Ухвала

від 08.02.2017 по справі 757/7409/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7409/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

08.02.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.

Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000973 від 08.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України.

Підставою для внесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань являється звернення групи мешканців будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до Генеральної прокуратури України щодо злочинних дій посадових осіб державних органів, які здійснили незаконне відчуження нежитлової площі, місць загального користування, які належали на праві сумісної власності мешканцям будинку та незаконно провели зміну цільового призначення приміщення цокольного поверху будинку та парко місць.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно умов інвестиційних договорів, укладених між ОСОБА_5 та ПАТ «ХК «Київміськбуд», останнє збудувало та передало ОСОБА_5 машино місця № 1 - № 29 в підземному паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 27.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Злато-Актив» (код ЄДРПОУ 39035250), від 15.08.2014 учасником товариства ОСОБА_5 у статутний капітал передано нерухоме майно у вигляді 29 (двадцяти дев`яти) машино місць у підземному паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 27.

Згідно п. 2.51 Державних будівельних норм України (ДБН В.2.2-15-2005) «Житлові будинки» у підвальних поверхах житлових будинків допускається улаштування лише стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків.

Проте, 25.02.2016 службові особи ТОВ «Злато-Актив» (код ЄДРПОУ 39035250), в порушення вимог діючого законодавства, без погодження з Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, передало в оренду групу нежитлових приміщень № 1-8 (літ. «А»), розташовану на цокольному поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, 27, підприємству з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» строком на 10 років для організації та обслуговування об`єкта торгівлі (супермаркету) з метою здійснення оптової та роздрібної торгівлі продовольчими товарами, тощо.

При цьому, під час виконання будівельних робіт протягом 2015-2016 років органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України та ТОВ «Перший український експертний центр» за допущені правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності неодноразово до адміністративної відповідальності притягувались посадові особи ТОВ «Злато-Актив» та підприємство з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна».

Крім того, у подальшому під час проведення перевірки за зверненням мешканців будинку АДРЕСА_2 посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України не було надано доступу до приміщень цокольного поверху, відповідальні особи замовника будівництва були відсутні.

Згідно баз даних ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що службовими особами: ТОВ «Злато-Актив» (код ЄДРПОУ 39035250) в період з 31.07.2014 по теперішній час були відкриті та використовуються розрахункові рахунки: № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (українська гривня) відкриті в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), за адресою: м. Харків, просп. Московський, 60.

Під час проведення досудового розслідування від ОСББ «Златодом» надійшли клопотання про визнання його цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 42016000000000973 від 08.04.2016.

У зв`язки з цим, з метою забезпечення цивільного позову, дієвості досудового розслідування, слідчий просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Злато-Актив», які знаходяться на відкритих у банківській установі рахунках.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати обставини, які зазначенні у даній статті.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали справи дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки відповідно до наданих суду доказів, накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Злато-Актив», які знаходяться на відкритих у банківській установі рахунках, забезпечить дієвість кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Злато-Актив» (код ЄДРПОУ 39035250) - № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (українська гривня), що відкриті в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), за адресою: м. Харків, просп. Московський, 60.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1