Постанова

від 06.02.2017 по справі 911/5041/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р. Справа№ 911/5041/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Панчишин А.М. (довіреність б/н від 02.12.2016 р.)

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Твич

на рішення господарського суду Київської області від 26.01.2016 р.

у справі №911/5041/15 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Твич

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Поліпром

2. Приватного підприємства Альбінос 2005

про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Твич звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Поліпром та Приватного підприємства Альбінос 2005 про зобов'язання відповідача 1 виконати умови п. 2.13 договору поставки №101-142-ДА14 від 01.04.2014 р., а саме забрати у позивача товар, зазначений у позовній заяві, стягнути з відповідача 1 вартість зберігання незабраного товару у розмірі 120 грн. та стягнути з відповідача 2 вартість незабраного товару у розмірі 400 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.01.2016 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, позов задовольнити та зазначив, що відповідач 1 не виконав свої зобов'язання перед позивачем з прийняття нереалізованого товару та здійснення розрахунку за зберігання такого товару. При цьому, зобов'язання з оплати за зберігання товару були забезпечені порукою відповідачем 2 за договором поруки від 01.04.2014 р., укладеного між позивачем та відповідачем 2.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників відповідачів.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 13.12.2016 р., 23.01.2017 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ТОВ Твич (покупець) та ТОВ Науково-виробниче підприємство Поліпром (постачальник) було укладено договір поставки № 101-142-ДА14 від 01.04.2014 р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язаний поставити товар згідно замовлення покупця, а покупець прийняти його відповідно до накладних та протокола узгодження цін, та оплатити товар у строки, зазначені п.3.2 договору.

Відповідно до п. 2.13 договору, якщо товар не реалізується протягом 30 календарних днів, покупець має право повернути його постачальникові, попередньо повідомивши про це постачальника. Повернення нереалізованого товару здійснюється на підставі видаткових накладних протягом 7 календарних днів з момента виставлення вимоги в письмовій формі.

Пунктом 4.9. встановлено, що при невиконанні постачальником зобов'язань, згідно п. 2.13 договору, в передбачені цим пунктом строки, постачальник оплачує вартість зберігання такого товару з розрахунку 10 грн. (з ПДВ) за кожний день зберігання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 було поставлено позивачу товар на підставі наступних видаткових накладних: видаткова накладна № 5907 від 23.04.2014 р. на суму 86,40 грн.; видаткова накладна № 5908 від 23.04.2014 р. на суму 41713,98 грн.; видаткова накладна № 5909 від 23.04.2014 р. на суму 3549,60 грн.; видаткова накладна № 5849 від 29.04.2014 р. на суму 28436,95 грн.; видаткова накладна № 7719 від 23.05.2014 р. на суму 12423,66 грн.; видаткова накладна № 10226 від 19.06.2014 р. на суму 8659,56 грн.; видаткова накладна № 12272 від 14.07.2014 р. на суму 9486,42 грн.; видаткова накладна № 14721 від 08.08.2014 р. на суму 4583,40 грн.; видаткова накладна № 17601від 18.11.2014 р. на суму 6669,00 грн.; видаткова накладна № 18290 від 23.12.2014 р. на суму 16223,53 грн.; видаткова накладна № 18291 від 23.12.2014 р. на суму 5250,00 грн.

03.09.2015 р. позивачем на адресу відповідача 1 направлено лист за вх. № 119 від 02.09.2015 р., в якому позивач вимагає забрати нереалізований товар.

Вказаний лист відповідач 1 отримав 18.09.2015 р., що підтверджується роздруківкою відомостей від 23.09.2015 р. з Інтернет-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта про отримання листа за вих. № 119 від 02.09.2015 р. відповідачем 1.

Позивач стверджує, що відповідач 1 не виконав даного зобов'язання та на протязі 7 днів з моменту отримання листа (з 19.09.2015 р. по 25.09.2015 р.) не забрав у позивача нереалізований товар, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутись з позовом до суду з вимогою зобов'язати відповідача 1 забрати нереалізований товар та сплатити 520,00 грн. вартості зберігання нереалізованого за договором поставки товару № 101-142-ДА від 01.04.2014 р.

Відповідач 1 у своїх письмових поясненнях зазначав, що позивачем не надано належним чином оформлену видаткову накладну на повернення товару та доказів своєчасного повідомлення відповідача 1 про неможливість реалізувати товар, як це передбачено п. 2.13 договору.

Наданий позивачем акт (а.с.47-48 т. 1), відповідач 1 не вважає належним доказом, оскільки даний акт є одностороннім, підписаний за допомогою факсиміле та не підтверджує той факт, що товар який наявний у позивача, отриманий останнім виключно від відповідача 1.

Як зазначено вище, договором поставки, а саме п. 2.13 передбачено, що якщо товар не реалізується протягом 30 календарних днів, покупець має право повернути його постачальникові, попередньо повідомивши про це постачальника. Повернення нереалізованого товару здійснюється на підставі видаткових накладних протягом 7 календарних днів з моменту виставлення вимоги в письмовій формі. Коригуючі накладні постачальник зобов'язаний надати протягом 5 робочих днів. Отже, в п. 2.13 не встановлено строків повідомлення відповідача 1 про неможливість реалізувати позивачем товар. Більше того, договором поставки взагалі не передбачений обов'язок позивача повідомляти відповідача 1 про неможливість реалізувати товар.

Обов'язок позивача, який передбачений договором поставки, це обов'язок повідомити відповідача 1 про намір повернути товар, що було позивачем виконано, а саме 4 вересня 2015 року позивачем було надіслано вимогу відповідачу 1 забрати товар (а.с. 46-50 т. 1).

Відповідач 1, на виконання п.2.13 договору, повинен був протягом 7 днів з моменту отриманні відповідної вимоги забрати товар, проте не виконав свого обов'язку.

Крім того, п. 2.13. договору поставки не передбачає додаткових обов'язків з боку позивача для того щоб відповідач 1 виконав свої зобов'язання за договором поставки та забрав нереалізований позивачем товар, крім надіслання письмової вимоги.

Право позивача на повернення нереалізованого товару передбачено положеннями договору поставки, який було погоджено за взаємною згодою обох сторін та підписано уповноваженими представниками обох сторін на знак готовності виконувати його умови.

Крім того, проаналізувавши п. 2.13. договору поставки, можна дійти висновку, що його умови не містять граничного строку, протягом якого поставлений товар міг би бути реалізований покупцем, ані граничної дати, з настанням якої переданий, втім не реалізований, товар підлягав би поверненню постачальнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться, за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про зобов'язання першого відповідача забрати у позивача нереалізований товар згідно наведеного вище переліку.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що перший відповідач в супереч своїх договірних зобов'язань не забрав у позивача вищезазначений нереалізований товар, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги про зобов'язання першого відповідача виконати умови п. 2.13 договору поставки від 01.04.2014 р. № 101-142-ДА14, укладеного між позивачем та першим відповідачем у справі, а саме забрати у позивача товар, що наведений вище є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що право позивача на повернення нереалізованого товару передбачено положеннями договору поставки від 01.04.2014 р. № 101-142-ДА14 та реалізація цього права так само як і виконання зобов'язання першого відповідача на вимогу позивача забрати нереалізований товар не стоїть в залежності від здійснення позивачем чи навпаки розрахунку з першим відповідачем за поставлений товар.

Аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Вищого господарського суду України у постанові від 08.11.2016 р. по справі № 911/5040/15.

Слід зазначити, що кожний товар, який підлягає поверненню є індивідуально визначений, має свій індивідуальний штрих-код, який зазначається відповідно на товарі, у видатковій накладній, а також відповідно буде зазначено у накладних на повернення товару.

Якщо слідувати списку товару, що повертається, який зазначений в акті нереалізованого товару, шо підлягає поверненню на підставі п. 2.13 договору поставки № 101-142-ДА14 від 01.04.2014 р. (надалі - акт нереалізованого товару), то штрих-код зазначений в колонці Код для кожного окремого виду товару співпадає з штрих-кодом товару, який зазначений в однойменній колонці видаткової накладної наданої ТОВ НВП Поліпром ТОВ Твич при поставці товару.

Виконання зобов'язання відповідачем 1 на вимогу ТОВ Твич забрати нереалізований товар не залежить від здійснення позивачем оплат за поставлений товар, оскільки право позивача повернути товар і відповідно обов'язок відповідача 1 забрати товар передбачено в чинному, підписаному та погодженому за взаємною згодою договорі поставки.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1 вартості зберігання незабраного товару у розмірі 120 грн. та стягнення з відповідача 2 вартості незабраного товару у розмірі 400 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Між позивачем та другим відповідачем було укладено договір поруки від 01.04.2014 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого другий відповідач - поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання першим відповідачем - боржником його зобов'язань перед позивачем - кредитором за договором поставки № 101-142-ДА14 від 01.04.2014, а саме п. 4.9 договору поставки.

Згідно п. 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором виключно в частині сплати боржником вартості зберігання не забраного ним товару (відповідно до п. 4.9 договору поставки), але не більш ніж 400 грн.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань, визначених п. 4.9 договору поставки (п. 3.1 договору поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 названого Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з договору поставки від 01.04.2014 р. № 101-142-ДА14, укладеного між позивачем та першим відповідачем у справі, сторонами договору не встановлено строк чи термін виконання першим відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за зберігання не забраного товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Позивачем не пред'являлись вимоги до відповідачів щодо виконання зобов'язання з оплати заборгованості за зберігання не забраного товару. Доказів протилежного позивач суду не надав.

Враховуючи те, що договором поставки від 01.04.2014 № 101-142-ДА14, укладеним між позивачем та першим відповідачем у справі, не встановлено строк чи термін виконання першим відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за зберігання не забраного товару та беручи до уваги те, що позивачем не пред'являлись вимоги до відповідачів щодо виконання зобов'язання з оплати заборгованості за зберігання не забраного товару, то на час звернення позивача з вказаною позовною заявою до суду, так і на час вирішення спору у справі у відповідачів не виник обов'язок щодо здійснення розрахунку за зберігання не забраного товару.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанії та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за зберігання не забраного товару в розмірі заявленої до стягнення суми є безпідставними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Щодо посилань відповідача 1 на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2016 р. по справі №910/17610/15 за позовом ТОВ НВП Поліпром до ТОВ Твич про стягнення коштів, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 р., та за яким було стягнуто суму основного боргу по договору поставки №101-142-ДА14 від 01.04.2014 р., то слід зазначити, що вказане рішення було скасовано, а в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 26.01.2016 р. у справі №911/5041/15 підлягає частковому скасуванню.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Твич задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 26.01.2016 р. у справі № 911/5041/15 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Поліпром (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 5, код ЄДРПОУ 19155069) забрати у Товариства з обмеженою відповідальністю Твич (03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, 6 (літери Б, Б ' ), код ЄДРПОУ 39118195) наступний товар, а саме:

п/пНомер №НазваКіль-кість 1. 4820029920020Вугілля Grilly Gurman 3 кг 7 2. 4820029920037Брикети деревинно-вугільні Grilly 3 кг 1 3. 4820029920082Брикети Grilly деревинно-вугільні 2,5 кг 8 4. 4820053130112Гриль барбекю Grilly арт. YP3-05A 1 5. 4820053130341Решітка Grilly прямокутна обємна арт. BBQ-721-G 1 6. 4820053130471Слілець розкладний арт. С-17 1 7. 4820053130495Сітка Grilly захисна від комах В-09 1 8. 4820053131119Мангал Grilly 2 арт.105 1 9. 4820053131645Термосумка Grilly для пікніка НВ5-196 1 10. 4820078020023Друзки для барбекю Grilly 1 11. 4820078020191Мангал Grilly арт.205 2 12. 4820078020207Пакет для копчення риби Grilly 19*34см 6 13. 4820078020429Запальничка газова Grilly арт. L-08 3 14. 4820078020665Вугілля деревне Колорит барбекю 2,5 кг 1 15. 4820078020696Засіб д/розпалювання вогню Grilly Ecopal mini 5 16. 4820078020726Скрепер для снігу SK-210 1 17. 4820078020733Лопата для снігу алюмінієва овальна SL-221 8 18. 4820078020740Лопата для снігу алюмінієва овальна SL-222 4 19. 4820078020764Лопата для снігу Grilly пластикова SL-224 (ергономічна) 8 20. 4820078020788Льодоруб металевий SR-231 5 21. 4820078020801Мітла-щітка для двору синтетична SM-242 2 22. 4820078020900Виделки бамбукові Grilly 40 шт. арт. ВВQ-909 6 23. 4820078020948Решітка-гриль Grilly д/риби ВВQ-721R 5 24. 4820078021181Шампури круглі Grilly ВВQ-905 4 шт. 8 25. 4820078021228Вугілля деревне ВВQ 2,5 кг 2 26. 4820078021235Вугілля деревне ВВQ 1,5 кг 1 27. 4820078021266Вугілля деревне ВВQ 5 кг 3 28. 4820078021273Вугілля деревне ВВQ 10 кг 2 29. 4820078022492Лопата для снігу алюм. квадратна SL-226 10 30. 4820078022508Лопата для снігу пласт, широка SL-228 2 31. 4820078022515Лопата для снігу пластикова SL-229 (ергономічна) 12 32. 4820078022522Лопата для снігу пластикова SL-230 (класична) 11 33. 4820078022539Лопата для снігу пластикова SL-2303 (з двома ручками) 5 34. 4820078022829Молоток-солянка Grilly д/барбекю ВВQ-804 7 35. 4820078022867Мітла для двору синт. з кулепод. ручкою SM-244 1 36. 4820078022898Мітла-щітка для двору синт. з кулепод. ручкою SM-247 2 37. 4820078022904Мітла-щітка для двору синт. з D-подібною ручкою SM-248 1 38. 4820078022911Щітка скребок для двору синт. SM-249 1 39. 4820078022928Щітка для кахелю гумова SM-250 6 40. 4820078022973Мітла-щітка для двору дитяча SD-111 6 41. 4820078023000Мітла для двору дитяча SD-114 4 42. 4820078023055Протектори для взуття Grilly гумові арт. SA-20S/B 20 43. 4820078023062Протектори для взуття Grilly гумові арт. SA-20М 20 44. 4820078023079Протектори для взуття Grilly гумові арт. SA-20L 22 45. 4820078023130Стілець дитячий Слон С-33 1 46. 4820078023161Стілець розкладний пластиковий С-8 1 47. 4820078023185Стілець розкладний С-112 1 48. 4820078023383Санки надувні Шайба Grilly діам. 80 см 6 49. 4820078023390Санки надувні Шайба Grilly діам. 100 см 5 50. 4820078023406Санки надувні Шайба Grilly діам. 120 см 6 51. 4820078023468Розпалювач д/вугілля та брикетів Колорит Барбекю 0,2 л 1 52. 4820078023543Гамак арт G-737 1 53. 4820078023550Гамак арт G-201 2

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Поліпром (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 5, код ЄДРПОУ 19155069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Твич (03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, 6 (літери Б, Б ' ), код ЄДРПОУ 39118195) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині в задоволенні позовних вимг відмовити.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

Справу №911/5041/15 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець