Рішення

від 04.10.2010 по справі 2-1764/10

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-1764/10

Провадження № 2-1764/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С.І.

при секретарі Станько Р.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради, Управління архітектури Департаменту містобудування ОСОБА_3 міської ради про скасування висновку, підтвердження законності оплати висновку, визнання права власності, відшкодування моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, в подальшому уточнивши свої вимоги, про скасування висновку про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою №3-В-9526/2401 від 30 червня 2009 року, підтвердження законності оплати зазначеного висновку в розмірі 235 грн., визнання права власності на самочинно влаштований металевий гараж за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 101, відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої вимоги та в обґрунтування позову пояснила, що вона звернулася в Управління архітектури Департаменту містобудування ОСОБА_3 міської ради із заявою щодо надання висновків про обмеження та сервітути для приватизації земельної ділянки по вул. Тракт Глинянський, 101 у м. Львові. Їй було надано відповідь про необхідність вирішення питання самовільного будівництва гаражу та господарських споруд у Личаківській районній адміністрації. Зібравши необхідні документи та подавши їх до Управління, останнім було надано висновок про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою №3-В-9526/2401 від 30.06.2009 року, який позбавляє можливості приватизувати всю земельну ділянку. Крім того, позивачу надано вимогу про сплату 235 грн. за вказаний висновок, яку ОСОБА_1 вважала незаконною та коштів не сплачувала. Враховуючи наведене, позивач вважає, що висновок підлягає скасуванню, також просить захистити її право на безоплатну приватизацію вказаної вище земельної ділянки та визнати право власності на самочинно збудований металевий гараж. Крім цього, просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 міської ради моральну шкоду в розмірі 5000 грн., мотивуючи тим, що до неї поставилися зневажливо та обмежили її права.

Представник відповідачів ОСОБА_3 міської ради, Управління архітектури Департаменту містобудування ОСОБА_3 міської ради - ОСОБА_2 проти позову заперечила та пояснила, що висновок №3-В-9526/2401 від 30 червня 2009 року виданий компетентним органом, не суперечить актам цивільного законодавства, а натомість виданий на виконання таких, оскільки будинковолодіння по вул. Тракт Глинянський, 101 у м. Львові знаходиться в межах червоних ліній проектованої перспективної транспортної розв язки. Відповідно Управління цілком правомірно зробило висновок, що самочинно влаштований на фундаменті гараж суперечить вимогам генплану, так як підлягає зносу і тому не можливо погодити експлуатацію цього гаража. Крім цього, відсутні підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 на самочинно збудований гараж, який знаходиться в межах червоних ліній, оскільки позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки, та така вимога порушує права власника - ОСОБА_3 міської ради, яка заперечує проти

визнання права власності за позивачем. Щодо вимог про підтвердження законності оплати висновку вказала, що ОСОБА_1 не проводила такої оплати, висновок їй було надано безоплатно. До 23.10.03р. не було нормативного акту, який би встановлював оплатність видачі висновку, проте зазначене ніяким чином не впливає на законність змісту висновку. Враховуючи наведене, дії відповідачів були правомірними, ОСОБА_3 міська рада не завдала позивачу фізичного болю, душевних страждань, не принизила її честь і гідність, а отже і підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів та дослідивши представленні по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є одноосібним власником будинку № 101 по вул. Тракт Глинянський у м. Львові. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою від 28.07.1997 року за реєстровим № 2-2436 (а.с.69-71).

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів інвентаризаційної справи на квартал №1183, плану земельної ділянки (а.с.40), будинковолодіння по вул. Тракт Глинянський, 101 у м. Львові та спірна земельна ділянка знаходиться в межах червоних ліній проектованої перспективної транспортної розв язки. На вказаній земельній ділянці самовільно влаштовано металевий гараж.

Розглянувши звернення ОСОБА_1, Управління архітектури Департаменту містобудування ОСОБА_3 міської ради надало висновок про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою №3-В-9526/2401 від 30 червня 2009 року. Згідно вказаного висновку, погоджено позивачу надання земельної ділянки площею 0.0155 га (в тому числі в межах червоних ліній вулиці площею 0.0120 га - під нерухомістю) в приватну власність та земельну ділянку площею 0,0745 га в межах червоних ліній вулиці в тимчасове користування на умовах оренди терміном 5 років для обслуговування індивідуального житлового будинку на вул. Тракт Глинянський, 101 за рахунок земель, що є у фактичному користуванні. Цільове призначення - землі житлової та громадської забудови. Функціональне призначення земельної ділянки - землі житлової забудови. Також у висновку зазначено перелік містобудівельних обмежень в користуванні земельною ділянкою, зокрема вказані обмеження щодо червоних ліній вулиць - земельна ділянка площею 0,0745 га знаходиться в межах червоних ліній вулиць, забороняється будь-яке капітальне будівництво.

У відповідності до ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до Закону України Про планування і забудову територій червоні лінії - це визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення. Відповідно до планів червоних ліній міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом встановлюють межі земель загального користування населених пунктів; вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок, встановлюють на відповідній території єдині умови та обмеження використання земель, визначених для містобудівних потреб; визначають технічні умови для розміщення та утримання інженерно-транспортної інфраструктури. Відповідно до п.3.19 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній. Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці.

Згідно і ст. 18 Закону України Про автомобільні дороги межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.

Таким чином, висновок про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою №3-В-9526/2401 від 30 червня 2009 року, виданий компетентним органом, жодним чином не суперечить актам цивільного законодавства, а також не порушує прав та інтересів позивача, так як її право саме на приватизацію земельної ділянки площею 0,0745 га в межах червоних ліній є обмеженим згідно Законів України Про планування і забудову територій , Про автомобільні дороги .

Також в засіданні встановлено, що самочинно влаштований позивачем гараж на фундаменті суперечить вимогам генплану, оскільки підлягає перспективному зносу, з приводу чого ОСОБА_1 неодноразово повідомлялася про неможливість погодження експлуатації цього гаража (а.с.4,6).

Суд вважає безпідставним покликання позивача на ст. 376 ч.5 ЦК України, яка передбачає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Так, позивач не є власником чи користувачем спірної земельної ділянки, не набула таких прав у встановленому законом порядку, а будучи лише фактичним користувачем землі (а.с.68) не вправі вимагати визнання за нею права власності на самочинне будівництво. Крім цього, гараж знаходиться в межах червоних ліній та вимога про визнання права власності на нерухоме майно порушує права ОСОБА_3 міської ради, як власника землі.

Враховуючи наведене, у суду немає жодних правових підстав для скасування висновку про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою №3-В-9526/2401 від 30 червня 2009 року та визнання права власності на самочинно збудований гараж.

Відтак, судом встановлено, що відповідачі діяли правомірно, не порушили прав ОСОБА_1, та за відсутності їх вини, немає підстав для стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Суд також звертає увагу, що вимога позивача про підтвердження законності оплати зазначеного висновку, не передбачена серед способів захисту цивільних прав та інтересів, перелік яких наведено в ст. 16 ЦК України. Поряд з тим, суд не вбачає жодних порушень прав, свобод чи інтересів позивача, оскільки оскаржуваний висновок ОСОБА_1 отримала безкоштовно, будь-яких коштів за висновок не сплачувала.

З огляду на вище викладене та враховуючи вимоги ч. 1 ст. 11 ЦПК України, за якою суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю та необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст.3,10,11,60,61,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст. ст. 11,15,16,21,23,376 ЦК України, ст.ст. 116,125,126 ЗК України, Законом України Про планування і забудову територій , Законом України Про автомобільні дороги , суд, -

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради, Управління архітектури Департаменту містобудування ОСОБА_3 міської ради про скасування висновку №3-В-9526/2401 від 30 червня 2009 року, підтвердження законності оплати зазначеного висновку, визнання права власності на самочинно влаштований металевий гараж за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 101, відшкодування моральної шкоди - відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя С.І.Леньо