Рішення

від 09.02.2017 по справі 910/21012/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2017Справа №910/21012/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Фід Київ"

про стягнення 122546,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Фід Київ" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 29 від 01.02.2016 в сумі 122546,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору № 29 від 01.02.2016 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 122546,00 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2016 порушено провадження у справі № 910/21012/16, розгляд останньої призначено на 07.12.2016.

Позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач в судове засідання 07.12.2016 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, вимог ухвали суду від 22.11.2016 про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 07.12.2016 продовжено строк вирішення спору за клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 26.01.2017.

Через загальний відділ діловодства 17.01.2017 позивачем подано додаткові документи до матеріалів справи.

26.01.2017 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 30.01.2017 розгляд справи призначено на 09.02.2017.

В судове засідання 09.02.2017 представник відповідача не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, з адреси місцезнаходження відповідача до суду повернулась поштова кореспонденція з довідкою ф. 20 "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

01.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Фід Київ" (покупець) укладено договір № 29, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити партію сільськогоспдраьскої продукції - висівки пшениці українського походження, надалі "товар", в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах погоджених з покупцем і зазначених у цьому договорі, а покупець зобов'язується купити в здійснити розрахунок товару (п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1, 2.2, 2.3 договору кількість товару, асортимент товару визначаються сторонами додатково, що відображається в рахунках-фактурах та відповідних накладних на товар. В додаткових угодах або специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару, включаючи ПДВ. Додатково визначається сторонами в ході виконання цього договору, що відображається в рахунках-фактурах та відповідних накладних на товар, в додаткових угодах або специфікаціях до цього договору. які є невід'ємною частиною. Загальна вартість поставленого за цим договором товару визначається на підставі всієї вартості товару, зазначених у товарних накладних, за якими покупцем був отриманий товар і які є його невід'ємною частиною..

У відповідності до пункту 4.1 договору Поставки товару на умовах СРТ, інші умови визначаються в додаткових угодах або специфікаціях до цього товару, які є невід'ємною частиною. Умови поставки узгоджені і приймаються сторонами згідно ІНКОТЕРМС 2010.

Покупець сплачує продавцеві 100% вартості товару протягом 2 банківських днів з моменту поставки товару на підставі рахунку. Розрахунок проводиться в національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, на підставі договору ( п.5.1, 5.2 договору).

Пунктом 6.1. договору визначено, що товар передається продавцем і приймається покупцем за кількістю - згідно залікової ваги певного ДП Спеціалізований морський порт Октябрьск , м.Миколаїв. За якістю - відповідно до умов даного договору , а також згідно показників сертифікованої лабораторії ДП Спеціалізований морський порт Октябрьск , м.Миколаїв. Перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається з моменту перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з пунктом 10.1. договору термін дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2016. Після цього, договір автоматично пролонгується на 1 рік, і далі щорічно, якщо жодна зі сторін не пред'явила письмове повідомлення про закінчення терміну дії договору за 30 календарних днів до закінчення його терміну дії.

До матеріалів справи додано специфікацію № 1 від 01.02.2016 до договору купівлі-продажу № 29 від 01.02.2016. якою сторони погодили поставку висівок пшениці у кількості 100 тон за ціною 2900,00 грн. за 1 тону у строк до 11.02.2016. Загальна вартість партії товару становить 290000,00 грн. і має бути поставлена на умовах СРТ ДП "Спеціалізований морський порт "Октябрськ", м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29. Поставка товару покупцеві здійснюється за рахунок продавця.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підтвердження факту поставки товару за договором № 29 від 01.02.2016 позивач надав до матеріалів справи копію товарно-транспортної накладної, підписаної та скріпленої печаткою (штампом) отримувача № 00003/03/6/2 від 03.03.2016. Згідно вказано ТТН за замовленням ТОВ "Агро Фонд" автомобільний перевізник ТОВ "Ітранс" доставило за адресою: морський порт "Октябрськ", м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29, висівки пшениці у кількості 34 тони 520 кг, які були отримані відповідачем. Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № АФ-0000369 від 03.03.2016 на суму 122546,00 грн. за 34520 кг висівок, рахунок дійсний до оплати до 17.03.2016.

Крім того позивач надав видаткову накладну № АФ-0000372 від 03.03.2016 на суму 122546,00 грн. за 34520 кг висівок. Видаткова накладна підписана та скріплена печатками обох контрагентів та має посилання на рахунок-фактуру № АФ-0000369 від 03.03.2016.

Доказів оплати отриманого відповідачем товару, суду не надано.

Позивач надав до матеріалів справи довідку від 04.01.2017 № 6, підписану головним бухгалтером та директором, згідно якої сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 29 від 01.02.2016 станом на 04.01.2017 становить 122546,00 грн.

13.10.2016 позивач направив відповідачу претензію № 1 від 12.10.2016 про погашення заборгованості за договором купівлі-продажу, в якій ТОВ "Агро Фонд" просив ТОВ "Агро-Фід Київ" сплатити суму заборгованості у розмірі 122546,00 грн. упродовж 10 днів, з дня отримання претензії.

Згідно умов договору № 29 від 01.02.2016 відповідач мав оплатити товар протягом 2 банківських днів з моменту поставки товару. Згідно первинних документів, товар був поставлений відповідачу 03.03.2016, тобто мав бути оплачений по 09.03.2016. Відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання з 10.03.2016

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору № 29 від 01.02.2016 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 122546,00 грн., що не було спростовано відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором № 29 від 01.02.2016 та факту наявності заборгованості у розмірі 122546,00 грн., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 122546,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо покладення на відповідача вартості адвокатських послуг, суд не вбачає для цього підстав.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 09.08.2016 клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу та представляти інтереси клієнта у господарській справі за позовом ТОВ "Агро Фонд" до ТОВ "Агро-Фід Київ", в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Адвокатське бюро зобов язалося використовувати всі передбачені законодавством способи захисту прав і законних інтересів Клієнта. До матеріалів справи долучений ордер серія КС №249955 від 14.11.2016 на надання правової допомоги в Господарському суді міста Києва адвокатом Поліщуком В.А. Вартість послуг становить 6000,00 грн., які повинні бути сплачені протягом одного дня з дати підписання договору.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального Кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у статті 1 вказаного Закону, за якою адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом

За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України, сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат.

Витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

В господарській справі за позовом ТОВ "Агро Фонд" до ТОВ "Агро-Фід Київ" інтереси ТОВ "Агро Фонд" представляла ОСОБА_1 згідно довіреності від 28.11.2016. Доказів того, що вона діяла на підставі про надання правової допомоги від 09.08.2016 та в його рамках суду не надано. Адвокат Поліщук В.А. представництво інтересів позивача в господарському суд при розгляді справи не здійснював. Крім того, до матеріалів справи на вимогу суду не надані докази того, що позивач поніс витрати на послуги адвоката, а тому відсутні підстави для їх відшкодування.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Фід Київ" (02105, м. Київ, проспект Миру, буд. 4, офіс 508, ідентифікаційний код 40041765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (45725, Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вулиця Привокзальна, буд. 17, ідентифікаційний код 39137820) 122546 (сто двадцять дві тисячі п'ятсот сорок шість) грн. 00 коп. заборгованості та 1838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн. 19 коп. судового збору

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 14.02.2017

Суддя І.В. Усатенко