Постанова

від 07.02.2017 по справі 820/6491/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 лютого 2017 р. Справа № 820/6491/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Король Д.О.,

за участю представника відповідача - Цуркова С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3, в якому просить суд:

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 35846922 від 04.04.2014 року, яка видана Фрунзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції;

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№ 32508637 від 27.07.2012 року, яка видана Фрунзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в частині накладення арешту на майно, а саме: - квартира АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 08.08.2008 року ОСОБА_3 уклав з ВАТ "СВЕДБАНК" кредитний договір №2001/0808/98-018. В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором укладено іпотечний договір від 08.08.2008 року, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитного договору №2001/0808/98-018 від 08.08.2008 року нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1. Обтяження згідно з іпотечними договорами відступлено ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та зареєстровано у Державному реєстрі іпотек. ВАТ "СВЕДБАНК" 28.11.2012 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", відповідно до договору факторингу №15 свої права вимоги за зобов'язаннями позичальника по кредитному договору. Позивачу 25.08.2016 року при зверненні до нотаріуса стало відомо, що на майно ОСОБА_3, у тому числі на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечними договорам від 08.08.2008 року, накладено арешт на квартиру, на підставі постанов Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції № 35846922 від 04.04.2014 року та постанови № 32508637 від 27.07.2012 року. На думку позивача, такі дії державного виконавця порушують законні права підприємства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представником відповідача, Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у наданих до суду письмових поясненнях зазначено, що згідно даних ЄДРВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №32508637 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-10783\10\2070 Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р. щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь державного бюджету України заборгованість у розмірі 566188,71 грн. Державним виконавцем в рамках вказаного виконавчого провадження постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 32508637 від 27.07.2012 р. було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить боржнику. 18.07.2014 року виконавче провадження №32508637 було завершено, про що державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.5 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , в редакції Закону "Про виконавче провадження від 2011 р. Крім того, представником відповідача вказано, що на виконанні у відділі також знаходилось виконавче провадження №35846922 за виконавчим листом № 2\2018\645\2018\18 Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2012 р. щодо солідарного стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ СВЕДБАНК заборгованість у розмірі 2702273,56 грн. Державним виконавцем в рамках зазначеного виконавчого провадження постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №35846922 від 04.04.2014 р. було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить третій особі. 24.07.2014 року вказане виконавче провадження №35846922 було завершено, про що державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.5 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , в редакції Закону "Про виконавче провадження від 2011 р. Також представником відповідача вказано про відсутність заперечень проти задоволення позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, разом із позовними вимогами в адміністративному позові вказано про розгляд справи в порядку письмового провадження у разі відсутності представника позивача.

Представник відповідача Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в судове засідання прибув, проти задоволення позову не заперечував.

Третя особа, ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши доводи позову та наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 08.08.2008 року уклав з Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" кредитний договір №2001/0808/98-018.

В подальшому сторонами 28.02.2011 року укладено договір про внесення змін і доповнень №8 до кредитного договору №2001/0808/98-018 від 08.08.2008 року (а.с. 8-12).

Відповідно до умов договору про внесення змін і доповнень №8 до кредитного договору №2001/0808/98-018 від 08.08.2008 року банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 304743,93 доларів США на строк по 07.08.2028 року включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором.

В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором укладено Іпотечний договір №2001/0808/98-018-Z-2 від 08.08.2008 року (а.с.13-16), за умовами якого на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому майно, а саме: 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що обтяження згідно з іпотечним договором від 08.08.2008 року відступлено ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та зареєстровано у Державному реєстрі іпотек.

Від так, ПАТ "Сведбанк" 28.11.2012 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" відповідно до договору факторингу №15 свої права вимоги за зобов'язаннями позичальника по кредитному договору №2001/0808/98-018 від 08.08.2008 року (а.с. 17-21).

Також між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 28.11.2012 року, відповідно до якого первісний іпотекодержатель (ПАТ "Сведбанк") відступає новому іпотекодержателю (ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс") права за іпотечними договорами, перелік яких наведений у додатку №1 до цього договору (а.с. 22), про що також свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з додатку №1 до договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами від 28.11.2012 року (а.с. 23).

З матеріалів позовної заяви та наданих представником позивача усних пояснень під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачу 25.08.2016 року при зверненні до нотаріуса стало відомо, що на майно третьої особи ОСОБА_3, у тому числі на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 08.08.2008 року, а саме на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешти на підставі постанов Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції №35846922 від 04.04.2014 року та №32508637 від 27.07.2012 року.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №32508637 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-10783\10\2070 Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р. щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь державного бюджету України заборгованості у розмірі 566188,71 грн.

Державним виконавцем Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції 12.04.2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №32508637.

Також в рамках вказаного виконавчого провадження постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 32508637 від 27.07.2012 р. було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить боржнику.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2\2018\645\2018\18 Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2012 р. щодо солідарного стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ СВЕДБАНК заборгованості у розмірі 2702273,56 грн.

Державним виконавцем в рамках зазначеного виконавчого провадження постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №35846922 від 04.04.2014 р. було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить третій особі.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з частиною першою ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У відповідності до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження тощо.

Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

З наданих представником відповідача письмових пояснень судом встановлено, що в рамках виконання виконавчого провадження №32508637 державним виконавцем 18.07.2014 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.5 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , в редакції Закону України "Про виконавче провадження" від 2011 року.

Крім того, представником відповідача вказано, що в рамках виконання виконавчого провадження №35846922 державним виконавцем 24.07.2014 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.5 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , в редакції від 2011 року.

Суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Згідно з приписами ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

З налізу норм законодавства діючих на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, суд приходить до висновку, що державним виконавцем мало бути винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві із зазначенням про скасування арешту, накладеного на майно боржника, натомість вказані обтяження за постановами державного виконавця не зняті.

Суд зазначає, що протокольною ухвалою суду було витребувано належним чином завірені копії вказаних виконавчих проваджень, натомість представником відповідача не надано до суду останніх.

Також суд зазначає, що оскільки вказане нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 08.08.2008 року №2001/0808/98-018-Z-2 та оскаржувані позивачем постанови порушують права позивача як іпотекодержателя, а отже, наявність зареєстрованого обтяження обмежує права позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №35846922 від 04.04.2014 року та №32508637 від 27.07.2012 року, які винесено Фрунзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в частині накладення арешту на майно, а саме: - квартира АДРЕСА_1. Доказів наявності підстав для продовження арешту майна у встановленому законодавством порядку до суду не надано.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані "похідні повноваження".

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Крім того, як встановлено судом при судовому розгляді справи, що накладення арешту на майно було здійснено державним виконавцем проте в супереч визначеному законодавством порядку не знято його при поверненні виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про скасування постанов підлягає задоволенню.

На виконання вимог КАС України, а саме Глави 7 Розділу 2, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на користь позивача судовий збір у розмірі 2756,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про скасування постанов - задовольнити.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №35846922 від 04.04.2014 року, яка видана Фрунзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в частині накладення арешту на майно, а саме: - квартира АДРЕСА_1.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №32508637 від 27.07.2012 року, яка видана Фрунзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в частині накладення арешту на майно, а саме: - квартира АДРЕСА_1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (код ЄДРПОУ - 38004195) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ - 34952422).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2017 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.