Ухвала

від 15.09.2016 по справі 757/43657/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43657/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду в місті Києві клопотання ТОВ « Максілорд» про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ « Максілорд», звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна в кримінальному провадженні за № 4201600000000 від 27.05.2016р. в рамках якого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2016р. накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), юридична адреса: м. Київ, вул. Ковпака, 29, а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), що належать ТОВ «Максілорд» (ЄДРПОУ 39779678), юридична адреса: Донецька область, м. Донецьк, вул. Пашковського, буд. 64. Посилається на те, що арешт накладено необґрунтовано і в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом представник ТОВ « Максілорд» ОСОБА_3 та слідчий за клопотанням, якого накладено арешт у судове засідання не з`явилися, поважності причин неявки в судове засідання не надали, неприбуття яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, матеріали кримінального провадження № 537/40664/16-к, в рамках якого накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на зазначеному рахунку ТОВ «Максілорд» (ЄДРПОУ 39779678), слідчий суддя дійшов висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001331 від 27.05.2016 за фактами заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, створення та придбання невстановленими особами суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а також вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, з використанням ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Матеріалами, якими обґрунтовується клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2016р. накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 (українська гривня), відкритий ТОВ «Максілорд (ЄДРПОУ 39779678) в ПАТ «Укрсоцбанк», в рамках кримінального провадження за № 4201600000000 від 27.05.2016р.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Призастосуваннізаходівзабезпеченнякримінальногопровадженняслідчийсуддяповинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддане обґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальномупровадженніабозастосуваннящодоньогоспеціальноїконфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Підстави та порядок накладення арешту під час кримінального провадження регулюється главою 17 «Арешт майна» КПК України.

Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Можливість накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України, закон не пов`язує з наявністю в кримінальному провадженні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану їх діями, а також спеціальної мети - забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна.

З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2016р. вбачається, що при накладенні арешту, слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що вони відповідають критеріям, визначеним у ч. 3 ст. 170 КПК України.

Доводи клопотання про скасування арешту не містять належного обґрунтування, яке б спростовувало висновки, викладені в ухвалі слідчого судді при накладенні арешту, та надало слідчому судді підстави дійти висновку, що арешт накладено необґрунтовано та необхідність накладення арешту на теперішній час відпала, оскільки обставини на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування, яке наразі триває, та органом досудового розслідування проводяться відповідні слідчі дії.

Не вбачаючи підстав для задоволення клопотання, керуючись ст. ст.98, 132, 167, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання ТОВ « Максілорд» про скасування арешту грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 (українська гривня), відкритий ТОВ «Максілорд (ЄДРПОУ 39779678) в ПАТ «Укрсоцбанк», накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2016р., у кримінальному провадженні № 537/40664/16-к, залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1