ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2017р. Справа№ 914/3359/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-МАХ», м. Львів
про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних втрат
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Марінченко Р.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник
від відповідача: не з’явився
Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз‘яснено.
Розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-МАХ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Оптіма» про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.01.2017 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.02.2017 р.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, подав довідку від 10.01.2017р. про часткову оплату відповідачем заборгованості у розмірі 5 000,00 грн, вимоги суду зазначені в ухвалі про порушення провадження виконав.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали про порушення провадження у справі. Поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу зазначену позивачем в позовній заяві, а саме: 80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, буд. 85, оф. 21.
Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2017р. №1002135771 станом на 07.02.2017р. місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Оптіма» є: 80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, буд. 85, оф. 21.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНА-МАХ» (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Оптіма» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.03.2016 р. між ним та відповідачем був укладений договір № 5 (надалі - договір) про виконання робіт та надання послуг.
Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач (замовник) доручає, а позивач (виконавець) зобов’язується здійснювати послуги екскаватором.
Згідно п. 2.5. договору виконавець (позивач) приступає до виконання робіт з моменту надходження авансового платежу 50% на його розрахунковий рахунок.
У п. 2.6. передбачено, що оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що строк розрахунку за надані послуги не повинен перевищувати 10-ти банківських днів з моменту отримання відповідачем рахунку на оплату.
Як стверджує позивач, ним, на виконання умов договору, було виконано роботи на загальну суму 14 835,00 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 17.03.2016 р., однак відповідач в порушення умов договору оплату у повному обсязі не здійснив, сплативши лише 5 000,00 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9 835,00 грн.
Крім того,, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2 988, 34 грн. та на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, 264,00 грн 3% річних та 1 044,98 грн інфляційних втрат.
В судовому засіданні 06.02.2017 р. позивач подав довідку від 01.02.2017 р. вих. № 2, яка підтверджує, що 10.01.2017 р., відповідач здійснив часткову оплату боргу у розмірі 5 000, 00 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню, а в частині позовних вимог позов задоволити частково виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
За договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи 11.03.2016 р. між сторонами укладено договір № 5 про виконання робіт та надання послуг, відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручає, а позивач (виконавець) зобов’язується здійснювати послуги екскаватором.
У п. 2.6. договору передбачено, що оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що строк розрахунку за надані послуги не повинен перевищувати 10-ти банківських днів з моменту отримання відповідачем рахунку на оплату.
Факт надання позивачем послуг за вказаним договором підтверджується актом від 17.03.2016 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 14 835,00 грн, який підписаний обома сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, та підтверджено позивачем, відповідач 31.08.2016 р. частково оплатив вартість наданих послуг у розмірі 5 000,00 грн.
У зв’язку із погашенням частини основної заборгованості відповідачем, станом на 09.12.2016 року заборгованість відповідача становила 9 835,00 грн.
Після порушення провадження у справі, а саме 10.01.2016 р., відповідачем було сплачено ще 5 000,00 грн основної заборгованості, що підтверджується довідкою позивача від 01.02.2017 р.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищенаведені норми, беручи до уваги те, що відповідачем після порушення провадження у справі було погашено частину основного боргу у сумі 5 000,00 грн, суд дійшов висновку, що у цій частині провадження у справі підлягає припиненню у зв’язку із відсутністю предмету спору.
З урахуванням вищенаведеного, оскільки станом на дату прийняття рішення у даній справі, відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів погашення основного боргу в сумі 4 835,00 грн. не надав, сума основного боргу, що підлягає стягненню, складає 4 835,00 грн.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п 5.3 договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт на умовах даного договору замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від вартості виконаних робіт.
На підставі п.5.3 договору позивачем нараховано відповідачу 2 988,34 грн пені.
Господарський суд, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені 2 988,34 грн у відповідності до вимог законодавства, з урахуванням норм щодо перебігу строків та моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання, прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 2 453,20 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних та 3 % річних суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 264, 00 грн – 3 % річних та 1 044,00 грн – інфляційних втрат є підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Судовий збір, відповідно до ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Оптіма» (80362, Львівська обл., Жовківський район, селище міського типу Куликів, вул. Шевченка, будинок 85, офіс 21, код ЄДРІІОУ 38756089) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-МАХ» (79000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33617593) суму в розмірі 9 923, 00 грн, з них:
- 4 835,00 грн основного боргу;
- 2 453,20 грн пені;
- 264,00 грн 3% річних;
- 1 044,98 грн інфляційних втрат;
- 1 325, 82 грн судового збору.
3. В частині позовних вимог про стягнення 5 000,00 грн провадження у справі припинити.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 10.02.2017 року.
Суддя Манюк П.Т.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2017 |
Оприлюднено | 16.02.2017 |
Номер документу | 64679401 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Манюк П.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні