Рішення

від 06.02.2017 по справі 922/4381/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р.Справа № 922/4381/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Богуславське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтрейд". м. Харків про стягнення коштів у сумі 38685,25 грн. за участю представників:

сторони не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтрейд"", м. Харків (далі - відповідач) звернулося Державне підприємство "Богуславське лісове господарство" м. Богуслав (далі - позивач). У позові останній просить суд стягнути з відповідача 30 000,00 грн. основного боргу та 8 685,25 грн. пені. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу №04.1-02/16 від 04.02.2016р.

Ухвалою господарського суду від 20.12.2016р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11.01.2017р. об 11:00.

11.01.2017р. представник позивача надав через канцелярію господарського суду додаткові документи (вх.№658) для долучення останніх до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2017р. розгляд справи було відкладено на 06.02.2017р. через неявку представника відповідача у судове засідання.

Позивач правом на участь в судовому засіданні 06.02.2017 р. не скористався,через канцелярію суду 03.02.2017р. надав заяву про можливий розгляд справи без участі представника позивача, та те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.02.2017р. не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. На адресу суд повернулась ухвала суду про порушення провадження у справі від 20.12.2016р. з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників судового процесу про час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду заяви за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

04.02.2016р. між Державним підприємством "Богуславське лісове господарство" (надалі-Покупець,Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківбудтрейд" (надалі-Продавець, Відповідач) був укладений договір купівлі-продажу №04.1-02/16.

Предметом зазначеного договору є зобов"язання Продавця продати, а Покупця оплатити та прийняти товар: Плуг ПКЛ-70 у кількості 1 шт. на загальну вартість з ПДВ 30000,00 грн.

Відповідно до п.3.1. Договору Продавець зобов'язаний власними силами забезпечити поставку Товару за адресою: м.Богуслав, пров.Інтернаціональний,8, Київська область, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання предоплати.

Згідно пункту 3.2. Договору моментом поставки є приймання Товару Покупцем по накладним, що свідчить про повне виконання Продавцем своїх зобов'язань щодо поставки Товару.

Строк дії договору становить з моменту його підписанння і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, але у будь-якому випадку до 31.12.2016 року. (п.10.10 договору).

Відповідач вислав позивачу скан копію рахунок-фактуру №СФ-0000033 від 04.02.2016р. для оплати товару (Плуг ПКЛ-70) на загальну суму з ПДВ 30000,00 грн.

04.02.2016р. позивач оплатив товар згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000033, що підтверджується платіжним дорученням №191 на суму 30000,00 грн.

Відповідно до змісту позовної заяви Позивач стверджує, що відповідач оплачений товар не поставив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

З огляду на положення ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, яке виникає на підставі договору, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобовязання з оплати обумовленого рахунком-фактурою №СФ-0000033 від 04.02.2016 р. товару виконав належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №191 від 04.02.2016 р. на суму 30000,00 грн. (арк.с.15).

Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення статей 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів поставки позивачу товару, обумовленого рахунком-фактурою №СФ-0000033 від 04.02.2016 р.. Факт невиконання відповідачем свого зобов'язання з поставки товару позивачу не спростовується відповідачем.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості оплаченого та непоставленого товару в сумі 30000,00грн. є законними та обґрунтованими, а від так підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 8685,25 грн., нарахованої позивачем відповідно до п. 5.1. договору, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За умовами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми не переданого (не поставленого) в зазначений термін Товару, за кожний день затримки до моменту передачі Товару.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем суми пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за більший період, ніж передбачено ст. 232 ГПК України, проте більший строк нарахування пені сторони передбачили п.5.1., а саме нарахування пені до моменту передачі Товару.

Враховуючи те, що відповідач, в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов Договору, не поставив сплачений товар позивачу, доказів на підтвердження виконання взятих на себе договірних зобов'язань в повному обсязі суду не надав, суд вважає позовні вимоги до відповідача про стягнення пені у розмірі 8685,25 грн. обгрунтованими, та таким що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України, відповідно до якої витрати по сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 1378,00 грн.

З огляду на наведене, Керуючись ст. 175, 181 ГК України, ст.ст. 11, 509, 526,530, 655, 662, 663, 693 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтрейд" (61001, м.Харків, пров.Мало-Панасівський, 4/7, код ЄДРПОУ 35587131) на користь Державного підприємства "Богуславське лісове господарство" (09700, Київська область, м.Богуслав, пров. Інтернаціональний, буд.8, код ЄДРПОУ 00992042) заборгованість у розмірі 30 000,00 грн., пеню 8685,25 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_1