Рішення

від 08.02.2017 по справі 904/11480/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.2017 Справа № 904/11480/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Спец.Переробка"

про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу у розмірі 44 105, 00 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 2685 від 30.12.16р.

Відповідач - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 44 105,00 грн. штрафу за неправильно зазначену в залізничній накладній масу вантажу та витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до даних веб-сайту "Укрпошта" надіслане судом Відповідачу поштове повідомлення вручено адресату особисто.

Згідно з п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016р. зі станції Дніпропетровськ Придніпровської залізниці ТОВ "Укр.Спец.Переробка", відповідно до накладної №47999339, відправило вагон № 67908640 на станцію Сартана Донецької залізниці.

Відповідно до п. 24 накладної № 47999339 масу вантажу визначено відправником, а саме: 67500 кг.

Згідно з п. 31 накладної № 47999339 провізна плата за вагон 8 821,00 грн.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, у вагоні № 47999339 виявлено невідповідність маси вантажу зазначеній у перевізному документі, про що 25.06.16р. Залізницею складено акт загальної форми № 402/Ваги.

На додаток до акту загальної форми № 402/Ваги від 25.06.16р. складено комерційний акт НА №001786/287 від 25.06.16р. у якому зазначено, що вага вантажу у вагоні №67908640 під час перевірки виявилась на 4 200 кг менше, ніж зазначено у перевізному документі. Завантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 50-70 см, без заглиблень. Слідів втрати чи розкрадання вантажу не має. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люка з обох сторін закриті. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

З посиланням на ст. 122, 118 Статуту залізниць України (далі Статут), за неправильно зазначену в залізничній накладній масу вантажу, Позивач нарахував Відповідачеві штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (8 821,00 грн. х 5= 44 105,00 грн.).

За даними Позивача, Відповідач добровільно штраф не сплатив.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування...є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (п. 2 Статуту). На підставі Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (п.5 Статуту).

Згідно з п. 6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до п. 23 Статуту відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Правилами перевезення вантажів (розділ 4 "Правила оформлення перевізних документів"), затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.00р. № 644,передбачено, що Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу "маса вантажу, визначена відправником", заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.

Пунктом 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За п. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, а саме у п'ятикратному розмірі від провізної плати.

Відповідно до п.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів Позивача.

Перевіривши доводи Позивача, судом встановлено, що саме Відповідач визначав масу вантажу, зазначену в залізничній накладній, доказів участі працівників залізниці у визначенні маси вантажу у спірному вагоні (оплати за таку участь п.4.2 Збірника тарифів) Відповідач суду не надав, тому суд погоджується з Позивачем щодо наявності підстав для нарахування Відповідачеві штрафних санкцій у визначеному Позивачем обсязі.

Згідно зі статтею 49 ГПК України господарські витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.СПЕЦ.ПЕРЕРОБКА", 49050, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 8, (код 34681151) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, (код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, (код 40081237) 44 105, 00 грн. - штрафу, 1 378, 00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено