Постанова

від 09.02.2017 по справі 810/4360/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року 810/4360/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Буча-Прод" про стягнення коштів з рахунків платника,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі - позивач, Вишгородська ОДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Буча-Прод" (далі - відповідач, Товариство), в якому просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у розмірі 78 399,00 грн.

В позовній заяві позивач зазначив, що Товариством у встановлені законодавством строки не сплачено до Державного бюджету України суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 78 399,00 грн. Вишгородська ОДПІ зазначає, що вказана заборгованість є узгодженою, однак не погашена відповідачем у зв'язку з чим просить суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у судові засідання, не прибув, хоча, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими поштовими відправленнями №0113325672187, №0113325672390, що повернулись до суду з довідками про причини повернення (досилання), а саме у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Про причини неприбуття суд не повідомляв. Заперечень проти позову не надсилав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001928656 від 28.12.2016 Товариство зареєстроване як юридична особа, якій присвоєно ідентифікаційний код: 39443740 (Том 1 а.с. 32-37).

Судом встановлено, що Товариством було подано до Вишгородської ОДПІ податкові декларації: за січень 2015 року №9020441986 від 21.02.2015, якою самостійно визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2067,00 грн.; за лютий 2015 року №9043973247 від 19.03.2015, якою самостійно визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 15700,00 грн.; за березень 2015 року №9073518809 від 20.04.2015, якою самостійно визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 32655,00грн.; за квітень 2015 року №9100649316 від 19.05.2015, якою самостійно визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 23181,00 грн.; за травень 2015 року №9129259819 від 21.06.2015, якою самостійно визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4796.00 грн. (Том 1 а.с. 4-20).

Відповідно до довідки-розрахунку від 18.10.2016, що надана Вишгородською ОДПІ, загальна сума самостійно визначеного Товариством зобов'язання з податку на додану вартість складає 78399,00 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем вказаного зобов'язання з податку на додану вартість, у відповідності до вимог пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК), Вишгородською ОДПІ направлена Товариству рекомендованим листом податкова вимога №780-23 від 18.09.2015.

Вказана вимога вважається належним чином врученою відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК, у зв'язку з тим, що вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом, однак повернута поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання, копія конверту міститься в матеріалах справи (Том 1 а.с. 23).

Оскільки визначене Товариством зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 78399,00 грн. не сплачено самостійно, Вишгородська ОДПІ звернулась із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

При цьому, згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що податковий борг виник на підставі поданих відповідачем податкових декларацій: за січень 2015 року №9020441986 від 21.02.2015; за лютий 2015 року №9043973247 від 19.03.2015; за березень 2015 року №9073518809 від 20.04.2015; за квітень 2015 року №9100649316 від 19.05.2015; за травень 2015 року №9129259819 від 21.06.2015.

Одним із основних прав платників податків, закріплених у статті 17 ПК, є право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), а також надані контролюючими органами податкові консультації.

Пунктом 56.2 статті 56 ПК передбачено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (пп. 56.17.1 п. 56.17 ст. 56 ПК).

Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Також, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів в судовому порядку визначений процесуальним законом, зокрема, Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, ПК визначено вичерпний перелік способів оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, а саме: адміністративний та судовий.

При цьому, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Тобто, з цього дня настає обов'язок платника податків сплатити відповідну суму грошового зобов'язання у порядку визначеному ПК.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК закріплено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Вишгородською ОДПІ було направлено рекомендованим листом податкову вимогу №780-23 від 18.09.2015, у якій визначила загальну суму податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням станом на 17.09.2015, яка становить 78399,00 грн., що несплачена Товариством, однак, повернута поштою до відправника у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, відповідачем не надано доказів про сплату зазначеної суми боргу чи наявності процедури її оскарження, отже, в суду є достатньо підстав вважати, що вказана заборгованість є узгодженим грошовим зобов'язанням.

Відповідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На виконання зазначених вимог відповідач не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення боргу є правомірною і обґрунтованою, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Буча-Прод" (код ЄДРПОУ 39443740, місцезнаходження: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Чкалова, буд. 4-А, кв. 24) на користь Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області ( код ЄДРПОУ 39466569, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, проспект Шевченка, буд. 1-А) податковий борг у сумі 78399 (сімдесят вісім тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.