Рішення

від 06.02.2017 по справі 910/22972/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017Справа №910/22972/16

За позовомДочірнього підприємства Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця доТовариства з обмеженою відповідальністю Медицина України простягнення 98 150,79 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Пількевич Є.А. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (надалі - Підприємство ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Медицина України про стягнення 98 150,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про оренду нежилого приміщення №14 від 01.03.2013 р. позивач передав відповідачу у строкове платне користування приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати та інших платежів не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 98 150,79 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.01.2017 р.

В судовому засіданні 18.01.2017 р. судом оголошувалась перерва на 06.02.2017 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується розпискою від 18.01.2017 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 р. між Підприємством (орендодавець) та Товариством (орендар) був укладений договір про оренду нежилого приміщення №14 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (майно), загальною площею 30,3 кв.м, а саме: кім. №902, розміщену на 9-му поверсі в блоці Б , для організації приміщення під офіс та підвальне приміщення площею 13 кв.м, що знаходиться в блоці Б - для організації приміщення під склад журнально-поліграфічної продукції. Орендоване майно знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 34. Вказане майно знаходиться на балансі орендодавця. Вартість його визначена незалежною оцінкою від 15.02.2013 р. і становить 6 055,00 грн. за 1 кв.м без ПДВ.

За змістом п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, визначений у цьому договорі, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.5 Договору орендар проводить оплату орендних платежів на поточний рахунок шляхом щомісячних перерахувань до 15 числа поточного місяця.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що компенсація витрат орендодавця за комунальні послуги сплачується орендарем пропорційно орендованої площі, в строк, визначений в п. 3.5 за рахунками орендодавця. Ц разі наявності лічильників - компенсація витрат проводиться згідно показників лічильників в строк, визначений в п. 3.5 за рахунками орендодавця.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі нежилого приміщення від 01.03.2013 р.

23.03.2016 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до Договору, відповідно до умов якої сторони домовились продовжити термін дії Договору до 31.03.2017 р. включно. Також сторонами п. 4.15 Договору був викладений у наступній редакції: Станом на 23.03.2016 р. у орендаря наявна заборгованість перед орендодавцем в сумі 87 422,39 грн. за користування майном в попередні періоди. Орендар визнає зазначену у цьому пункті заборгованість перед орендодавцем в сумі 87 422,39 грн. та зобов'язується погасити ї в термін до 30.06.2016 р. В разі непогашення орендарем зазначеної вище заборгованості в термін, визначений даним пунктом, остання підлягає стягненню з орендаря в судовому порядку, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь період користування орендарем заборгованими грошовими коштами. .

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати у розмірі 98 150,79 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з 01.03.2013 р. по дату звернення позивача до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача з орендної плати та інших платежів становить 98 150,79 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 98 150,79 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості з орендної плати та інших платежів у розмірі 98 150,79 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Медицина України (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10; ідентифікаційний код 23745688) на користь Дочірнього підприємства Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 34; ідентифікаційний код 02140024) заборгованість у розмірі 98 150 (дев'яносто вісім тисяч сто п'ятдесят) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 1 472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) грн. 26 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.02.2017 р.

Суддя В.П. Босий