Рішення

від 13.02.2017 по справі 904/10518/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.2017 Справа № 904/10518/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГСТИЛЬ", м. Миколаїв

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, директор

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГСТИЛЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", в якому просить:

- усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГСТИЛЬ" в розпорядженні та користуванні грошовими коштами на розрахунковому рахунку №26004053225100, відкритого у Миколаївській філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", шляхом скасування обмежень, встановлених первинним внутрішньобанківським фінансовим моніторингом;

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" скасувати нараховані ТОВ "ТОРГСТИЛЬ" відсотки та пеню за угодою №WWJT51 від 17.11.2015р.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач безпідставно обмежив його право на розпорядження коштами, що знаходяться на його розрахунковому рахунку, відкритому у Миколаївській філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК". До того ж зазначає, що склалась ситуація несанкціонованого овердрафту, тобто після фактичного зняття директором грошових коштів у сумі 250 000,00грн. із розрахункового рахунку ТОВ "ТОРГСТИЛЬ" банк, не провівши списання вказаних коштів з рахунку, обмежив проведення видаткових операцій, після чого безпідставно почав нараховувати на підставі договору від 17.11.2015р., неукладеного з позивачем, відсотки та пеню, які станом на 21.10.2016р. становлять 293 423,10грн.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02.12.2015р. в рамках кримінального провадження накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "ТОРГСТИЛЬ", шляхом заборони перерахування грошових коштів. Застосовуючи арешт грошових коштів ТОВ "ТОРГСТИЛЬ", слідчий суддя послався на те, що є достатні підстави вважати, що кошти, які знаходяться на рахунках, здобуті внаслідок здійснення кримінального правопорушення. При цьому за матеріалами досудового розслідування вбачається, що за ТОВ "ТОРГСТИЛЬ" не зареєстровано ані право власності, ані право користування жодними земельними ділянками, хоча з наданих представником заявника документів вбачається, що ТОВ "ТОРГСТИЛЬ" здійснює активну діяльність з продажу сільськогосподарської продукції. Також слідством встановлено, що податкова звітність ТОВ "ТОРГСТИЛЬ" до податкової інспекції за місцем реєстрації такого підприємства не надавалась. Отже на рахунках банку перебувають кошти, що мають ознаки доходу, отриманого внаслідок вчинення злочину. Відповідач вважає, що вимога позивача про усунення перешкод в розпорядженні та користуванні грошовими коштами шляхом скасування обмежень, встановлених первинним внутрішньобанківським фінансовим моніторингом, не може бути задоволена через наявність на його рахунку арешту коштів. До того ж відповідач вважає, що обраний спосіб захисту позивача "усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГСТИЛЬ" в розпорядженні та користуванні грошовими коштами шляхом скасування обмежень, встановлених первинним внутрішньобанківським фінансовим моніторингом" та "зобов'язати відповідача скасувати нараховані відсотки та пеню за угодою №WWJT51 від 17.11.2015р." не відповідає встановленим законом способам захисту прав.

У судових засіданнях оголошувались перерви згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

07.02.2017р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

07.02.2017р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГСТИЛЬ" (позивач) приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору.

16.11.2015р. листом за №Г.26.0.0.0/11-99-015 банк, посилаючись на ст.64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою уточнення характеру господарської діяльності і суті операцій, які проводяться, просив позивача надати інформацію та відповідні документи, на підставі яких здійснювались операції по рахунку №26004053225100, а саме:

- пояснення економічної суті зняття готівкових грошових коштів через корпоративну карту 5169330507553490, відкриту на ім»я позивача;

- інформацію та документи, які дозволяють визначити, на які цілі використовувались готівкові грошові кошти, зняті з карти;

- інформацію відносно джерел походження грошових коштів (надати підтверджуючі документи).

Інформацію банк просив надіслати до 20.11.2015р.

20.11.2015р. ТОВ "ТОРГСТИЛЬ" направило банку лист з поясненнями щодо походження грошових коштів, що надходили на його рахунок №26004053225100 (до листа додані документи на 218 аркушах).

Позивач зазначає, що 16.11.2015р. банк обмежив видаткові операції за його розрахунковим рахунком №26004053225100, відкритим у Миколаївській філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", на підставі первинного внутрішньобанківського фінансового моніторингу.

Враховуючи, що банк не виконує вимоги позивача щодо розпорядження грошовими коштами на рахунку ТОВ "ТОРГСТИЛЬ", останній звернувся до суду з вимогою усунути перешкоди в розпорядженні та користуванні грошовими коштами на розрахунковому рахунку позивача шляхом скасування обмежень, встановлених первинним внутрішньобанківським фінансовим моніторингом.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02.12.2015р. в рамках кримінального провадження №32015050390000004 накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках (всі види валют), зокрема, ТОВ "Торгстиль" (ЄДРПОУ 39270532): р/р №26055053217822, №26004053225100, №26001053222270 в банківській установі ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), а також на видаткову частину зазначених рахунків в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, шляхом заборони перераховувати грошові кошти з вказаного рахунку.

Застосовуючи арешт грошових коштів ТОВ "Торгстиль", слідчий суддя послався на те, що є достатні підстави вважати, що кошти, які знаходяться на рахунках, здобуті внаслідок здійснення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18.11.2016р. у задоволенні клопотання про скасування арешту грошових коштів підприємства відмовлено. В ухвалі вказано:

"Так досудовим слідством було встановлено, що у період 2014-2015 років невстановлені особи умисно на території Кіровоградської та Миколаївської областей з корисливих мотивів, не маючи дійсного наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, маючи мету отримувати прибуток при наданні послуг підприємствам зареєстрованим на території Донецької та інших областей України, з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, а також з метою приховування факту і фактичних обсягів операцій діяльності підприємств (резидентів) та прикриття незаконної діяльності, діючи повторно, створили та придбали суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи), в тому числі ТОВ "Торгстиль" та ТОВ "Колосок-торг", тобто скоїли фіктивне підприємництво, а також надалі використовували реквізити зазначених підприємств у мінімізації податкових зобов'язань для підприємств "реального сектору економіки". При цьому за матеріалами досудового розслідування вбачається, що за ТОВ "Торгстиль" не зареєстровано ані право власності, ані право користування жодними земельними ділянками, хоча з наданих представником заявника документів вбачається, що ТОВ "Торгстиль" здійснює активну діяльність з продажу сільськогосподарської продукції. Також слідством було встановлено, що податкова звітність ТОВ "Торгстиль" до податкової інспекції за місцем реєстрації такого підприємства не надавалась. Оскільки на рахунках в ПАТ "Приватбанк" перебувають грошові кошти, що мають ознаки доходу, отриманого внаслідок вчинення злочину, то підстав для скасування арешту таких грошових коштів, що знаходяться на рахунках ТОВ "Торгстиль" та ТОВ "Колосок- торг", немає".

Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів здійснюється на підставі глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р.

Так, відповідно до цієї Інструкції, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Банк, в якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

Звільнення коштів з-під арешту банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Отже, вимога позивача про "усунення перешкод ТОВ "Торгстиль" в розпорядженні та користуванні грошовими коштами на р/р №26004053225100 шляхом скасування обмежень, встановлених первинними внутрішньобанківським фінансовим моніторингом",не може бути задоволена через наявність на його рахунку арешту суду.

Щодо способу захисту, обраного позивачем, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать, зокрема, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.

Згідно ст.341 Господарського кодексу України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

За ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, зі змісту вищезазначених норм законодавства випливає, що під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом або договором, за допомогою яких особа може здійснити захист своїх суб'єктивних прав та (або) усунення наслідків такого порушення. При цьому, суд може захистити право або інтерес лише у той спосіб, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Таким чином, обраний спосіб захисту позивача "усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГСТИЛЬ" в розпорядженні та користуванні грошовими коштами на розрахунковому рахунку №26004053225100 шляхом скасування обмежень, встановлених первинним внутрішньобанківським фінансовим моніторингом" та "зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" скасувати нараховані ТОВ "ТОРГСТИЛЬ" відсотки та пеню за угодою №WWJT51 від 17.11.2015р." не відповідає встановленим законом способам захисту прав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позивачу у позові відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Повне рішення складено 13.02.2017р.

Суддя ОСОБА_2