Рішення

від 07.02.2017 по справі 908/121/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/3/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017 Справа № 908/121/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ПІЧ-ПІТ (71108, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Тульська, буд. 10)

про стягнення 71986,33 грн.

Суддя Федорова О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 ,договір б/н від 18.11.2016р., ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 від 24.04.2007 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 20.01.2017 року звернувся позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ПІЧ-ПІТ про стягнення за договором №8 майнового найму (оренди) від 20.09.2014р. заборгованості у розмірі 71986,33 грн., з яких: 50416,63грн. - основний борг, 18937,30грн. - інфляційні втрати, 2633,00 грн. - 3% річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/121/17 призначено до розгляду судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 23.01.2017 року порушено провадження у справі №908/121/17, присвоєно справі номер провадження 28/3/17, судове засідання призначено на 07.02.2017 року. В порядку ст. 65 ГПК України, суд зобов'язав сторін надати документи для всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 07.02.2017 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, просили суд позов задовольнити в повному обсязі. На виконання вимог суду, що викладені в ухвалі про порушення провадження у справі надав витребувані документи, які залучені до матеріалів справи.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Згідно з безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.02.2017р. місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ПІЧ-ПІТ є: 71108, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Тульська, буд. 10. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Матеріали справи містять поштове повідомлення від 23.01.2017 р., відповідно до якого примірник ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання отримано 01.02.2017 р. представником ТОВ АЗОВ ПІЧ-ПІТ . Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи.

Заслухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 (наймодавець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю АЗОВ ПІЧ-ПІТ (наймач, відповідач у справі) 20.09.2014 р. уклали договір № 8 майнового найму (оренди) (надалі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1 - 1.2 п. 1 договору наймодавець передає, а наймач бере в тимчасове користування ціле убудоване приміщення з літнім торгівельним майданчиком. Об'єкт, що орендується являє собою ціле убудоване приміщення з літнім торгівельним майданчиком. Адреса: Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Леніна. буд. 53/вул. Рози Люксембург, буд. 2.

Пунктом 2 договору встановлено, що об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання договору, передається в належному стані згідно акту приймання-передачі. Зазначений акт додається до договору (Додаток № 1).

Термін оренди діє з 20 вересня 2014 р. по 20 вересня 2015 р. (п. 4.1 договору).

Таким чином на момент розгляду справи по суті договір оренди є припиненим, доказів пролонгації правочину суду не надано.

Між тим, суд наголошує, що припинення дії договору не звільняє сторону від належного виконання зобов'язань під час його чинності.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що орендна плата за цим договором зазначена в п. 5.2 цього договору сплачує наймачем наперед (авансом), або щомісячно, до 20-го числа наступного місяця готівкою.

Відповідно до додатку №2 до договору Плата за користування (орендна плата) та винагорода встановлено сума та графік сплати орендної плати - 4583,33 грн. щомісячно до 20-го числа.

На виконання умов договору об'єкт оренди передано відповідачу в строкове платне користування, про що сторонами 20.09.2014 р. підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення.

Відповідач зобов'язання щодо внесення орендних платежів за користування об'єктом оренди належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 50416,63 грн. за період користування з жовтня 2014 року по 20.09.2015 року.

У зв'язку з наявністю порушень умов договору з боку відповідача, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків від господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати орендних платежів, у встановлений строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 50416,63грн. в рамках договору майнового найму (оренди) №8 від 20.09.2014 р. відповідає обставинам справи, а вимога позивача про стягнення 50416,63грн. основного боргу задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2633,00грн. за період з 21.11.2014 р. по 16.01.2017, а також 18937,30 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2016 р. по грудень 2016 р. (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

В пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно зі статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Щодо розрахунку інфляційних втрат, то позивач здійснив його без урахування вищенаведених вимог законодавства, оскільки інфляція розраховувалась позивачем з урахуванням неповного місяця прострочення заборгованості, що є невірним, оскільки найменший період розрахунку інфляції становить місяць.

У зв'язку з цим суд здійснив перерахунок інфляційних втрат наступним чином:

за період з грудня 2014р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 7601,88 грн., а інфляційне збільшення боргу - 3018,55 грн. (7601,88 грн. - 4583,33 грн. = 3018,55 грн.);

за період з січня 2015р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 7380,47 грн., а інфляційне збільшення боргу - 2797,14 грн. (7380,47 грн. - 4583,33 грн. = 2797,14 грн.);

за період з лютого 2015р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 7158,55 грн., а інфляційне збільшення боргу - 2575,22 грн. (7158,55 грн. - 4583,33 грн. = 2575,22 грн.);

за період з березня 2015р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 6798,25 грн., а інфляційне збільшення боргу - 2214,92 грн. (6798,25 грн. - 4583,33 грн. = 2214,92 грн.);

за період з квітня 2015р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 6135,60 грн., а інфляційне збільшення боргу - 1552,27 грн. (6135,60 грн. - 4583,33 грн. = 1552,27 грн.);

за період з травня 2015р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 5382,11 грн., а інфляційне збільшення боргу - 798,78 грн. (5382,11 грн. - 4583,33 грн. = 798,78 грн.);

за період червня 2015р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 5266,25 грн., а інфляційне збільшення боргу - 682,92 грн. (5266,25 грн. - 4583,33 грн. = 682,92 грн.);

за період з липня 2015р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 5245,27 грн., а інфляційне збільшення боргу - 661,94 грн. (5245,27 грн. - 4583,33 грн. = 661,94 грн.);

за період з серпня 2015р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 5298,25 грн., а інфляційне збільшення боргу - 714,92 грн. (5298,25 грн. - 4583,33 грн. = 714,92 грн.). За вказаний період позивачем заявлено до стягнення суму інфляційного збільшення боргу у розмірі 661,94 грн. Суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, а тому за вказаний період стягненню підлягає сума в розмірі 661,94 грн .;

за період з вересня 2015р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 5340,98 грн., а інфляційне збільшення боргу - 757,65 грн. (5340,98 грн. - 4583,33 грн. = 757,65 грн.); За вказаний період позивачем заявлено до стягнення суму інфляційного збільшення боргу у розмірі 714,92 грн. Суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, а тому за вказаний період стягненню підлягає сума в розмірі 714,92 грн .;

за період з жовтня 2015р. по грудень 2016р. (сума боргу 4583,33 грн.) сума боргу з інфляцією складає 5220,57 грн., а інфляційне збільшення боргу - 637,24 грн. (5220,57 грн. - 4583,33 грн. = 637,24 грн.).

Таким чином, всього за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 16315,84 грн. У стягненні інфляційних втрат у сумі 2621,46 грн. (18937,30 грн. - 16315,84 грн. = 2621,46 грн.) суд відмовляє.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним невірно через допущення арифметичних помилок при округленні сум.

У зв'язку з цим суд здійснив перерахунок 3% річних наступним чином:

за період з 21.11.2014р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 296,10 грн. За вказаний період позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних у розмірі 296,00 грн. Суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, а тому за вказаний період стягненню підлягає сума в розмірі 296,00 грн .;

за період з 21.12.2014р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 284,79 грн.;

за період з 21.01.2015р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 273,17 грн. За вказаний період позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних у розмірі 273,00 грн. Суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, а тому за вказаний період стягненню підлягає сума в розмірі 273,00 грн .

за період з 21.02.2015р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 261,44 грн. ;

за період з 21.03.2015р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 250,89 грн. ;

за період з 21.04.2015р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 239,21 грн. ;

за період з 21.05.2015р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 227,91 грн. ;

за період з 21.06.2015р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 216,23 грн. ;

за період з 21.07.2015р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 204,93 грн. ;

за період з 21.08.2015р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 193,25 грн. ;

за період з 21.09.2015р. - 16.01.2017р. (сума боргу 4583,33 грн.) 3% річних становлять 181,58 грн.

Таким чином, всього судом в межах заявлених позовних вимог, які підлягали розгляду, задоволено позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 2629,23 грн. У стягненні 3% річних в сумі 3,77 грн. (2633,00 грн. - 2629,23 грн. = 3,77 грн. грн.) суд відмовляє.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості та компенсаційних санкцій відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 610, 625, 762 ЦК України, ст. 286 ГК України, ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ПІЧ-ПІТ (71108, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Тульська, буд. 10, ідентифікаційний код 33609907) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 50416,63 грн. (п'ятдесят тисяч чотириста шістнадцять грн. 63 коп.) заборгованості, 2629,23 грн. (дві тисячі шістсот двадцять дев'ять грн. 23коп.) 3% річних, 16315,84 грн. (шістнадцять тисяч триста п'ятнадцять грн. 84 коп.) інфляційних втрат, 1541,66 грн. (одну тисячі п'ятсот сорок одну грн. 66 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 13 лютого 2017 р.

Суддя О.В. Федорова