Рішення

від 08.02.2017 по справі 905/3548/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.2017 Справа № 905/3548/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаська Продуктова Компанія , Донецька область, м. Бахмут

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Істек , м. Донецьк

про: заборгованості у розмірі 41328,74 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №2 від 07.11.2016р.

від відповідача: не з`явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Донбаська Продуктова Компанія , Донецька область, м. Бахмут, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Істек , м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 41328,74 грн., а саме: 14838,07 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1076,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 11124,75 грн., пені у розмірі 14289,92 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №307/04 від 01.08.2012р. накладних: №1456 від 06.06.2014р., №1467 від 10.06.2014., №1486 від 11.06.2014р., №1497 від 12.06.2014р., №1510 від 13.06.2014р., №1519 від 16.06.2014р., №1538 від 17.06.2014р., №1553 від 18.06.2014р., №1575 від 19.06.2014р., №1580 від 20.06.2014р., №1595 від 23.06.2014р., №1609 від 24.06.2014р., №1617 від 25.06.2014р., №1627 від 26.06.2014р., №1639 від 27.06.2014р., податкові накладні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Через канцелярію суду надав супровідний лист від 01.02.2017р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання №01-51 від 25.01.2017р., в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Клопотання відповідача до уваги не приймається тому, що відповідно до ухвал господарського суду Донецької області від 20.12.2016р., від 25.01.2017р., від 10.01.2017р. у судове засідання відповідач не викликався. Суд запропонував надати документи на позовну заяву позивача, тому суд клопотання відповідача до уваги не приймає.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Донбаська Продуктова Компанія (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Істек (надалі - Покупець) був укладений Договір поставки №307/04, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукти харчування (надалі - Товар), в ассотрименте, кількості і за ціною, узгодженими Сторонами в заявках і відбитими в накладних (п.1.1. Договору).

Умовами п.8.1. Договору, він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р., але до повного виконання Сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

За умов п.1.3. Договору визначено, що найменування Товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю Товару, гривневі ціни Товару вказуються в накладних. Накладні оформляються на кожну партію Товару на підставі заявки і прйс-листів, узгоджених обома Сторонами.

Згідно п.1.5. Договору, Покупець зобов'язується своєчасно оплатити та прийняти Товар.

Умовами п.2.1. Договору, оплата кожної партії Товару здійснюється від 10 до 20 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно п.2.2. Договору визначено, що датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Умовами п.2.3. Договору, розрахунки проводяться в безготівковій формі, в гривнях на поточний рахунок Постачальника.

За умов п.2.4. Договору, загальна сума Договору складає 300000,00 грн. (триста тисяч грн.) з урахуванням ПДВ.

Згідно п.3.3. Договору, право власності на поставлене партію Товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару за накладними.

Приписами п.3.4. Договору, доставка Товару здійснюється на умавах DDP - склад Покупця ТОВ Істек розташований: м. Горлівка, вул. Умова, 1, відповідно до Інкотермс 2010р.

Відповідно п.3.5. Договору, термін поставки Товару становить 2 (два) календарні дні з дати узгодження Сторонами партії Товару.

Умовами п.3.7. Договору, Постачальник зобов'язаний надати Покупцю належним чином оформлену податкову накладну протягом 10 днів з моменту виникнення у Постачальника податкового зобов'язання з ПДВ, а у випадках, предстмотренних законодавством зареєструвати її в електронному Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сторонами підписані накладні: №1456 від 06.06.2014р., №1467 від 10.06.2014., №1486 від 11.06.2014р., №1497 від 12.06.2014р., №1510 від 13.06.2014р., №1519 від 16.06.2014р., №1538 від 17.06.2014р., №1553 від 18.06.2014р., №1575 від 19.06.2014р., №1580 від 20.06.2014р., №1595 від 23.06.2014р., №1609 від 24.06.2014р., №1617 від 25.06.2014р., №1627 від 26.06.2014р., №1639 від 27.06.2014р., відповідно до якої узгодили найменування, кількість та ціну продукції.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними: №1456 від 06.06.2014р., №1467 від 10.06.2014., №1486 від 11.06.2014р., №1497 від 12.06.2014р., №1510 від 13.06.2014р., №1519 від 16.06.2014р., №1538 від 17.06.2014р., №1553 від 18.06.2014р., №1575 від 19.06.2014р., №1580 від 20.06.2014р., №1595 від 23.06.2014р., №1609 від 24.06.2014р., №1617 від 25.06.2014р., №1627 від 26.06.2014р., №1639 від 27.06.2014р.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ТОВ Істек , підтверджуються накладними: №1456 від 06.06.2014р., №1467 від 10.06.2014., №1486 від 11.06.2014р., №1497 від 12.06.2014р., №1510 від 13.06.2014р., №1519 від 16.06.2014р., №1538 від 17.06.2014р., №1553 від 18.06.2014р., №1575 від 19.06.2014р., №1580 від 20.06.2014р., №1595 від 23.06.2014р., №1609 від 24.06.2014р., №1617 від 25.06.2014р., №1627 від 26.06.2014р., №1639 від 27.06.2014р., податковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи, з відміткою про отримання - підписана уповноваженою особою. Означені накладні підписані сторонами без заперечень.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості становить 14838,07 грн.

Відповідач існуючий борг в сумі 14838,07 грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1076,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 11124,75 грн., відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України .

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 1076,00 грн., розрахована за кожною накладною, суд перевірив на правильність розрахунку, який мітиться у позовній заяви та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних витрат у розмірі 11124,75 грн. за періоди: з 26.06.2014р. по 06.12.2016р., з 30.06.2014р. по 06.12.2016р., з 01.07.2014р. по 06.12.2016р., з 02.07.2014р. по 06.12.2016р., з 03.07.2014р. по 06.12.2016р., з 06.07.2014р. по 06.12.2016р., з 07.07.2014р. по 06.12.2016р., з 08.07.2014р. по 06.12.2016р., з 09.07.2014р. по 06.12.2016р., з 10.07.2014р. по 06.12.2016р., з 13.07.2014р. по 06.12.2016р., з 14.07.2014р. по 06.12.2016р., з 15.07.2014р. по 06.12.2017р., з 16.07.2014р. по 06.12.2016р., з 17.07.2014р. по 06.12.2016р., суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться ланцюговим методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін ).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р.).

Таким чином, заявлені до стягнення інфляційних витрат за періоди: з 26.06.2014р. по 06.12.2016р., з 30.06.2014р. по 06.12.2016р., з 01.07.2014р. по 06.12.2016р., з 02.07.2014р. по 06.12.2016р., з 03.07.2014р. по 06.12.2016р., з 06.07.2014р. по 06.12.2016р., з 07.07.2014р. по 06.12.2016р., з 08.07.2014р. по 06.12.2016р., з 09.07.2014р. по 06.12.2016р., з 10.07.2014р. по 06.12.2016р., з 13.07.2014р. по 06.12.2016р., з 14.07.2014р. по 06.12.2016р., з 15.07.2014р. по 06.12.2017р., з 16.07.2014р. по 06.12.2016р., з 17.07.2014р. по 06.12.2016р. у розмірі 11124,75 грн., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що позивач, відповідно до розрахунку у позовній заяві, невірно вказав період нарахування інфляційних витрат, але розрахунок здійснив вірно та належний до стягнення розмір інфляційних витрат за періоди: з 01.07.2014р. по 06.12.2016р., з 01.07.2014р. по 06.12.2016р., з 01.07.2014р. по 06.12.2016р., з 02.07.2014р. по 06.12.2016р., з 03.07.2014р. по 06.12.2016р., з 06.07.2014р. по 06.12.2016р., з 07.07.2014р. по 06.12.2016р., з 08.07.2014р. по 06.12.2016р., з 09.07.2014р. по 06.12.2016р., з 10.07.2014р. по 06.12.2016р., з 01.08.2014р. по 06.12.2016р., з 01.08.2014р. по 06.12.2016р., з 01.08.2014р. по 06.12.2017р., з 01.08.2014р. по 06.12.2016р., з 01.08.2014р. по 06.12.2016р. становить 11124,75 грн. (починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж).

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 14289,92 грн., відповідно п.6.2. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.6.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати Товару, згідно п.2.1. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення.

Таким чином, умовами договору сторони передбачили нарахування пені за невиконання зобов'язання з оплати отриманого товару та за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Заявлений до стягнення розмір пені за періоди: з 26.06.2014р. по 06.12.2016р., з 30.06.2014р. по 06.12.2016р., з 01.07.2014р. по 06.12.2016р., з 02.07.2014р. по 06.12.2016р., з 03.07.2014р. по 06.12.2016р., з 06.07.2014р. по 06.12.2016р., з 07.07.2014р. по 06.12.2016р., з 08.07.2014р. по 06.12.2016р., з 09.07.2014р. по 06.12.2016р., з 10.07.2014р. по 06.12.2016р., з 13.07.2014р. по 06.12.2016р., з 14.07.2014р. по 06.12.2016р., з 15.07.2014р. по 06.12.2017р., з 16.07.2014р. по 06.12.2016р., з 17.07.2014р. по 06.12.2016р. у розмірі 14289,92 грн., відповідно до п.6.2. Договору, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692 , п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаська Продуктова Компанія , Донецька область, м. Бахмут до Товариства з обмеженою відповідальністю Істек , м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 41328,74 грн., а саме: 14838,07 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1076,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 11124,75 грн., пені у розмірі 14289,92 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Істек (83030, м. Донецьк, вул. Тамбовська, буд. 1; код ЄДРПОУ 32510349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаська Продуктова Компанія (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Чайковського, буд. 79; код ЄДРПОУ 38214961) заборгованість у розмірі 14838,07 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1076,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 11124,75 грн., пені у розмірі 14289,92 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99