Рішення

від 27.10.2010 по справі 2-6263/10

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-6263/10

Провадження № 2-6263/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Леньо С.І.

при секретарі Станько Р.О.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 в його користь 2664 гривень заподіяної матеріальної шкоди внаслідок ДТП та сплачені позивачем 200 грн. витрат на правову допомогу, 250 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, 51 грн. судового збору, 12 грн. за банківські послуги.

В обгрунтування позовних вимог позивач надав пояснення про те, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулась 30.03.2009 року по вул. Промисловій, 60 у місті Львові відповідач, керуючи автомобілем марки Шкода , д.н.з. НОМЕР_1, не виконав вимоги ПДР, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням позивача. Згідно судового рішення ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу. Таким чином, з вини відповідача, ОСОБА_1 як власнику пошкодженого автомобіля завдано матеріальну шкоду, яка становить 2664 грн. Позивач зазначає, що згідно усної домовленості сторін ОСОБА_2 запропонував огляути пошкоджений автомобіль у певних майстрів, здійснити ремонтні роботи, які відповідач оплатить. Однак, після огляду автомобіля та проведення його ремонту, відповідач не відповідав на телефонні дзвінки як позивача так і майстрів та не з явився для оплати проведених робіт та затрат на запчастини. Тому, позивач змушений був особисто оплатити такі кошти, на підтвердження яких отримав відповідні документи. Так, згідно товарного чеку він сплатив 824 грн. за товар для проведення ремонту та згідно калькуляції та квитанції сплатив 1840 грн. за ремонт транспорного засобу. При цьому, всі витрати стосувалися лише тих пошкоджень, які були заподіяні при ДТП, що сталася з вини відповідача. В подальшому відповідач і надалі відмовлявся добровільно відшкодувати заподіяну шкоду, у звязку з чим позивач змушений був звернутися за судовим захистом та поніс додаткові витрати - сплатив судовий збір, ІТЗ, кошти за банівські послуги, а також поніс витрати на правову допомогу, яка полягала в консультаціях та підготовці документів до суду. Враховуючи наведене, просить стягнути матеріальну шкоду та всі понесені ним витрати в судовому порядку.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник позов визнали частково та надали аналогічні пояснення про те, що 30.03.2009 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю сторін як водіїв транспортних засобів. Судовим рішенням встановлено вину ОСОБА_2 у ДТП та накладено на нього стягнення у виді штрафу. Відповідач не заперечує своєї вини у вказаних обставинах та завданні шкоди позивачу як власнику автомобіля. Відповідач визнає той факт, що запропонував позивачу звернутися до відповідних майстрів визначених ОСОБА_2 для встановлення вартості відшкодування та

проведення ремонтних робіт, вартість яких погодився сплатити. Однак, при попередньому огляді транспортного засобу спеціалісти зазначили, що ремонт буде вартувати близько 2000 грн., тому саме цю суму відповідач погоджується відшкодувати ОСОБА_1 та вважає, що вказана ним сума 2664 грн. є завищеною, оскільки подані квитанції не є належним доказом у справі. Після огляду автомобіля, відповідача не було у місті, позивач йому не телефонував, тому до цього часу шкода не відшкодована. Просив позов задовольнити частково на суму 2000 грн.

Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля НОМЕР_3 (а.с.14). Як вбачається з оглянутих та оголошених в судовому засіданні матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 3-886/09р. 30.03.2009 року о 09.20 год. на вул. Промисловій, 60 у м. Львові, внаслідок ДТП, відбулося зіткнення автомобіля належного позивачу під його ж керуванням та автомобіля під керуванням відповідача ОСОБА_2 У зв язку з чим працівниками ДАІ складено протокол про адміністратвине правопорушення, схеми ДТП та відібрано пояснення у сторін.

На підставі зібраних у справі доказів, постановою Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2009 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 керуючи автомобілем Шкода , не виконав вимоги дорожнього знаку Дати дорогу , внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Деу , що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.2.1 додатку 1 Правил дорожнього руху України. Згідно судового рішення ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу.

Крім цього, згідно досліджених матеріалів про адміністративне правопорушення № 3-937/09р., постановою суду від 23.04.2009 року ОСОБА_2 визнано винним за ст. 122-4 КУпАП - за залишення місця ДТП, яка мала місце 30.03.2009 року та накладено стягнення у виді штрафу.

В силу ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова у справі про адміністративне правопорушення обов язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці в залежності від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась 30.03.2009 року з вини відповідача, який на належній правовій підставі керував транспортним засобом, позивачу було завдано матеріальної шкоди внаслідок пошкодження його автомобіля НОМЕР_2, що не оспорюється учасниками процесу. Відтак, шкода завдана майну ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обгрунтування своїх вимог та на підтвердження розміру заподіяної шкоди позивачем представлено заказ наряд, товарний чек та квитанції (а.с.9,10), оригінали яких оглянуто в

судовому засіданні, згідно яких на станції технічного облуговування визначено вартість пошкоджених запчастин та затрати на матеріали - 824 грн., вартість виконаних робіт - 1840 грн., а всього на загальну суму 2664 грн., які були сплачені позивачем.

Всупереч вимог закону відповідач не довів ті обставини, на які покликається як на підставу своїх заперечень, не надав суду жодних доказів на спростування обставин наведених позивачем, а також на встановлення розміру завданої шкоди.

Так, ОСОБА_2 не оспорює того факту, що за згодою сторін пошкоджений транспортний засіб оглядався у запропонованих ним спеціалістів в галузі ремонту автомобілів, де і був відремонтований. Згідно довідки про отримання механічних ушкоджень автомобіля ОСОБА_1 (а.с.7) та схеми ДТП, встановлено, що автомобіль НОМЕР_3 отримав такі пошкодження: деформація переднього правого крила, пошкодженя переднього бамперу з правої сторони, зірвано з кріплення декоративну планку нижче передньої правої фари, що також не оспорюється відповідачем. Як вбачається з представлених позивачем документів, саме ці механічні ушкодження були усунуті в ході ремонту транспортного засобу, шляхом придбання необхідних матеріалів та виконання відповідних робіт.

Таким чином, встановлений спеціалістами розмір шкоди на суму 2664 грн. є об єктивним, а подані позивачем оригінали документів на підтвердження цієї суми є належним доказом у справі. Протилежного в ході розгляду справи відповідачем не доведено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 внаслідок винних дій відповідача було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 2664 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 в повному обсязі.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати (а.с.2-6).

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 1166, 1187, 1188 ЦК України, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) гривень заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 200 грн. витрат на правову допомогу, 250 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, 51 грн. судового збору, 12 грн. за банківські послуги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 294,296 ЦПК України.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя С.І.Леньо