Ухвала

від 13.02.2017 по справі 804/1074/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 лютого 2017 р. Справа №804/1074/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши у місті Дніпрі матеріали адміністративного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Конфіл про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Конфіл (код ЄДРПОУ 32894508) про стягнення штрафних санкцій в сумі 17000 грн. згідно постанови від 3 серпня 2016 року №452/16/03/01-ЛК.

Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

1. Згідно частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 1 січня 2017 року становить 1600 грн.

Виходячи зі змісту позовних вимог за подання даного адміністративного позову належить сплатити судовий збір у розмірі 1600 грн., оскільки 1,5 відсотки від 17000 грн. складає 255 грн., що є меншим за мінімальну ставку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову.

При цьому, у поданій позовній заяві позивачем викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із відсутністю коштів для сплати такого збору.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується із положеннями статті 8 Закону України Про судовий збір , згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як зазначив у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року (36722122), від 15 квітня 2014 року (38331796), від 29 липня 2014 року (39942890).

Доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору не містять доказів, що підтверджують неспроможність позивача як суб'єкта владних повноважень сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру.

Крім того, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем як суб'єктом владних повноважень подана до адміністративного суду позовна заява на виконання покладених на нього функцій та завдань, а відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

2. Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом. Крім того, будь-яким іншим доказом може бути письмове підтвердження відповідача (розписка, штамп про отримання, тощо), або третіх осіб про отримання позовної заяви та доданих до неї документів.

Будь-яких доказів виконання вказаного обов'язку щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивач суду не надав.

За таких обставин, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Конфіл про стягнення штрафних санкцій - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви до 13 березня 2017 р.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання:

- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (квитанція про направлення із описом вкладення, тощо);

- документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1600 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1