Рішення

від 19.10.2009 по справі 57/184-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВ СЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан С вободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2009 р. Справа № 57/184-09

вх. № 5998/4-57

Суддя господарського су ду

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - позивача - не з"я вився.

Представник відповідача - Караваєв О.О. - заступник н ачальника юридичного відділ у, дов. №66 від 18.03.09р.

розглянувши справу за позо вом Фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_2, смт. Пісочин

до Регіонального відді лення Фонду державного майна України по Харківській обла сті, м. Харків

про визнання договору прод овженим

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарськог о суду Харківської області з позовною заявою, в якій проси ть суд визнати договір № 1845 від 28.09.2005 року оренди нежитлового п риміщення - частини фойє пер шого поверху будівлі учбово- лабораторного корпусу (літ А -11), загальною площею 8,0 кв.м, розт ашованого за адресою: м. Харкі в, вул.. Корчагінцев, 58 між ФОП ОСОБА_2 (позивачем) та Регіо нальним відділенням Фонду де ржавного майна по Харківські й області (відповідачем) на те рмін з 26.06.2009 року по 26.05.2010 року.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 31 л ипня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, по рушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02 вересня 2009 р. о 10: 15 год.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 22 вересня 2009 року відкладено ро згляд справи на 19 жовтня 2009 рок у об 11:20 год.

У наданому відповідачем ві дзиві на позов (вх. № 3238 від 17.08.2009р. ), відповідач зазначив, що в ді ях Регіонального відділення Фонду державного майна по Ха рківській області відсутні порушення чинного законодав ства, а питання продовження д оговору оренди повинно виріш уватись у відповідності з ви могами ст. 73 Закону України “П ро державний бюджет України на 2009 рік”, згідно якої у 2009 році передача в оренду державног о та комунального майна здій снюється виключно на конкурс них засадах. Вважає позовні в имоги такими, що не можуть бу ти задоволені.

У призначене судове засіда ння 19 жовтня 2009 року представни к позивача не з' явився, про п ричини неявки у судове засід ання суд не повідомив.

Присутній у судовому засід анні представник відповідач а надав додаткові документи (вх. № 12944 від 19.10.2009 р.) та повідомив, що 08.10.2009 року, між Регіональним відділенням Фонду державног о майна по Харківській облас ті (відповідачем) та ФОП ОСО БА_2 укладено договір оренд и №4281-Н, згідно з яким, орендода вець Регіональне відділення Фонду державного майна по Ха рківській області передав а орендар ФОП ОСОБА_2 прийня в у строкове платне користув ання частину нежитлового при міщення фойє першого поверху 11 - ти поверхової будівлі уч бово-лабораторного корпусу, загальною площею 8,0 кв.м, розта шованого за адресою: м. Харків , вул.. Корчагінцев, 58.

Надані документи були досл іджені судом та долучені до м атеріалів справи.

Позивач правами, передбаче ними ст. 22 Господарського проц есуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому за сіданні не реалізував.

Присутній в судовому засід анні 19 жовтня 2009 року позивач в важає за можливе розглянути справу по суті в даному судов ому засіданні без участі пре дставника відповідача.

Суд дійшов висновку про дос татність в матеріалах справи доказів та можливість розгл яду справи без участі предст авника позивача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали спр ави, повно та всебічно дослід ивши обставини та докази на ї х підтвердження, вислухавши представника відповідача су дом встановлено наступне.

28 вересня 2005 року між Регіона льним відділенням Фонду держ авного майна України по Харк івській області (відповідач по справі) та ФОП ОСОБА_2 (п озивач по справі) був укладен ий договір оренди №1845-Н, відпов ідно до пункту 1.1. якого відпов ідач передав позивачу в стро кове платне користування окр еме індивідуально визначене майно - частину холу першог о поверху будівлі учбово-лаб ораторного корпусу (літ А-11), за гальною площею 5,0 кв.м, розташо ваного за адресою: м. Харків, в ул.. Корчагінцев, 58, що знаходит ься на балансі Харківської м едичної академії післядипло мної освіти(балансоутримува ч), вартість якого визначена з гідно з незалежною оцінкою с таном на 11.04. 2005р. і становить 8750,00 г рн.

Факт передачі в оренду неру хомого майна позивачу підтве рджується актом приймання-пе редачі орендованого майна ві д 28.09.2005 р., підписаним обома стор онами.

У відповідності до п. 10.1. дого вір укладено строком з 05.12.2005р. д о 27.08.2006 р. включно.

Згідно останньої додатков ої угоди № 4 від 15.09.2008р. до договор у оренди, строк його дії було п родовжено на 11 місяців, тобто з 26.06.2008р. до 25.06.2009р.

Позивач звернувся до відпо відача із заявою, в якій проси в подовжити дію договору оре нди на одинадцять місяців.

Проте, як вбачається з матер іалів справи та пояснень поз ивача, відповідач не підпису є додаткову угоду щодо проло нгації договору оренди №1845 -Н в ід 05.12.2005р., посилаючись на те, що п ередача в оренду державного та комунального майна здійсн юється виключно на конкурсни х засадах.

Такі обставини, на думку поз ивача, свідчать про порушенн я його прав та охоронюваних з аконом інтересів і є підстав ою для їх захисту у судовому п орядку.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та пра вових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 15 ГП К України кожна особа має пра во на захист свого цивільног о права у разі його порушення , невизнання або оспорювання .

Згідно ст.1 ГПК України підп риємства, установи, організа ції, інші юридичні особи (у том у числі іноземні), громадяни, я кі здійснюють підприємницьк у діяльність без створення ю ридичної особи і в установле ному порядку набули статусу суб'єкта підприємницької дія льності (далі - підприємства т а організації), мають право зв ертатися до господарського с уду згідно з встановленою пі двідомчістю господарських с прав за захистом своїх поруш ених або оспорюваних прав і о хоронюваних законом інтерес ів, а також для вжиття передба чених цим Кодексом заходів, с прямованих на запобігання пр авопорушенням. Відповідно ст .2 ГПК України господарський с уд порушує справи за позовни ми заявами підприємств та ор ганізацій, які звертаються д о господарського суду за зах истом своїх прав та охоронюв аних законом інтересів.

Тобто право на судовий захи ст у суб' єкта господарюванн я виникає у разі порушення аб о оспорювання його права або охоронюваного законом інтер есу.

В даному разі позивачем, всу переч вимог ст.4-3, 33 ГПК України (судочинство у господарськи х судах здійснюється на заса дах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення подани ми суду доказами; кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень), не надано доказів п орушення або оспорювання від повідачем прав або охоронюва них законом інтересів позива ча.

Натомість матеріали справ и свідчать про відсутність п ідстав вважати право позивач а порушеним. Підставами для т акого висновку є положення ч .2 ст.17 Закону України “Про орен ду державного та комунальног о майна”. Згідно зазначеної н орми у разі відсутності зая ви однієї із сторін про припи нення або зміну умов догово ру оренди протягом одного місяця після закінчення тер міну дії договору він вважає ться продовженим на той сами й термін і на тих самих умо вах, які були передбачені д оговором.

У відповідності до умов спі рного договору (додаткової у годи №4 від 15.09.2008р.) строк дії дого вору був встановлений до 25.06.2009р .

З матеріалів справи та пояс нень представників сторін вб ачається, що жодна з сторін сп ірного договору не зверталас ь до іншої сторони із заявою п ро припинення або зміну умов договору оренди в порядку ч.2 ст.17 ЗУ "Про оренду державног о та комунального майна". Крі м того, в матеріалах справи на явні платіжні квитанції, які підтверджують факт того, що п озивач продовжує орендувати майно та сплачувати орендну плату за спірним договором.

Окрім того, як свідчать нада ні відповідачем докази, між с торонами укладено новий дого вір оренди №4281-Н від 08.10.2009 року, пр едметом якого, є оренда части ни нежитлового приміщення фо йє першого поверху 11 - ти пов ерхової будівлі учбово-лабор аторного корпусу, загальною площею 8,0 кв.м, розташованого з а адресою: м. Харків, вул.. Корча гінцев, 58, тобто теж саме примі щення, яке передавалось в оре нду договору оренди № 1845 - Н в ід 28 вересня 2005 року.

Таким чином, договір № 1845 - Н від 28 вересня 2005 року припинив свою дію, у зв' язку з укладан ням нового договору оренди № 4281-Н від 08.10.2009 року, на теж саме не житлове приміщення.

За таких обставин, вимоги по зивача про визнання договору оренди продовженим є безпід ставними і задоволенню не пі длягають.

Отже, враховуючи відсутніс ть доказів, які свідчать про п орушення чи оспорення права позивача, приймаючи до уваги факт укладення нового догов ору оренди №4281-Н від 08.10.2009 року, су д приходить до висновку про в ідсутність підстав для судов ого захисту права.

Крім того, суд оцінюючи відп овідність заявлених позовни х вимог вимогам чинного зако нодавства, зважує на таке.

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може зах истити цивільне право або ін терес способами, що встановл ені договором або законом. В д аному разі предмет позову в ч астині вимог про визнання до говору продовженим не відпов ідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захист у права, що визначені в ст.16 ЦК У країни та ст.20 ГК України, не пе редбачений він й іншими норм ами права. Також, в матеріалах справи відсутні докази того , що такий спосіб захисту був п ередбачений договором сторі н. Це свідчить про відсутніст ь у суду правових підстав для застосування обраного позив ачем способу захисту права і унеможливлює задоволення по зову в частині такого предме ту.

При цьому суд відхиляє як юр идично неспроможні посиланн я позивача на те, що обраний ни м спосіб захисту права є різн овидом способу "визнання пра ва". Суд зауважує, що вимога пр о визнання договору продовже ним не є вимогою про визнання права. У відповідності до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України с пособи захисту права по свої й суті - це правові заходи, за допомогою яких у встановлен ому законом порядку здійснює ться відновлення порушеного суб' єктивного права. Спосі б захисту права “визнання пр ава” застосовується в разі н еобхідності підтвердження в судовому порядку наявності у певної особи конкретного, в изначеного за змістом і за об сягом суб' єктивного права.

Натомість, договір не підпа дає під категорію конкретног о суб' єктивного права. Дого вір, згідно ст. 626 ЦК України, це домовленість двох або більш е сторін, спрямована на встан овлення, зміну або припиненн я цивільних прав та обов'язкі в. Тобто, договір це більш широ ка юридична категорія, котра включає в себе не одне суб' є ктивне право, комплекс числе нних за кількістю та різнома нітних за змістом та обсягом суб' єктивних прав та обов' язків. Тому договір не можна о тотожнювати з суб' єктивним правом.

Отже визнання договору про довженим не є спором про наяв ність чи відсутність цивільн ого права, а заявлена позовна вимога не є позовом про визна ння. Зазначена вимога не може бути предметом спору та розг лядатися самостійно. Це юрид ичний факт, який може бути лиш е проміжним предметом доказу вання у спорі про право цивіл ьне і застосовуватись лише р азом із способами захисту пр ава, які є дійсно передбачени ми законом чи договором (прип инення дії, яка порушує право ; відновлення становища, яке і снувало до порушення; примус ове виконання обов'язку в нат урі тощо).

Такий проміжний статус ціє ї вимоги означає, що вона не сп роможна привести спірні відн осини до мети, за для якої покл икані способи захисту права - до відновлення порушеного права. Застосування судом за ходів, які не приводять до зах исту права неприпустимо, оск ільки це суперечить завдання м суду визначеним ст.2 Закону У країни "Про судоустрій" (Суд, з дійснюючи правосуддя, на зас адах верховенства права забе зпечує захист гарантованих К онституцією України та закон ами прав і свобод людини і гро мадянина, прав і законних інт ересів юридичних осіб, інтер есів суспільства і держави).

Висновок суду про неможлив ість застосування способу за хисту права, який не відповід ає Закону, договору і не приво дить до відновлення порушено го права узгоджується з пози цією ВГСУ, викладеною в п.3 Інф ормаційного листа від 25.11.2005 р. N 01 -8/2229, а також із правовою позиці єю ВСУ викладеною в його пост ановах від 13.07.2004 у справі №10/732 та в ід 14.12.2004 у справі №6/11.

Крім того, суд зауважує, що з а відсутності доказів оспорю вання договору до нього взаг алі є неможливим застосуванн я способів захисту права, спр ямованих на підтвердження йо го (договору) існування - виз нання договору дійсним, існу ючим, таким що є укладеним, под овженим тощо. Це унеможливлю ється презумпцією правомірн ості правочину (ст. 204 ЦК Україн и) - правочин є правомірним, як що його недійсність прямо не встановлена законом або якщ о він не визнаний судом недій сним.

Також суд зазначає, що визна чення строку дії договору ор енди виходить за межі компет енції суду. Це компетенція ст орін договору відповідно ст. ст. 626, 763 ЦК України, 180, 284 ГК Україн и, ст. 17 Закону України "Про орен ду державного та комунальног о майна". Підстав для вирішенн я цього питання в судовому по рядку (ст. 187 ГК України) позивач ем не надано.

На підставі викладеного су д приходить до висновку про в ідсутність підстав для задов олення позовних вимог і про н еобхідність відмови в позові .

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м судові витрати у даній спра ві покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та ке руючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конст итуції України, ст.ст. 15, 16, 626, 763 ЦК України, ст.ст. 20, 180, 187, 284 ГК Україн и 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову від мовити повністю.

Суддя

Повний текст рішення підпи сано 26 жовтня 2009 року

справа № 57/184-09