Рішення

від 14.10.2009 по справі 59/253-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВ СЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан С вободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2009 р. Справа № 59/253-09

вх. № 7534/4-59

Суддя господарського су ду

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1, особи сто; 3-ї особи - Лебеденко Ю.Ф. , за довіреністю №454/03 від 09.10.2009р.; в ідповідача - Чайчук О.О., за довіреністю №189 від 07.09.2009р.;

розглянувши справу за позо вом Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_1, м. Харків

до Регіонального відді лення Фонду державного майна України по Харківській обла сті, м. Харків ; 3-я особа , яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні від повідача Харківський ме ханічний технікум ім. О.О. Моро зова, м.Харків;

про визнання продовженим д оговору

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до гос подарського суду з позовною заявою, в якій просить визнат и договір оренди №2125-Н від 05.12.2005р ., укладений між Регіональним відділенням Фонду державног о майна України по Харківськ ій області (орендодавцем) та с уб"єктом підприємницької дія льності - фізичною особою О СОБА_1 (орендарем) продовжен им.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 22.0 9.2009р. за позовною заявою було п орушено провадження по справ і, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору на стороні ві дповідача Харківський м еханічний технікум ім. О.О. Мор озова та призначено до розгл яду у відкритому судовому за сіданні.

Позивач в судовому засідан ні позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволені. 09 .10.2009р. та 14.10.2009р. були надані докум енти для долучення до матері алів справи.

Відповідач 14.10.2009р. надав відз ив на позовну заяву, в якому пр оти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в по зові.

Представник 3-ої особи підтр имує позовні вимоги заявлені позивачем; 14.10.2009р. надав до канц елярії суду документи для до лучення до матеріалів справи .

Надані документи були досл іджені судом та долучені до м атеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Г осподарського процесуально го кодексу України, щодо обов `язку господарського суду ви требувати у сторін документи і матеріали, необхідні для ви рішення спору, кореспондують ся з диспозитивним правом ст орін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визнач ає одним з принципів судочин ства свободу в наданні сторо нами суду своїх доказів і у до веденні перед судом їх перек онливості, суд вважає, що госп одарським судом в межах нада них ним повноважень створені належні умови для надання ст оронами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витре бування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимог у суду матеріалами і докумен тами.

Розглянувши матеріали спр ави та вислухавши пояснення представників позивача, від повідача та третьої особи, су д встановив наступне.

05 грудня 2005 року між Регіонал ьним відділенням Фонду держа вного майна України по Харкі вській області (відповідач п о справі) та ФОП ОСОБА_1 (поз ивач по справі) був укладений договір оренди №2125-Н, відповід но до пункту 1.1. якого відповід ач передав позивачу в строко ве платне користування окрем е індивідуально визначене ма йно - нежитлове приміщення - кі м. №20, загальною площею 14,0 кв.м., р озміщене на 1-му поверсі 3-пове рхової будівлі учбового корп усу, що розташоване за адресо ю: м. Харків, вул. Морозова, 4/1, що знаходиться на балансі Хар ківського механічного тех нікуму ім. О.О. Морозова (балан соутримувач), вартість якого визначена згідно з незалежн ою оцінкою станом на 07 червня 2005р. і становить 10500,00 грн.

Факт передачі в оренду неру хомого майна позивачу підтве рджується актом приймання-пе редачі орендованого майна ві д 25.12.2005р., підписаним обома стор онами.

У відповідності до п. 10.1. дого вір укладено строком з 05.12.2005р. д о 04.11.2006р. включно.

Згідно останньої додатков ої угоди № 3 від 01.10.2008р. до договор у оренди, строк його дії було п родовжено на 11 місяців, тобто з 02.09.2008р. до 01.08.2009р.

Листом від 07.07.2009р. №06-5377 відпові дач повідомив позивача, що у р азі наміру в подальшому орен дувати майно за договором ор енди №2125-Н від 05.12.2005р., позивач має не пізніше ніж за один день до закінчення строку дії догов ору оренди подати до Регіона льного відділення заяву щодо подовження вищезазначеног о договору оренди, довідку ба лансоутирмувача та копії до говору оренди з усіма додатк овими угодами до нього для по годження питання продовженн я договору. У разі відсутност і заяви договір оренди припи няється по закінченню термін у його дії.

Позивач звернувся до відпо відача із заявою, в якій проси в подовжити дію договору оре нди від 05.12.2005р. №2125-Н.

Проте, як вбачається з матер іалів справи та пояснень поз ивача, відповідач не підпису є додаткову угоду щодо проло нгації договору оренди №2125-Н в ід 05.12.2005р., посилаючись на те, що п редача в оренду державного т а комунального майна здійсню ється виключно на конкурсних засадах.

Такі обставини, на думку поз ивача, свідчать про порушенн я його прав та охоронюваних з аконом інтересів і є підстав ою для їх захисту у судовому п орядку.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та пра вових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 15 ГП К України кожна особа має пра во на захист свого цивільног о права у разі його порушення , невизнання або оспорювання .

Згідно ст.1 ГПК України підп риємства, установи, організа ції, інші юридичні особи (у том у числі іноземні), громадяни, я кі здійснюють підприємницьк у діяльність без створення ю ридичної особи і в установле ному порядку набули статусу суб'єкта підприємницької дія льності (далі - підприємства т а організації), мають право зв ертатися до господарського с уду згідно з встановленою пі двідомчістю господарських с прав за захистом своїх поруш ених або оспорюваних прав і о хоронюваних законом інтерес ів, а також для вжиття передба чених цим Кодексом заходів, с прямованих на запобігання пр авопорушенням. Відповідно ст .2 ГПК України господарський с уд порушує справи за позовни ми заявами підприємств та ор ганізацій, які звертаються д о господарського суду за зах истом своїх прав та охоронюв аних законом інтересів.

Тобто право на судовий захи ст у суб'єкта господарюванн я виникає у разі порушення аб о оспорювання його права або охоронюваного законом інтер есу.

В даному разі позивачем, всу переч вимог ст.4-3, 33 ГПК України (судочинство у господарськи х судах здійснюється на заса дах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення подани ми суду доказами; кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень), не надано доказів п орушення або оспорювання від повідачем прав або охоронюва них законом інтересів позива ча.

Натомість матеріали справ и свідчать про відсутність п ідстав вважати право позивач а порушеним. Підставами для т акого висновку є положення ч .2 ст.17 Закону України «Про орен ду державного та комунальног о майна». Згідно зазначеної н орми у разі відсутності зая ви однієї із сторін про припи нення або зміну умов догово ру оренди протягом одного місяця після закінчення тер міну дії договору він вважає ться продовженим на той сами й термін і на тих самих умо вах, які були передбачені д оговором.

У відповідності до умов спі рного договору (додаткової у годи №3 від 01.10.2008р.) строк дії дого вору був встановлений до 01.08.2009р .

З матеріалів справи та пояс нень представників сторін вб ачається, що жодна з сторін сп ірного договору не зверталас ь до іншої сторони із заявою п ро припинення або зміну умов договору оренди в порядку ч.2 ст.17 ЗУ "Про оренду державног о та комунального майна". Крі м того, в матеріалах справи на явні платіжні квитанції, які підтверджують факт того, що п озивач продовжує сплачувати орендну плату за спірним дог овором та не має заборговано сті з орендної плати (лист Х арківського механічного т ехнікуму ім. О.О. Морозова вих. №303/03 від 10.07.2009р.), а орендодавець ї ї приймати.

Такі обставини свідчать пр о застосування до спірного д оговору оренди положень ч. 2 ст . 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" і його д оговору продовження на той с амий термін і на тих самих умо вах, які були передбачені дог овором. При цьому суд зазнача є, що таке подовження відбуло ся автоматично, без укладенн я додаткової угоди (втім оста ння може бути підписна за ная вності відповідного волевия влення обох сторін договору) .

Таким чином, спірний догові р оренди є таким що діє до 01.07.2010р . на умовах, які в ньому визнач ені. Це в свою чергу означає, щ о право позивача не порушено , а отже підстав для його судов ого захисту немає.

За таких обставин, вимоги по зивача про визнання договору оренди продовженим є безпід ставними і задоволенню не пі длягають.

Отже, враховуючи відсутніс ть доказів, які свідчать про п орушення чи оспорення права позивача, приймаючи до уваги факт автоматичного подовжен ня строку дії договору, суд пр иходить до висновку про відс утність підстав для судового захисту права.

Крім того, суд оцінюючи відп овідність заявлених позовни х вимог вимогам чинного зако нодавства, зважує на таке.

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може зах истити цивільне право або ін терес способами, що встановл ені договором або законом. В д аному разі предмет позову в ч астині вимог про визнання до говору продовженим не відпов ідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захист у права, що визначені в ст.16 ЦК У країни та ст.20 ГК України, не пе редбачений він й іншими норм ами права. Також, в матеріалах справи відсутні докази того , що такий спосіб захисту був п ередбачений договором сторі н. Це свідчить про відсутніст ь у суду правових підстав для застосування обраного позив ачем способу захисту права і унеможливлює задоволення по зову в частині такого предме ту.

При цьому суд відхиляє як юр идично неспроможні посиланн я позивача на те, що обраний ни м спосіб захисту права є різн овидом способу "визнання пра ва". Суд зауважує, що вимога пр о визнання договору продовже ним не є вимогою про визнання права. У відповідності до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України с пособи захисту права по свої й суті - це правові заходи, за допомогою яких у встановлен ому законом порядку здійснює ться відновлення порушеного суб'єктивного права. Спосі б захисту права «визнання пр ава»застосовується в разі не обхідності підтвердження в с удовому порядку наявності у певної особи конкретного, ви значеного за змістом і за обс ягом суб'єктивного права.

Натомість, договір не підпа дає під категорію конкретног о суб'єктивного права. Дого вір згідно ст. 626 ЦК України це д омовленість двох або більше сторін, спрямована на встано влення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків . Тобто, договір це більш широк а юридична категорія, котра в ключає в себе не одне суб"єкти вне право, комплекс числених за кількістю та різноманітн их за змістом та обсягом суб"є ктивних прав та обов'язків. Тому договір не можна ототож нювати з суб'єктивним право м.

Отже визнання договору про довженим не є спором про наяв ність чи відсутність цивільн ого права, а заявлена позовна вимога не є позовом про визна ння. Зазначена вимога не може бути предметом спору та розг лядатися самостійно. Це юрид ичний факт, який може бути лиш е проміжним предметом доказу вання у спорі про право цивіл ьне і застосовуватись лише р азом із способами захисту пр ава, які є дійсно передбачени ми законом чи договром (припи нення дії, яка порушує право; в ідновлення становища, яке іс нувало до порушення; примусо ве виконання обов'язку в нату рі тощо).

Такий проміжний статус ціє ї вимоги означає, що вона не сп роможна привести спірні відн осини до мети, за для якої покл икані способи захисту права - до відновлення порушеного права. Застосування судом за ходів, які не приводять до зах исту права неприпустимо, оск ільки це суперечить завдання м суду визначеним ст.2 Закону У країни "Про судоустрій" (Суд, з дійснюючи правосуддя, на зас адах верховенства права забе зпечує захист гарантованих К онституцією України та закон ами прав і свобод людини і гро мадянина, прав і законних інт ересів юридичних осіб, інтер есів суспільства і держави).

Висновок суду про неможлив ість застосування способу за хисту права, який не відповід ає Закону, договору і не приво дить до відновлення порушено го права узгоджується з пози цією ВГСУ, викладеною в п.3 Інф ормаційного листа від 25.11.2005 р. N 01 -8/2229, а також із правовою позиці єю ВСУ викладеною в його пост ановах від 13.07.2004 у справі №10/732 та в ід 14.12.2004 у справі №6/11.

Крім того, суд зауважує, що з а відсутності доказів оспорю вання договору до нього взаг алі є неможливим застосуванн я способів захисту права, спр ямованих на підтвердження йо го (договору) існування - виз нання договору дійсним, існу ючим, таким що є укладеним, под овженим тощо. Це унеможливлю ється презумпцією правомірн ості правочину (ст. 204 ЦК Україн и) - правочин є правомірним, як що його недійсність прямо не встановлена законом або якщ о він не визнаний судом недій сним.

Також суд зазначає, що визна чення строку дії договору ор енди виходить за межі компет енції суду. Це компетенція ст орін договору відповідно ст. ст. 626, 763 ЦК України, 180, 284 ГК Україн и, ст. 17 Закону України "Про орен ду державного та комунальног о майна". Підстав для вирішенн я цього питання в судовому по рядку (ст. 187 ГК України) позивач ем не надано

На підставі викладеного су д приходить до висновку про в ідсутність підстав для задов олення позовних вимог і про н еобхідність відмови в позові .

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м судові витрати у даній спра ві покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та ке руючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конст итуції України, ст.ст. 15, 16, 626, 763 ЦК України, ст.ст. 20, 180, 187, 284 ГК Україн и 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову від мовити повністю.

Суддя

Повний текст рішення підпи саний 16.10.2009 року.