Постанова

від 06.12.2016 по справі 810/3945/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року 810/3945/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

секретар судового засідання Почепа В.В.,

за участю:

представника позивача - Дубовика В.В.,

відповідача - Скепка А.В., Назаренка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Білоцерківської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Приватного підприємства "Ізумруд" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

в с т а н о в и в:

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Приватного підприємства "Ізумруд".

В обґрунтування подання орган доходів і зборів зазначає, що внаслідок недопущення відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки та не допуску до приміщень і документації, дії відповідача визнані такими, що спрямовані на порушення чинного законодавства та перешкоджають службовій особі позивача у реалізації наданих законодавством повноважень. В подальшому виконуючим обов'язки заступника начальника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на виконання вимог пунктів 94.2 та 94.6 статті 96 Податкового кодексу України прийнято рішення від 01.12.2016 № 4 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Зважаючи на приписи пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, відповідно до яких обґрунтованість накладення адміністративного арешту за рішенням керівника (його заступника) контролюючого органу має бути перевірена судом протягом 96 годин, орган доходів і зборів звернувся до суду з даним поданням.

У судовому засіданні представник податкового органу подання підтримав, зазначив, що застосування умовного адміністративного арешту є необхідним для належного виконання платником податків обов'язків, визначених законом, наголосив, що дії підприємства, що полягали у не допуску інспекторів до проведення перевірки, створили перешкоди їх законній діяльності під час виконання ними службових обов'язків та виконанні законних вимог. Податковим органом складено акт про відмову в отриманні наказу та про не допуск до перевірки, даний акт направлено відповідачу засобом поштового зв'язку.

Представник відповідача проти подання заперечував, надав письмові заперечення в яких зазначив, що дослідивши подання ним встановлено ряд розбіжностей описаних в поданні із фактичними обставинами, які відбулися 01.12.2016 в приміщенні офісу ПП "Ізумруд". Ревізору податкового органу жодним чином не було перешкоджено у виконанні її функціональних обов'язків із початку проведення позапланової перевірки, оскільки зателефонувавши директору ревізор домовилась з ним, що вручить наказ особисто йому 09.12.2016, коли він повернеться із відрядження. Зазначає, що ревізор в офісі ПП "Ізумруд" та в присутності бухгалтера підприємства жодного документа не складала та не пропонувала із ним ознайомить.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд зазначає про таке.

Розглянувши подання органу доходів і зборів, дослідивши інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство "Ізумруд" зареєстроване як юридична особа 30.08.2001 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області. Як платник податків та інших обов'язкових зборів ПП "Ізумруд" перебуває на обліку в Білоцерківській ОДПІ, взято на облік 22.10.2001 року за № 195.

Згідно з базою даних Білоцерківської ОДПІ та відомостями, наданими платником податків, ПП "Ізумруд" має банківські розрахункові рахунки, детальний перелік яких наведено в довідці про відкриті рахунки в фінансових установах.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 30.11.2016 року № 1180 та направлення на перевірку від 01.12.2016 року №564, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором Білоцерківської ОДПІ 01.12.2016 року о 14 год. 59 хв. було здійснено вихід за податковою адресою відповідача для проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ Фірма Ритур-1 та ТОВ Агро Спектр за період з 01.03.2015 року по 31.08.2015 року.

В ході судового засідання встановлено та не заперечувалось сторонами, що в офісі відповідача знаходилась бухгалтер підприємства ОСОБА_4, яка повідомила про відсутність на місці директора ПП "Ізумруд" у зв'язку з перебуванням у відрядженні.

На підтвердження факту перебування ОСОБА_4 на посаді бухгалтера підприємства надано копію наказу про призначення.

Бухгалтер підприємства ОСОБА_5 відмовилась від ознайомлення з наказом та направленням на проведення перевірки та від підписання вказаних документів, мотивуючи тим, що не може прийняти дані документи в зв'язку із відсутністю директора. У зв'язку із зазначеним, ревізором о 15 год. 10 хв. 01.12.2016 року було складено Акт про неможливість вручення копії наказу та ознайомлення з направленням для проведення перевірки від 01.12.2016 року № 680/10-02-14-04/31678523, акт про не допуск до перевірки від 01.12.2016 року № 679/10-02-14-04/31678523 та доповідну записку на ім'я заступника начальника управління - начальника відділу перевірок платників основних галузей економіки.

В подальшому безпосереднім керівником ревізора, який виходив за місцем здійснення відповідачем господарської діяльності для початку проведення перевірки, на адресу в.о. начальника Білоцерківської ОДПІ було спрямоване Звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 01.12.2016 року. Базуючись на фактичних обставинах справи, наданих документальних доказах та матеріалах Звернення, в.о. заступника начальника Білоцерківської ОДПІ 01.12.2016 року о 17 год. 40 хв. прийняв Рішення № 4 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПП Ізумруд , зазначеного в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Рішення направлене на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до 78.1.4. Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту

Порядок та умови допуску до проведення перевірки посадових осіб органів ДПС передбачені ст. 81 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби:

- копії наказу про проведення перевірки:

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Будь-яка відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У відповідності до ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 568 (далі - Порядок № 568).

Пунктом 3.1. Порядку № 568 передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: 1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 3) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу доходів і зборів;

Згідно із п. 4.1. Порядку № 568, керівник органу доходів і зборів (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу доходів і зборів, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому випадку рішення керівника (його заступника) органу доходів і зборів подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п. 4.2. Порядку № 568).

Рішення про застосування арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку: 1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (п. 4.3. Порядку № 568).

Необхідно звернути увагу, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема в разі не допуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості.

Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків так і належного здійснення повноважень податковими органами законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такого подання та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Як свідчать матеріали справи, посадові особи ОДПІ за наявності наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку, не були допущені до проведення позапланової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства "Ізумруд", про що був складений акт.

Судом встановлено, що заявником дотримано процедуру розгляду та вирішення питання про застосування адміністративного арешту майна ПП "Ізумруд", визначених положеннями ст. 94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 568.

Суд зазначає, що на час розгляду подання, рішення Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області № 4 від 01.12.2016 року, направлення на проведення перевірки та/або наказ на проведення перевірки, відповідачем не оскаржені ані в адміністративному, ані у судовому порядку, у той час, як положеннями Податкового кодексу України передбачене таке право платника податків, у разі незгоди з винесенням вказаних документів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, обставини, що свідчать про законність вимог ревізора-інспектора Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області щодо його допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки приміщень відповідача, позивачем доведені, факт відмови уповноваженої особи відповідача розписатися у направленнях на перевірку та відмови від проведення перевірки підтверджується документально, рішення від 01.12.2016 № 4 про застосування адміністративного арешту майна платника податків винесено виконуючим обов'язки заступника начальника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області обґрунтовано та за наявності достатніх підстав для його прийняття.

У свою чергу, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження його добросовісного виконання покладених на нього податкових обов'язків, та не наведено обґрунтованих підстав, визначених абзацом п'ятим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, за яких платник податків реалізував своє право щодо недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Враховуючи наведені вище обставини та зважаючи на те, що передбачений пунктом 94.10 Податкового кодексу України строк не сплинув, а відтак адміністративний арешт в силу закону не припинено, суд дійшов висновку, що подання Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна приватного підприємства "Ізумруд", накладеного рішенням виконуючого обов'язки заступника начальника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 01.12.2016 № 4, підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69, 71, 158-162, 167, 183 3 , 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Подання Білоцерківської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.

Підтвердити обгрунтованість умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства "Ізумруд" (код ЄДРПОУ 31678523) застосованого на підставі рішення Білоцерківської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 01 грудня 2016 року № 4.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.