Рішення

від 30.01.2017 по справі 916/3692/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р.Справа № 916/3692/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Тревл Опт» про стягнення 136000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Тревл Опт» про стягнення штрафу у розмірі 68000,00 грн. та пені в сумі 68000,00 грн., посилаючись на наступне.

18.06.2015 р. Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 52-р/к по справі № 153-02/2014 про визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Тревл Опт» порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50, яке кваліфікується за п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу у розмірі 68000,00 грн.

Рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 52-р/к по справі № 153-02/2014 від 18.06.2015 р. було надіслано супровідним листом за вих. № 02-03/1792 від 22.06.2015 р., який було вручено уповноваженій особі ТОВ „Глобал Тревл Опт» за довіреністю 26.06.2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6510703073840.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як зазначає позивач, в строк до 26.08.2015 р. інформації щодо сплати штрафу у добровільному порядку до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з боку ТОВ „Глобал Тревл Опт» не надходило.

Позивач вказує, що згідно листа ДПІ в Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 09.03.2016 р. № 5182/1553/0703 (вх. № 11-02/0805 від 12.03.2016 р.) з боку ТОВ Глобал Тревл Опт штрафні санкції у сумі 68000,00 грн. не сплачувались.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Так, позивач зазначає, що станом на 29.12.2016 р. розмір пені становить 500820,00 грн. Однак, відповідно до ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. З огляду на вказане, сума пені, яку необхідно сплатити ТОВ „Глобал Тревл Опт» складає 68000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2017 р. позовну заяву Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 916/3692/16 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою „за зазначеною адресою не проживає» згідно довідки Укрпошти ф.20.

Як передбачено приписами ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Так, у пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Крім того, у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 зазначено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув» , «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, як зазначено в абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами), в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом , метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Відповідно до ст. 3 цього Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Відповідно до п. п. 5, 7 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Згідно ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р., розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

18.06.2015 р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 153-02/2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу було прийнято рішення № 52-р/к, яким, зокрема, визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Глобал Тревл Опт» вчинило порушення, передбачене п. 1 ст. 50 яке кваліфікується за пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі: „мітли та щітки - 37 найменувань» , які проводились ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт» у 2012 році» , та за вчинене порушення на вказане Товариство накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 52-р/к по справі № 153-02/2014 від 18.06.2015 р. було відправлено супровідним листом за вих. № 02-03/1792 від 22.06.2015 р., який було вручено уповноваженій особі ТОВ „Глобал Тревл Опт» за довіреністю 26.06.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, накладений на відповідача штраф підлягав оплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення, а документи, що підтверджують оплату штрафу, протягом п'яти днів з дня оплати штрафу мали бути надіслані до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Крім того, у вказаному рішенні № 52-р/к зазначено про можливість його оскарження у двомісячний строк з дня його одержання до господарського суду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання цього рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Як з'ясовано судом, у встановлений ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції» строк зазначене рішення позивача № 52-р/к не було оскаржено ТОВ „Глобал Тревл Опт» до господарського суду. Відтак, вищевказане рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є чинним, а тому відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» є обов'язковим до виконання.

Наразі судом встановлено, що накладений на відповідача штраф останнім в добровільному порядку не сплачено, про що свідчить лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 5182/1553/0703 від 09.03.2016 р. Вказані обставини відповідачем не спростовано, відповідні докази сплати штрафу в матеріалах справи відсутні. Адже частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із п. 21 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 р. № 15, вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні ст.39 Закону України „Про захист економічної конкуренції» ), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених ч.2 ст.47 та ч.1 ст.60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

З огляду на вказане та враховуючи відсутність доказів оскарження відповідачем рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2015 р. № 52-р/к та сплив строку на таке оскарження, а також нездійснення відповідачем оплати штрафу, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача накладеного штрафу в розмірі 68000,00 грн., оплату якого мало бути здійснено у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Так, оскільки рішення про накладення штрафу було отримано відповідачем 26.06.2015 р., відповідно встановлений ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк на оплату штрафу сплинув 26.08.2015 р.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 68000,00 грн. суд зазначає наступне.

Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Так, згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як випливає зі змісту позову, позивачем здійснено нарахування відповідачу пені за прострочення сплати штрафу за період з 27.08.2015 р. по 29.12.2016 р. (491 дн.) в розмірі 500820,00 грн. (68000,00 грн. х 1,5% х 491 дн.). Однак, з огляду на те, що розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в заявленому розмірі 68000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з ТОВ „Глобал Тревл Опт» штрафу у розмірі 68000,00 грн. та пені у розмірі 68000,00 грн. відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В :

1. Позов Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Тревл Опт» про стягнення 136000,00 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Тревл Опт» (65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 54; код ЄДРПОУ 37222725) до державного бюджету (р/р № 31111106700008 УК у м. Одесі/Приморський район/21081100, код ЄДРПОУ 38016923, Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, по «Адміністративним штрафам та іншим санкціям» ) штраф в сумі 68000/шістдесят вісім тисяч/грн. 00 коп. та пеню в розмірі 68000/шістдесят вісім тисяч /грн. 00 коп.

3. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Тревл Опт» (65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 54; код ЄДРПОУ 37222725) на користь Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20992104; р/р 35213046008516, банк отримувача - Державна казначейська служба України, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору в сумі 2040/дві тисячі сорок/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 06 лютого 2017 р.

Суддя В.С. Петров