Рішення

від 08.02.2017 по справі 904/11313/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.2017 Справа № 904/11313/16 за позовом Селянське (фермерське) господарство "АНАСТАСІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС-АГРО"

про сплату вартості товару у сумі 326 907,00 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № б/н від 01.12.16р.

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 280 088,00 грн. - основного боргу, 11 763,00 грн. - збитків від інфляції, 3 724,00 грн. - 3 % річних, 31 332,00 грн. - пені., мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, на адресу, вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду надійшло поштове повернення № 4930005398934 з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.16р. сторонами укладено Договір поставки № 15/06-1 (далі Договір), за п. 1.1 якого Постачальник (Позивач) зобов'язався в порядку та строки, визначені даним Договором, передати у власність Покупця (Відповідача) ячмінь (далі ОСОБА_2), відповідної якості, за ціною визначеною в накладних, а Покупець зобов'язався прийняти ОСОБА_2 та оплатити його на умовах визначених даним Договором.

Загальна кількість ОСОБА_2, який підлягає поставці за Договором, визначається як наростаюча кількість по всім поставкам, здійсненим згідно оформлених накладних (п.1.2. Договору).

Покупець здійснює оплату поставленої партії ОСОБА_2 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на умовах відстрочки платежу - 10 банківських днів з моменту приймання ОСОБА_2 Покупцем (п.2.3. Договору).

За несвоєчасну оплату ОСОБА_2, покупець сплачує Постачальнику неустойку у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми за кожний день прострочки (п.7.3. Договору).

Позивач поставив Відповідачеві ОСОБА_2 на суму 518 088,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №61 від 16.06.16р. на суму 363 168,00 грн. та №62 від 17.06.16р. на суму 151 920,00 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений ОСОБА_2, сплативши 150 000,00 грн. - 19.07.16р., 10 000,00 грн. - 20.07.16р., 10 000,00 грн. - 21.07.16р., 35 000,00 грн. - 17.08.16р., 10 000,00 грн. - 14.09.16р., 10 000,00 грн. - 20.09.16р.

За даними Позивача, Відповідач за одержаний ОСОБА_2 в обумовлений Договором строк не розрахувався, у зв'язку з чим, станом на 05.12.16р. за Відповідачем обліковується борг у розмірі 280 088,00 грн.

З посиланням на п. 7.3 Договору, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував пеню 31 332,00 грн. за період прострочки з 06.07.16р. до 05.12.16р.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував 3 % річних - 3 724,00 грн. за період прострочки з 06.07.16р. до 05.12.16р. та збитки від інфляції - 11 763,00 грн. за період липень-жовтень 2016р.

Всього, за розрахунком Позивача, борг Відповідача становить 326 907,00 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Перевіривши розрахунки Позивача, суд визнає обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи розрахунок основного боргу.

За перерахунком суду, пеня, втрати від інфляції та 3 % з простроченої суми, перевищують ті, які нарахував Позивач, тому суд приймає розрахунки Позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС-АГРО", 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. Ульянова, б. 127, (код 34622143) на користь Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ", 52513, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Вільне, вул. Центральна, буд.144, (код 21935060) 280 088,00 грн. - боргу, 31 332,00 грн. - пені, 11 763,00 грн. - збитків від інфляції, 3 724,00 грн. - 3% річних, 4 903,61 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено