також визначено позивачем вірно згідно умов договору, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів та пені за несвоєчасне погашення кредиту у вказаних сумах.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Електроспецснаб» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати в частині нарахування пені, зменшивши її з 10174,79 грн. (пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором) до 101,75 грн., 3591,00 грн. (пеня за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором) до 36,00 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на неврахування судом при задоволенні позову того факту, що відповідач повністю розрахувався за тілом кредиту перед позивачем та мав лише заборгованість за відсотками.

Враховуючи, що відповідач повністю розрахувався з позивачем щодо повернення овердрафту за кредитним договором, а позивач фактично не зазначив, які негативні наслідки настали для нього через прострочення виконання зобов'язань відповідачем, скаржник просить врахувати наведене та на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені за несвоєчасну сплату процентів та погашення кредиту на 99%.

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Миколаєві надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, 04.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк» ) (банк) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб» (позичальник) було укладено кредитний договір № 62613V6, відповідно до умов якого банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник зобов'язується повернути овердрафт та сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором. (п. 2.1) (арк. 7-16).

Згідно із п. 2.2 Договору овердрафт надається на умовах повернення, строковості, платності.

У п. 2.3 Договору сторони узгодили, що ліміт овердрафту: 200000,00 (двісті тисяч) гривень.

Ліміт овердрафту протягом дії цього договору може бути змінений банком в порядку, що передбачений пунктом 4.1 цього Договору.

Позичальник може користуватися овердрафтом після виконання усіх умов для отримання овердрафту, визначених цим договором по 02 грудня 2014 року (включно).

Відповідно до п. 2.4 Договору кінцевий термін погашення овердрафту позичальником: 03 грудня 2014 року.

За умовами п. 2.5 Договору в рамках цього договору позичальник сплачує банку проценти за овердрафтом, комісію за надання кредиту овердрафт, комісію за управління кредитом та інші комісії/плати у розмірах та на умовах цього договору.

У силу п. 3.1-3.1.2 Договору проценти за овердрафтом: тип процентної ставки за овердрафтом: фіксована; розмір процентної ставки за овердрафтом 16,0 (шістнадцять) % річних.

Процентна ставка за овердрафтом, починаючи з 14.02.2014 року, встановлена в розмірі 22,0 (двадцять два) % річних (додаткова угода № 62613V6-1 від 14.02.2014 року (арк. 20).

Відповідно до п. 3.1.4 Договору проценти за овердрафтом нараховуються протягом усього строку користування овердрафтом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування овердрафтом на основі банківського року.

Перший період нарахування процентів за овердрафтом починається з дати підписання сторонами цього договору і закінчується календарним днем, що передує останньому банківському дню місяця підписання сторонами цього договору (включно).

Наступні періоди нарахування процентів за овердрафтом (крім останнього періоду нарахування процентів за овердрафтом) починаються з останнього банківського дня місяця, що передує місяцю, за який здійснюється нарахування процентів за овердрафтом, і закінчується датою, що передує останньому банківському дню місяця, за який нараховуються проценти за овердрафтом (включно).

Останній період нарахування процентів за овердрафтом починається з останнього банківського дня місяця, що передує місяцю, за який здійснюється нарахування процентів за овердрафтом і закінчується датою повного виконання зобов'язань щодо погашення овердрафту за цим договором.

Згідно до п. 6.5 Договору сплата процентів за овердрафтом, комісії за управління кредитом здійснюється шляхом договірного списання коштів банком з поточного рахунка або, у разі накладення арешту на поточний рахунок, шляхом перерахування позичальником коштів на рахунок, вказаний у пункті 5.4 цього договору.

Сплата інших комісій та плат за цим договором здійснюється позичальником на рахунок, вказаний у пункті 5.4 цього Договору.

Відповідно до п. 6.6 Договору сплата процентів за овердрафтом (крім процентів за останній період користування овердрафтом) здійснюється позичальником у останній банківський день кожного календарного місяця. Протягом цього періоду сплачуються проценти за овердрафтом за поточний місяць (період нарахування).

Проценти за овердрафтом за останній період нарахування процентів за овердрафтом сплачуються в остатній день останнього періоду нарахування процентів за овердрафтом.

У відповідності до п. 6.13 Договору у разі порушення термінів/строків погашення овердрафту, процентів за овердрафтом, комісії за управління, інших платежів за цим договором, такі зобов'язання вважаються простроченими, банк відкриває відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості та переносить не сплачену у встановлений термін/строк частину заборгованості за овердрафтом, процентами за овердрафтом, комісії за управління, інших платежів за цим договором, на відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості.

Про номер відкритого рахунку з обліку простроченої заборгованості за овердрафтом банк повідомляє позичальника не пізніше наступного банківського дня з дати відкриття такого рахунку у порядку, передбаченому пунктом 14.4 цього договору.

Банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.1.1 Договору).

Пунктом 9.2.2 Договору встановлено, що позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі погашати банку овердрафт, сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором.

Згідно до п. 10.1 Договору сторони несуть передбачену чинним законодавством України та цим договором відповідальність за невиконання/неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, у тому числі за збитки, завдані одна одній таким невиконанням чи неналежним виконанням.

У п. 10.2 Договору обумовлено, що у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.

Пеня підлягає сплаті на рахунок, зазначений у підпункті 5.4 цього договору.

У пункті 10.7 Договору встановлено, що сплата пені та інших штрафних санкцій не звільняє позичальника від обов'язку щодо виконання зобов'язань перед банком, передбачених цим договором у повному обсязі та відшкодування банку збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору.

У п. 14.1.1 Договору визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками обох сторін та скріплення відбитками печаток сторін, однак овердрафт надається після виконання позичальником зобов'язань, встановлених пунктом 5.1 цього Договору.

Пунктом 14.1.2 Договору передбачено, що договір діє до 04.12.2014. У разі, якщо у вищезазначений термін, зобов'язання за цим договором не будуть виконані, договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 14.6.1 Договору сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов'язань позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми овердрафту, сплати процентів за овердрафтом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.

Договір підписано та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним чи розірвання договору суду не подано.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.10.2014 року по справі № 915/1463/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний екпортно-імпортний банк України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Миколаєві до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб» про стягнення коштів позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Електроспецснаб» на користь ПАТ «Державний екпортно-імпортний банк України» грошові кошти в загальній сумі 18697606 грн., із яких: 172 378,52 грн. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 12746,43 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами; 851,11 грн. - комісія за управління кредитом; 1000,00 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів, сплату відсотків за користування кредитом, сплату комісії за управління кредитом та штрафні санкції за невиконання п.п.9.2.19.1, 9.2.19.2, 9.2.19.4 та 9.2.23 кредитного договору; 4328,71 грн. - грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. 29-31).

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 17.11.2014 року.

На виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 30.10.2014 року по справі № 915/1463/14 видано наказ від 17.11.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за користування кредитними коштами відповідно до п. 2.1, п. 2.2, п. 2.5, п. 3.1.2, п. 3.1.4 договору за період з 31.03.2014 року по 11.08.2016 року включно позивачем нараховано відповідачу проценти за користування овердрафтом в сумі 58719, 09 грн., що підтверджується банківською випискою (арк. 26-27), однак відповідачем проведено часткову оплату процентів в сумі 15906,70 грн.

Таким чином, як вказав банк у своєму позові, сума несплачених відповідачем процентів за користування овердрафтом за період з 29.08.2014 року по 11.08.2016 року включно становить 42812,39 грн. Прострочена заборгованість по процентам за овердрафтом перенесена банком на відповідний рахунок з обліку простроченої заборгованості (арк. 28). Згідно інформації Банку від 08.11.2016 року № 62-003/2230 на поточному рахунку ТзОВ «Електроспецснаб» № 26006001016465, відкритому в АТ «Укрексімбанк» відсутній залишок коштів, рух коштів по поточному рахунку відсутній з 20.02.2014 року (арк. 65). Вказане підтверджує неможливість реалізації банком передбаченого умовами кредитного договору права на проведення договірного списання коштів з рахунку боржника (п. 6.5 договору).

Позивачем також здійснено нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.09.2014 року по 11.08.2016 року в сумі 10174,79 грн. та пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року в сумі 3591,22 грн. (арк. 21-24).

Частинами 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За положенням ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як свідчать матеріалів справи та не спростовано відповідачем, сума несплачених відповідачем процентів за користування овердрафтом за період з 29.08.2014 року по 11.08.2016 року включно становить 42812,39 грн.

Відтак, місцевим господарським судом цілком обґрунтовано задоволена позовна вимога про стягнення з відповідача суми несплачених процентів за користування овердрафтом в розмірі 42812,39 грн., так як відповідачем не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Стосовно позовної вимоги про стягнення пені, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вище зазначалось, відповідно до п. 10.2 Договору у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.09.2014 року по 11.08.2016 року в сумі 10174,79 грн. та пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року в сумі 3591,22 грн., судова колегія зазначає, що даний розрахунок здійснений банком згідно умов укладеного між сторонами договору, а отже, господарський суд першої інстанції вірно задовольнив відповідні позовні вимоги.

Таким чином, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 42812,39 грн. - процентів, нарахованих за користування овердрафтом за кредитним договором № 62613V6 від 04.12.2013 року, 10174,79 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за цим договором та 3591,22 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту за вказаним договором.

Щодо посилань скаржника на необхідність зменшення розміру штрафних санкцій, судова колегія виходить з наступного.

Частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Положеннями ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У свою чергу, згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України, стаття 233 Господарського кодексу України, пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу). У вирішенні пов'язаних з цим питань господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами), а також в абзацах першому - четвертому пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами). Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

У підпункті 3.17.4 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами) роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Дослідивши обставини справи, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем виняткової сукупності обставин, які зумовлювали б зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки скаржником не доведено, що стягнення пені є надмірно великим порівняно з сумою простроченого зобов'язання, не надано жодних фінансових та бухгалтерських документів, які характеризують його фінансовий стан тощо .

Отже, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що вказане рішення відповідає приписам норм матеріального та процесуального права, а також обставинам справи, тому дане рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, п. 1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб» - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 09 листопада 2016 року по справі №915/1018/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 09.02.2017 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська