Рішення

від 09.02.2017 по справі 910/21035/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2017Справа №910/21035/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційна агенція

"Навігатор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галеон Кіно"

про стягнення 255262,66 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Федчук І.Є. (за дов.)

від відповідача не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційна агенція "Навігатор" до товариства з обмеженою відповідальністю "Галеон Кіно" про стягнення заборгованості в сумі 255262,66 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2016 порушено провадження у справі № 910/21035/16, розгляд останньої призначено на 07.12.2016.

Позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач в судове засідання 07.12.2016 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, вимог ухвали суду від 22.11.2016 про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 07.12.2016, за клопотанням представника позивача, продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 26.01.2017.

Через загальний відділ діловодства суду 15.12.2016 від позивача надійшли додаткові документи.

26.01.2017 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 30.01.2017 розгляд справи призначено на 09.02.2017.

В судове засідання 09.02.2017 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, копії ухвал суду ним отримувались, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих учасниками процесу документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галеон Кіно" (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційна агенція "Навігатор" (комісіонер) було укладено договір комісії на виконання робіт/послуг з розміщення реклами № 2509/14, у відповідності до пункту 1.1. якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату, від свого імені, але за рахунок комітента, на умовах, що встановлені даним договором, вчинити правочини, предметом яких є надання послуг з розміщення реклами продукції, послуг комітента, на телебаченні, на радіо, засобами зовнішньої реклами, в друкованих засобах масової інформації, на інших медіа-носіях, розміщення спонсорської інформації, послуги з популяризації знаків для товарів і послуг, що належать комітенту, а також будь-яких інших матеріалів, включаючи, але не обмежуючись РК-матеріалами тощо. Комісіонер зобов'язався надавати інші послуги (виконувати роботи), передбачені цим Договором та відповідними додатками.

Відповідно до п. 1.1.1, 1.2.2 договору підставою для надання послуг за Договором є затверджений комітентом медіа-план (у разі розміщення засобами зовнішньої реклами - адресна програма). Після затвердження комітентом медіа-плану сторонами підписується додаток, який визначає медіа бюджет, строки, інші вимоги щодо розміщення реклами і є невід'ємною частиною даного Договору (підпункт 1.2.2 пункту 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, комісіонер зобов'язується за дорученням та за рахунок комітента укласти від свого імені з виконавцями правочини щодо виконання виконавцем робіт (надання послуг), вимоги, умови та строки до яких будуть наведені сторонами у додатках до Договору.

Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера коштами, необхідними для укладення та виконання правочинів з виконавцями, відповідно до умов Договору та додатків до нього. Комітент зобов'язаний оплачувати послуги комісіонера в порядку, передбаченому у Договорі та відповідних додатках до нього. Комітент зобов'язаний не пізніше п'яти робочих днів з моменту одержання від комісіонера акту підписати акт та направити на адресу комісіонера або направити комісіонеру письмову мотивовану відмову від приймання послуг (робіт) у той самий строк. У випадку неотримання комісіонером від комітента в зазначений термін, без урахування часу поштового пересилання, оформленого та підписаного акту або мотивованої відмови від приймання послуг (робіт), акт вважається підписаним комітентом, а послуги (роботи) вважаються прийнятими комітентом і підлягають оплаті в порядку, передбаченому Договором або відповідним додатками до нього. У випадку отримання від комітента мотивованої відмови від приймання послуг (робіт) сторонами протягом 3-х робочих днів оформлюється двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань виявлених недоліків та строків для їх виконання. Всі недопрацювання та виявлені недоліки, що виникли з вини комісіонера та/або виконавця, усуваються комісіонером за його власний рахунок та не підлягають додатковій оплаті з боку комітента (пункт 4.1, 4.3, 4.4 Договору).

Згідно п. 4.5.6 договору, комітент має право відмовитися від розміщення рекламних матеріалів засобами зовнішньої реклами за укладеними комісіонером з виконавцями правочинами, попередивши про це комісіонера не пізніш ніж за п'ятнадцять календарних днів до дати дострокового припинення розміщення, якщо інші строки не узгоджені сторонами у відповідних додатках.

Вартість послуг та/або робіт виконавців, що надаються на підставі укладених комісіонером правочинів у період дії Договору, узгоджується сторонами шляхом підписання додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною. Сторони домовилися, що вартість послуг комісіонера (винагорода комісіонера) за Договором складає 2,5 % від вартості усіх послуг та/або робіт виконавців, що надаються на підставі укладених комісіонером правочинів у період дії Договору. Розмір винагороди комісіонера вказується у відповідних додатках до Договору (пункт 5.3, 5.4 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором. Строк дії Договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін про що сторони підписують додаткову угоду до Договору (пункт 8.1 Договору).

Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

29.12.2015 сторони підписали додаткову угоду до договору комісії № 2509/14 від 25.09.2015, якою продовжили строк дії договору до 31.12.2016.

Згідно додатку № 21 від 30.03.2016 до договору комісії № 2509/14 від 25.09.2014 сторони погодили розміщення комісіонером за замовленням комітента рекламних матеріалів "Вовки та вівці" на телебаченні у період з 22.04.2016 по 03.05.2016 на каналі "СТБ" кількість виходів - 30, вартістю 85241,39 грн., "Новий Канал", кількість виходів - 30, вартістю 85378,28 грн. Загальна вартість послуг становить 209862,19 грн. Вартість послуг комісіонера за вчинення правочину складає 2,5% від вартості розміщення рекламних матеріалів і становить 5118,59 грн. Оплата послуг з розміщення рекламних матеріалів та послуг комісіонера здійснюється комітентом на розрахунковий рахунок комісіонера у строк не пізніше 7 банківських днів з дати підписання сторонами акту.

Позивач надав до матеріалів справи рахунок на оплату № КМН-2 від 30.03.2016 за розміщення рекламних матеріалів "Вовки і вівці" на телебаченні в період з 22.04.2016 по 03.05.2016 на загальну суму 209862,19 грн.

На підтвердження факту надання вказаних вище послуг (розміщення рекламних матеріалів "Вовки і вівці" на телебаченні в період з 22.04.2016 по 03.05.2016) до матеріалів справи надано акт надання послуг № КМН-4 від 03.05.2016 на загальну суму 209862,19 грн. Акт підписаний та скріплений печатками контрагентів.

Крім того, для підтвердження факту надання послуг(розміщення рекламних матеріалів "Вовки і вівці" на телебаченні в період з 22.04.2016 по 03.05.2016) до матеріалів справи долучено договір № 2015-1/НАВ про придбання робіт\послуг з розміщення реклами від 01.01.2015, укладений між ТОВ "РІА "Навігатор" та ТОВ "Медіапул"; рахунок на оплату № 432 від 31.05.2016 на суму 204743,60 грн. та акт надання послуг № 439 від 31.05.2016 на суму 204743,60 грн.

До матеріалів справи надано банківські виписки по контрагенту (відповідачу), з яких судом встановлено, що відповідач не перераховував позивачу кошти по рахунку № КМН-2 від 30.03.2016.

Отже, спір у справі виник, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом зобов'язань щодо повноти та вчасності оплати послуг за договором.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно умов договору про відстрочення платежу на 7 банківських днів з дня підписання акту приймання виконаних робіт (підписаний 03.05.2016) відповідач зобов'язаний був оплатити надані послуги у строк до 16.05.2016 включно. Отже з 17.05.2016 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 209862,19 грн.

В зв'язку з цим суд вважає вимоги ТОВ "РІА "Навігатор" щодо сплати основної суми боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 209862,19 грн.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 33980,43 грн. пені, 8394,49 грн. інфляційних нарахувань та 3205,55 грн. 3% річних.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.6. договору комісії у випадку порушення строків оплати, передбачених цим правочином, відповідач зобов'язався сплатити Агенції на її вимогу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. У випадку прострочення сплати Товариством вартості послуг позивача за даною угодою, відповідач, на вимогу Агенції, зобов'язалось сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що заявлений позивачем до стягнення пені не відповідає вимогам чинного законодавства щодо визначення періоду прострочення виконання зобов'язання та періоду нарахування пені.

Суд врахував шестимісячне обмеження щодо нарахування пені та дату виникнення заборгованості і розрахував пеню за період з 17.05.2016 по 15.11.2016, яка складає 33566,48 грн. і підлягає стягненню з відповідача. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення суми пені слід відмовити.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно перерахунку суду сума втрат від інфляції є більшою, ніж та, що заявлена позивачем до стягнення. Суд наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивач з відповідним клопотанням до суду не звертався. Сума інфляційних нарахувань підлягає стягненню у розмірі, визначеному позивачем - 8394,49 грн.

Судом встановлено, що заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних не відповідає вимогам чинного законодавства щодо визначення періоду прострочення виконання зобов'язання.

Суд здійснив арифметичний перерахунок сум трьох процентів річних за період з 17.05.2016 по 17.11.2016 і встановив, що стягненню з відповідача підлягають 3191,06 грн. трьох процентів річних. У той же час у задоволенні решти вимог позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних слід відмовити.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 75, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галеон Кіно" (01042, місто Київ, вулиця Патріса Лумумби, 4/6, корпус А, кімната 805, ідентифікаційний код 35691071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційна агенція "Навігатор" (01033, місто Київ, вулиця Гайдара, будинок 58/10, ідентифікаційний код 37469678) суму основного боргу у розмірі 209862 (двісті дев'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 19 коп., суму пені у розмірі 33566 (тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят шість) грн. 48 коп.; суму втрат від інфляції у розмірі 8394 (вісім тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 49 коп.; суму трьох процентів річних у розмірі 3191 (три тисячі сто дев'яносто одна) грн. 06 коп., а також 3825 (три тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 22 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.02.2017.

Суддя Усатенко І.В.