Рішення

від 13.02.2017 по справі 905/3616/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.2017р. Справа №905/3616/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Літпол-Україна , м.Харків

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Максформер , м.Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 41653,00 грн.

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Літпол-Україна , м.Харків, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Максформер , м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 41653,00 грн., у тому числі основний борг в сумі 20000,45 грн., три проценти річних в сумі 1775,00 грн. та інфляція в сумі 19877,55 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткову накладну №РН-0000461 від 30.12.2013р., рахунок-фактуру №СФ-0000560 від 30.12.2013р., виписку по рахунку позивача, претензію №02-12 від 02.12.2016р., розрахунок ціни позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Максформер зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім цього, у позові позивачем було зазначено іншу адресу відповідача: 03061 м.Київ, вул.Героїв Севастополя, 39/8.

Відповідно до п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду, зокрема, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Згідно наявного у матеріалах справи акту відділом документального забезпечення та контролю господарського суду Донецької області встановлено неможливість направлення за належністю поштової кореспонденції ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Максформер . За таких обставин, інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці суду. Одночасно судом було також направлено поштову кореспонденцію на адресу, зазначену у позові.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи багатостороннім правочином .

Як встановлено, згідно видаткової накладної №РН-0000461 від 30.12.2013р., рахунку-фактури №СФ-0000560 від 30.12.2013р., позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на суму 20000,45 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на накладній, та печаткою підприємства.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням вимог ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України внаслідок передачі позивачем товару та прийняття останнього відповідачем, між сторонами виникли відповідні зобов'язання.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Викладене відображає правову позицію Вищого господарського суду України, яка доведена у оглядовому листі від 29.04.2013р. N01-06/767/2013 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , інформаційному листі від 17.07.2012р. N01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права .

З урахуванням викладеного, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в день його прийняття, який зазначений у відповідній накладній.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 20000,45 грн. за отриманий товар за видатковою накладною, всупереч ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 1775,00 грн. за період з 31.12.2013 р. по 15.12.2016р. та інфляцію в сумі 19877,55 грн. за період з січня 2014р. по листопад 2016р.

За висновками суду, розрахунок суми трьох процентів річних та інфляції є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 41653,00 грн., у тому числі основний борг в сумі 20000,45 грн., три проценти річних в сумі 1775,00 грн. та інфляція в сумі 19877,55 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Літпол-Україна , м.Харків до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Максформер , м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 41653,00 грн., у тому числі основний борг в сумі 20000,45 грн., три проценти річних в сумі 1775,00 грн. та інфялція в сумі 19877,55 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Максформер (83060 м.Донецьк, вул.Шахтарів Донбасу, буд.1; 03061 м.Київ, вул.Героїв Севастополя, 39/8, ЄДРПОУ 33006072) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Літпол-Україна (61050 м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.27, ЄДРПОУ 32134535) основний борг в розмірі 20000,45 грн., три проценти річних в сумі 1775,00 грн. та інфляцію в сумі 19877,55 грн., всього заборгованість в сумі 41653,00 грн., судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.02.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина