ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2017 р.Справа № 922/3938/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" (м. Вінниця) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп" (м. Харків) про стягнення 101557,14 грн., за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - ОСОБА_1 (довіреність від 05.12.2016 р.),
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 101557,14 грн., з яких: 93357,10 грн. - сума основного боргу, 6027,93 грн. - пеня, 598,92 грн. - 3% річних та 1573,19 грн. - інфляційне збільшення. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором №ДМП-36 (дистрибуції в регіоні) від 20.04.2016 р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечує проти позову та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що жодної поставки за договором не відбулося, а видаткові накладні, що надані суду позивачем не є належними документами, що підтверджують факт здійснення господарської операції, оскільки накладні підписані невідомими особами, підписи яких не збігаються з підписами належних представників відповідача, відбитки печатки відповідача на окремих накладних не є відбитком печатки ТОВ "Продукт Груп", деякі видаткові накладні не скріплені печаткою ТОВ "Продукт Груп", тому станом на 16.12.2016 р. відповідач не має жодної заборгованості перед позивачем за договором дистрибуції в регіоні №ДМП-36.
28.12.2016 р. розгляд справи був відкладений на 11.01.2017 р. о 14:30 год.
11.01.2017 р. позивач надав письмові заперечення на відзив, в яких вважає аргументи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву такими, що не відповідають обставинам справи, вводять суд в оману та надуманими.
11.01.2017 р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 109307,24 грн., з яких: 93357,10 грн. - сума основного боргу, 9035,81 грн. - пеня, 924,43 грн. - 3% річних та 5989,90 грн. - інфляційне збільшення. До заяви позивач надав докази доплати судового збору за збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2017 р., зокрема, була прийнята заява позивача про збільшення позовних вимог у наданій редакції як заява про збільшення розміру позовних вимог, був продовжений строк розгляду спору, за заявою позивача та клопотанням відповідача, за межи строку, встановленого ст. 69 ГПК України, на 15 днів - до 02.02.2017 р., та розгляд справи був відкладений на 23.01.2017 р. о 15:00 год.
23.01.2017 р. розгляд справи був відкладений на 01.02.2017 р. о 11:30 год.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою №7/17 від 27.01.2017 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
20.04.2016 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір (дистрибуції в регіоні) №ДМП-36 (надалі - договір), за яким компанія (позивач) поставляє на умовах, передбачених цим договором, дистриб'ютору товар, найменування, асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна одиниці виміру та загальна вартість якого зазначаються у видаткових накладних, податкових накладних, рахунках, специфікаціях та/або інших документах, які є невід'ємною частиною даного договору.
Договір підписаний дистриб'ютором з протоколом розбіжностей.
Відповідно до п. 1.2 договору дистриб'ютор (відповідач) зобов'язується отримати товар, сплатити його вартість компанії та забезпечити реалізацію товару третім особам від свого імені й за свій рахунок на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1 даного договору, дистриб'ютор зобов'язаний провести розрахунок за кожну отриману відповідно до накладної партію товару протягом 40 (сорока) календарних днів, рахуючи з дати, зазначеної у видатковій накладній. Якщо дата оплати припадає на вихідний або святковий день, оплата повинна бути здійснена в наступний за ним банківський день.
Пунктом 2.5 договору сторони визначили, що загальна сума договору визначається шляхом звичайного арифметичного додавання сум, вказаних у накладних на товар, оформлених протягом всього строку дії даного договору.
Відповідно до п. 4.3 договору в редакції, викладеній в протоколі розбіжностей від 20.04.2016 р., датою поставки є дата фактичного надходження товару на склад дистриб'ютора. Кількість та асортимент товару остаточно погоджуються в накладних. Поставка здійснюється транспортом компанії за свій рахунок на склад дистриб'ютора, який знаходиться за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 15 або транспортними засобами дистриб'ютора на складі компанії за адресою: м. Вінниця, провул. Карбишева, 2.
Згідно з п. 4.4 договору, право власності на поставлену партію товару переходить від компанії до дистриб'ютора з моменту її передачі дистриб'ютору згідно накладних.
Пунктом 5.3 вказаного договору сторони визначили, що товар вважається переданим компанією і прийнятим дистриб'ютором з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін накладних.
Відповідно до п. 5.4 договору, повноваження фізичної особи, яка являється представником дистриб'ютора і отримує відповідну партію товару, підтверджуються довіреністю, яку дистриб'ютор зобов'язаний оформити належним чином щодо кожної окремої партії товару й надати компанії разом із відповідною накладною.
Згідно з п. 5.5 даного договору, форма довіреності розробляється компанією (додаток №1 до договору), є невід'ємною частиною даного договору і беззаперечно визнається дистриб'ютором.
Позивач не надав додаток №1 до договору, а саме розроблену компанією (позивачем) форму довіреності.
У письмових поясненнях №2 представник відповідача вказує, що як на момент підписання, так і після його підписання позивач не розробив форму довіреності на отримання товару та не запропонував до підписання додаток №1 до договору, у зв'язку з чим відповідач був змушений самостійно розробити форму довіреності на отримання товару, при розробці якої він керувався вимогами діючого законодавства України.
За таких обставин, договір №ДМП-36 (дистрибуції в регіоні) від 20.04.2016 р., в частині довіреностей, є неукладеним, оскільки при укладенні договору сторони не досягли згоди щодо форми довіреності.
Відтак, довіреності №5 від 14.06.2016 р., №6 від 13.07.2016 р., №7 від 26.07.2016 р. та №8 від 08.09.2016 р., суд не приймає до уваги як належні та допустимі докази наявності повноваження фізичної особи, яка є представником дистриб'ютора і отримує відповідну партію товару, як було визначено сторонами у п. 5.4 договору, та вважає безпідставними посилання відповідача на те, що видаткові накладні підписані неуповноваженими особами, підписи яких не збігаються з підписами осіб, вказаних у довіреностях.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар за видатковими накладними №АV000031902 від 14.06.2016 р. на суму 15495,00 грн., №АV000037924 від 13.07.2016 р. на суму 39329,60 грн., №АV000040178 від 26.07.2016 р. на суму 35204,50 грн. та №АV000049150 від 08.09.2016 р. на суму 3328,00 грн. та податковими накладними, всього на загальну суму 93357,10 грн., що підтверджується підписами сторін у зазначених видаткових накладних, скріпленими печатками сторін.
Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за вищевказаним договором, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість в сумі 93357,10 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як убачається із змісту договору №ДМП-36 (дистрибуції в регіоні) від 20.04.2016 р. по своїй суті він є договором поставки.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 8.2 договору №ДМП-36 (дистрибуції в регіоні) від 20.04.2016 р. сторони визначили, що при порушенні умов оплати за товар дистриб"ютором виплачується сума бору з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення оплати суми боргу.
На підставі вказаного позивач нарахував відповідачу пеню за період з 26.07.16 р. по 05.01.2017 р. сумі 9035,81 грн.
Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 26.07.2016 р. по 05.01.2017 р. в сумі 924,43 грн. та інфляційні з 26.07.2016 р. по 18.10.2016 р. в сумі 5989,90 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду докази оплати заборгованості за отриманий товар за договором №ДМП-36 (дистрибуції в регіоні) від 20.04.2016 р. в сумі 93357,10 грн., пені в сумі 9035,81 грн., 3% річних в сумі 924,43 грн. та інфляційних в сумі 5989,90 грн.
Крім того, посилання відповідача на відсутність на деяких видаткових накладних відбитків печатки є безпідставними, оскільки пунктом 7.3.3 договору на відповідача було покладено обов'язок їх належного оформлення.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 32. Код ЄДРПОУ 39973769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 150, Код ЄДРПОУ 3304871) заборгованість за договором №ДМП-36 (дистрибуції в регіоні) від 20.04.2016 р. в сумі 93357,10 грн., пеню за період 26.07.16 р. по 05.01.2017 р. сумі 9035,81 грн., 3% річних за період з 26.07.2016 р. по 05.01.2017 р. в сумі 924,43 грн., інфляційні з 26.07.2016 р. по 18.10.2016 р. в сумі 5989,90 грн. та судовий збір в сумі 1639,61 грн.
Повне рішення складено 03.02.2017 р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2017 |
Оприлюднено | 16.02.2017 |
Номер документу | 64679747 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні