Постанова

від 07.02.2017 по справі 908/3453/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.02.2017 року справа №908/3453/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді За участі представників сторін: від апелянта: від боржника:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явились; не з'явились; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронний комплекс "Фортеця", м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28 грудня 2016 року у справі№908/3453/16 (суддя Ніколаєнко Р.А.) за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Охоронний комплекс "Фортеця", м. Запоріжжя до боржника Публічного акціонерного товариства Мелітопольського виробничо-торговельного швейного підприємства "Елегант", м. Мелітополь Запорізької області пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.12.2016 року у справі №908/3453/16 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронний комплекс "Фортеця" (далі за текстом - ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця") (вих.№23/12/02-2016р. від 23.12.2016р.) з додатками, про порушення справ про банкрутство Публічного акціонерного товариства Мелітопольського виробничо-торговельного швейного підприємства "Елегант" (далі за текстом - ОСОБА_4 "Елегант") повернуто заявнику без розгляду.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою місцевого господарського суду, заявник - ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця" звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.12.2016 року у справі №908/3453/16 та як наслідок направити матеріали заяви до господарського суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі заявник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального прав у зв'язку із неповним з'ясування всіх істотних обставин які мають значення для справи.

Так, на переконання заявника апеляційної скарги, ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця" при зверненні до господарського суду Запорізької області було дотримано всіх вимог встановлених п. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та до заяви про порушення справи про банкрутство додано докази надсилання боржнику копії заяви, про що свідчить оригінал фіскального чеку поштового відділення доданий до заяви, а тому у господарського суду Запорізької області були відсутні підстави для повернення заяви без розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2017 року визначено колегію суддів для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця" у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця" прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.02.2017 року о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2017 року виправлено виправлено описку, допущену в п. 3 резолютивної частини ухвали від 23.01.2017 року, виклавши його у наступній редакції: "Розгляд апеляційної скарги призначити на 07.02.2017 року о 12 год. 00 хв.

07.02.2017 року представники апелянта та боржника у судове засідання не з'явились та не повідомили суд про причини неявки. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Із матеріалів справи встановлено, що 26.12.2016 року до господарського суду Запорізької області від ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця" надійшла заява про порушення справи про банкрутство ОСОБА_4 "Елегант" за загальною процедурою.

В додатках до заяви ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця" містились наступні документи:

- оригінал квитанції про сплату судового збору №2980 від 23.12.2016 року на суму 13780,00 грн.;

- оригінал фіскального чеку №0066434 від 23.12.2016 року (а.с. 5);

- копія рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 року у справі №908/1679/16;

- наказ господарського суду Запорізької області від 01.08.2016 року №908/1679/16 про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 року у справі №908/1679/16;

- копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51943514 від 18.08.2016 року;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця";

- копія статутних документів ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця".

Господарський суд першої інстанції повертаючи заяву без розгляду дійшов висновку, що заявником в порушення вимог абз. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не додано належних доказів відправлення копії заяви про порушення справи про банкрутство боржнику - ОСОБА_4 "Елегант".

Вказані порушення відобразились у недостатності доказів такого відправлення, лише за наявності фіскального чеку поштового відділення, водночас за відсутності доказу яка саме кореспонденція направляється, а саме опису вкладення у цінний лист.

Крім того місцевий господарський суд господарський в оскаржуваній ухвалі вказав про недотримання заявником вимог ст. 36 ГПК України, яке відобразилось у ненаданні належним чином засвідчених копії додатків до заяви про порушення справи про банкрутство.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 4 1 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо зокрема, заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному ч. 3 ст. 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього закону.

Відповідно до ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема: у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Отже, однією з підстав для повернення заяви судом першої інстанції зазначено п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону, а саме що заявник - ініціюючий кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що в якості доказів направлення заяви про визнання боржника банкрутом та доданих до не документів на адресу боржника, заявником додано оригінал фіскального чеку №0066434 від 23.12.2016 року, разом з тим відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії процесуальних документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження надсилання боржнику доданих до заяви документів.

За змістом приписів ст.ст. 12 - 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняття заяви про порушення справи про банкрутство і порушення провадження у справі про банкрутство є відокремленими одна від одної процесуальними діями.

У першій з них господарський суд вирішує питання про прийняття заяви до розгляду або про відмову в її прийнятті чи повернення заяви, а у другій - питання про порушення провадження у справі про банкрутство або про відмову в такому порушенні.

При цьому, господарські суди першої інстанції повинні вимагати надання боржником відзиву на заяву ініціюючого кредитора, оскільки надані боржником відомості можуть мати важливе значення для подальшої процедури банкрутства.

Відповідно до вказаних правових положень, якими врегульовані порядок прийняття заяви про порушення справи про банкрутство (ст. 12 Закону) та порушення провадження у справі про банкрутство (ст. 16 Закону), можна зробити висновок, що порушенню провадженню у справі про банкрутство передує інша процесуальна дія - прийняття заяви до розгляду.

Так, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій, крім іншого, зазначає дату проведення підготовчого засідання.

Саме в підготовчому засіданні господарський суд відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевіряє обґрунтованість вимог заявника та з'ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. Крім цього, відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону господарський суд вводить процедуру розпорядження майном та призначає розпорядника майна, встановлює розмір його послуг та джерела їх сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підготовче засідання суду проводиться не пізніше чотирнадцятого дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а за наявності поважних причин - не пізніше тридцятого дня.

З винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов'язуються певні правові наслідки, зокрема: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів здійснюється в порядку, передбаченому Законом; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

З моменту прийняття до розгляду заяви про порушення справи про банкрутство до винесення ухвали про порушення справи про банкрутство боржник повинен, як інший учасник справи повинен бути обізнаний про рух господарського процесу у справі про банкрутство, оскільки суд обмежений процесуальним строком для дослідження пояснень та доказів, які боржник зобов'язаний викласти у відзиві.

Господарський суд першої інстанції з метою недопущення настання серйозних правових наслідків для боржника, у зв'язку з неможливістю достовірного встановлення факту отримання ним заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство, повинен достовірно перевіряти отримання такої заяви боржником, виключно з додатками, для забезпечення можливості надати обґрунтований відзив боржника.

Відповідно до абз. 16 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Тобто, чек №0066434 від 23.12.2016 року, поданий заявником - ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця", є лише доказом на підтвердження здійснення розрахункової операції з надання послуги поштового відділення та не містить інформації про оголошення змісту здійсненого поштового відправлення, які регулюються правилами поштового пересилання.

За фіскальним чеком, який доданий до заяви про порушення справи про банкрутство, могли бути надані послуги з пересилання будь-якої кореспонденції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правомірним, за умови відсутності в додатках до заяви про визнання боржника банкрутом доказів направлення даної заяви боржнику листом з описом вкладення, винесення судом першої інстанції ухвали про повернення заяви про визнання боржника банкрутом з цієї підстави.

Разом з тим, згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Подані ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця" у якості додатків до заяви про порушення справи про банкрутство деякі копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (ксерокопії), не засвідчені підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Так, в порушення п. 5.27 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, та приписів ст. 36 ГПК України додані заявником до заяви про порушення справи про банкрутство копії оригіналів наказу господарського суду Запорізької області від 01.08.2016 року №908/1679/16 про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 року у справі №908/1679/16, копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51943514 від 18.08.2016 року, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Охоронний комплекс "Фортеця" вказаним вище вимогам не відповідають, оскільки належним чином не засвідчені підписом особи, яка виготовила їх оригінали.

Отже, доводи скаржника ґрунтуються на неналежних доказах, не приймаються до уваги, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом апеляційної інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено ухвалу з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронний комплекс "Фортеця", м. Запоріжжя, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.12.2016 року у справі №908/3453/16 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.12.2016 року у справі №908/3453/16 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3