Ухвала

від 09.02.2017 по справі 815/7274/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 р.м. ОдесаСправа № 815/7274/15

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Вербицької Н.В.

За участю: секретаря - Брижкіної І.О.

представника позивача - Гончарук І.В. (довіреність від 10.07.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 10.09.2015 року форми В4 №0002811500 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 823 грн., форми Р №0002821500 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 396 550 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 198 275 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем правил податкового законодавства не відповідають дійсності. Декларування позивачем від'ємного значення, а також зобов'язання по податку на додану вартість в податковій декларації за червень 2015 року відбулось на законних підставах, а тому зменшення платнику від'ємного значення та збільшення податкового зобов'язання по податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованим, у зв'язку із чим вказані рішення контролюючого органу підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області №0002821500 від 10.09.2016 року в частині визначення ТОВ Виноробний завод Ударний суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 198 275 грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Арцизька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення в частині задоволених вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, 19.08.2015 року Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Виноробний завод Ударний в податковій декларації з податку на додану вартість від 18.07.2015 року №9152172177 за 6 місяць 2015 року, за результатами якої складено акт від 19.08.2015 року №000034/15-07-15/33840296 (а.с. 13-16).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ Виноробний завод Ударний п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2015 року.

На підставі виявлених порушень Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.09.2015 року форми В4 №0002811500, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 823 грн., форми Р №0002821500, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 396 550 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 198 275 грн. (а.с. 17, 18).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішень відповідача, подавши скарги на ці рішення до контролюючих органів вищих рівнів, проте вони були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 20-27).

Згідно акту перевірки, висновки контролюючого органу про заниження платником суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 36 823 грн., ґрунтуються на безпідставному неврахуванні позивачем висновків попереднього акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2015 року від 09.06.2015 року №000021/15-07-15/33840296.

За таких обставин, контролюючий орган вважає, що підприємство неправомірно віднесено до складу податкового кредиту у червні 2015 року залишок від'ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів, що у зв'язку із порушенням п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України раніше знятий за результатом камеральної перевірки від 09.06.2015 року №000021/15-07-15/33840296.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті та часткового задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки судовим рішенням в іншій справі, яке набрало законної сили, встановлена відсутність у позивача права на включення податкових накладних, складених в звітному періоді 2014 року, до складу податкового кредиту після 1 січня 2015 року, відображення позивачем у рядку 20.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, за який виправлялись помилки - червень 2015 року значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду, відбулось з порушенням вимог податкового законодавства.

У зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 396 550 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 823 грн.

Водночас, оскільки приймаючи рішення щодо накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, податковий орган виходив з того, що позивачу повторно протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, але станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.09.2015 року №0002821500, суми визначеного грошового зобов'язання у податкових повідомленнях-рішеннях, які прийняті на підставі висновків попередньої перевірки, не були узгоджені, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0002821500 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)у розмірі 198 275 грн.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Разом з цим, згідно із п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за результатом попередньої перевірки (акт від 09.06.2016 року №000021/15-0715/33840296 (а.с.77-102) встановлено порушення ТОВ Виноробний завод Ударний , зокрема, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит у серпні 2014 року в розмірі 445 323 грн. В зв'язку з цим встановлено завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 444950 грн. у звітному періоді серпень 2014 року, а також встановлено заниження суми грошового зобов'язання ПДВ в розмірі 591 грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 09.06.2016 року №000021/15-0715/33840296 Арцизька ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 26.06.2015 року прийняла податкові повідомлення-рішення: №0002121500; №0002041500; №0002131500; №0002051500; №0002141500; №0002061500; №0002151500; №0002071500; №0002081500; №0002091500; №0002161500; №0002101500; №0002111500.

За результатом адміністративного оскарження рішенням ГУ ДФС в Одеській області №2326/10/15-32-10-02-07 від 04.09.2015 року були скасовані податкові повідомлення-рішення №0002121500, №0002131500, №0002141500, №0002151500, №0002161500; податкові повідомлення-рішення №0002041500, №0002051500, №0002061500, №0002071500, №0002081500, №0002091500, №0002101500, №0002111500 залишені без змін, зобов'язано Арцизьку ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області винести податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 591 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з вказаного податку на суму 147,75 грн. (а.с. 107-113).

Не погоджуючись з рішенням ГУ ДФС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги та податковими повідомленнями-рішеннями №0002041500, №0002051500, №0002061500, №0002071500, №0002081500, №0002091500, №0002101500, №0002111500, Позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України. Рішенням ДФС України №21113/6/99-99-10-01-01-25 від 06.10.2015 року податкові повідомлення-рішення №0002041500, №0002051500, №0002061500, №0002071500, №0002081500, №0002091500, №0002101500, №0002111500 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги залишені без змін (а.с. 116-119).

На виконання вищевказаного рішення ГУ ДФС в Одеській області Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0003211500 від 25.09.2015 року, яким ТОВ Виноробний завод Ударний збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 738,75 грн., у тому числі за основним платежем 591 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 147,75 грн. (а.с.164).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0002041500 від 26.06.2015 року, №0003211500 від 25.09.2015 року, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Одеського оружного адміністративного суду від 26.11.2015 року по справі №815/6580/15 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ТОВ Виноробний завод Ударний про скасування податкових повідомлень-рішень Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №0003211500 від 25.09.2015 року та №0002041500 від 26.06.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 9 березня 2016 року (а.с.156-160), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року (а.с.160-162), по справі по справі №815/6580/15 відмовлено ТОВ Виноробний завод Ударний в задоволенні адміністративного позову про скасування податкових повідомлень-рішень рішеннями №0002041500 від 26.06.2015 року, №0003211500 від 25.09.2015 року.

Вказаним судовим актом, який набрав законної сили, встановлено, що позивач в порушення абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними з пропуском 365-денного строку. Також, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки №000021/15-07-15/33840296 від 09.06.2015 року відносно завищення ТОВ Виноробний завод Ударний у серпні 2014 року податкового кредиту в розмірі в розмірі 445 323 грн. і як наслідок завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 444 950 грн. у звітному періоді серпень 2014 року, та заниження суми грошового зобов'язання ПДВ в розмірі 591 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно із п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що наведені законодавчі норми розрізняють порядок та строки подання уточнюючих розрахунків та строк формування податкового кредиту за податковою накладною. Адже у випадку зміни платником суми самостійно визначеного податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку коригуються дані податкової звітності минулого періоду. Таке коригування є можливим у межах 1095-деного строку. У разі ж включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, складеною у минулому звітному періоді, формуються дані поточного звітного періоду, при цьому податкова накладна має силу підтверджувального документа лише протягом 365 днів з дати її виписки.

Враховуючи викладене, оскільки судовим рішенням в іншій справі, що набрало законної сили, встановлено, що у позивача було відсутнє право на включення податкових накладних, які складені в звітному періоді 2014 року до складу податкового кредиту після 1 січня 2015 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відображення позивачем у рядку 20.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, за який виправлялись помилки - червень 2015 року значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду, відбулось з порушенням правил податкового законодавства.

За таких обставин, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 396 550 грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 36 823 грн. згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відбулось на законних підставах.

Водночас, вирішуючи питання щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 198 275 грн., суд першої інстанції вірно врахував, що нарахування санкцій здійснено з розрахунку 50% суми нарахованого зобов'язання по податку на додану вартість.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області накладено на платника податків штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування за повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку.

Згідно копії розрахунку штрафних санкцій до акту камеральної перевірки від 09.06.2015 року №000021/15-0715/33840296 на ТОВ Виноробний завод Ударний накладено штраф у розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

При цьому визначена податковим органом сума грошового зобов'язання у податкових повідомленнях-рішеннях, які складені на підставі висновків акту камеральної перевірки від 09.06.2015 року №000021/15-0715/33840296 вважається узгодженою з дня закінчення процедури адміністративного та судового оскарження, тобто 27.04.2016 року

Оскільки приймаючи рішення щодо накладення на платника податків - ТОВ Виноробний завод Ударний штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування, податковий орган виходив з того, що позивачу повторно протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, але станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.09.2015 року №0002821500, суми визначеного грошового зобов'язання у податкових повідомленнях-рішеннях, які прийняті на підставі висновків попередньої перевірки (акт від 09.06.2016 року №000021/15-07-15/3384) не були узгоджені, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0002821500 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 198275 грн. підлягає скасуванню.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що звертаючись з апеляційною скаргою на судове рішення із вимогами про скасування постанови суду першої інстанції в частині, в якій були задоволені позовні вимоги, а саме в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2015 року №0002821500 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, апелянт не посилаються на жодну правову норму, яка на його думку, була порушена судом першої інстанції при винесенні судового акту, ніяким чином не обґрунтовує помилковість висновків суду першої інстанції у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції із дослідженням обставин справи та наданням належної оцінки обставинам справи, зроблено правильний висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.02.2017 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Н.В. Вербицька