Рішення

від 08.02.2017 по справі 905/227/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.2017                      Справа № 905/227/17                               

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Плюс», м. Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ

про: стягнення 3% річних у розмірі 6735,00 грн., інфляційних витрат у розмірі 75564,17 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Плюс», м. Харків, звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення 3% річних у розмірі 6735,00 грн., інфляційних витрат у розмірі 75564,17 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №15/1896 від 25.11.2008р., рішення господарського суду Донецької області №506/13/2/2012 від 11.10.2012р., наказу господарського суду Донецької області від 03.12.2012р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляції.

Представник позивача у судове засідання не з’явився. Через канцелярію суду надав клопотання від 06.02.2017р., в якому просить розгляд справи проводити без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Документів, витребуваних ухвалою від 18.01.2017р. не надав.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

Господарським судом Донецької області розглядалась справа №506/13/2/2012 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Плюс», м. Харків до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення 123929,59 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 74760,80 грн., пені в сумі 23336,21 грн., інфляційних витрат у сумі 21037,48 грн. та 3% річних у сумі 4795,10 грн.

Відповідно ч.3. ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, під час розгляду цієї справи не доказується знову факт порушення відповідачем грошових зобов‘язань на суму 123929,59 грн. при виконанні умов договору №15/1896 від 25.11.2008р.

У даній справі підлягає доведенню обставини пов’язані з належним виконанням відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2012р. по справі №506/13/2/2012 та підлягає перевірці правильність здійсненого позивачем розрахунку ціни позову.

Як вже було встановлено судом, 25.11.2008р. між ТОВ «Комплекс Плюс» та ПАТ «Енергомашспецсталь» було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов’язався передати у власність покупця продукцію, а останній – прийняти та оплатити вартість цього товару.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати вартості виконаних робіт позивачем, невиконання рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2012р., позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором №15/1896 від 25.11.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України).

Відповідно до ч.1. ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати за поставлену продукцію – 15 банківських днів з дати відвантаження зі складу продавця.

Відповідач на виконання умов договору №15/1896 від 25.11.2008р., рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2012р. оплату заборгованості здійснив не в повному обсязі.

Так, відповідно до Закону України «Про примусове провадження» з примусового виконання рішення суду з відповідача було стягнуто та перераховано на користь позивача суму заборгованості у розмірі: 11904,28 грн. від 05.08.2014р., 900,38 грн. від 13.07.2015р., 1125,67 грн. від 22.09.2015р., 1642,70 від 31.07.2015р., що разом становить 15573,03 грн., що підтверджується звітами о дебіторських та кредиторських операціях, належним чином засвідчені копії яких міститься у матеріалах справи.

Приписи ч.7. ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 ЦК України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідач не надав до суду інших доказів на підтвердження оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 85932,67 грн., а матеріали справи таких не містять.

За таких обставин, Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» не доведений факт оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 85932,67 грн.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 6735,00 грн. за період з 16.01.2014р. по 16.01.2017р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Заявлені до стягнення інфляційних витрат у розмірі 75564,17 грн. за період з січня 2014р. по січень 2017р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 11, 509, 526, 530, 536, 549, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 216-218, 265, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Плюс», м. Харків до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення 3% річних у розмірі 6735,00 грн., інфляційних витрат у розмірі 75564,17 грн. – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Плюс» (61064, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32870136) заборгованість 3% річних у розмірі 6735,00 грн., інфляційних витрат у розмірі 75564,17 грн., судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                      І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99