Рішення

від 09.02.2017 по справі 910/20969/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2017Справа №910/20969/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзахід М"

про стягнення 40684,40 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Біла К.П. (за дов.)

від відповідача Лукасевич І.Є. (за дов.)

В судовому засіданні 09.02.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзахід М" про стягнення заборгованості за договором поставки № 1586 від 12.10.2015 в сумі 40684,40 грн., з яких: 36612,38 грн. основний борг, 3515,75 грн. пеня, 337,00 грн. 3% річних, 219,27 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором № 1586 від 12.10.2015, у вигляді порушення строків оплати за вказаним договором, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 40684,40 грн., з яких: 36612,38 грн. основний борг, 3515,75 грн. пеня, 337,00 грн. 3% річних, 219,27 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 21.11.2016 порушено провадження у справі № 910/20969/16, розгляд останньої призначено на 05.12.2016.

В судовому засіданні 05.12.2016 представником позивача подано письмові пояснення та додаткові документи.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строків вирішення спору, оскільки просив надати час для підписання мирової угоди.

Ухвалою суду від 05.12.2016 продовжено строк вирішення спору, в судовому засіданні 05.12.2016 оголошено перерву до 26.01.2017.

Через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

26.01.2017 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 30.01.2017 розгляд справи призначено на 09.02.2017.

Через загальний відділ діловодства суду 09.02.2017 від позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог суду.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Проти позову не заперечував, просив відкласти розгляд справи та надати строк для мирного врегулювання спору. Позивач просив суд розглянути спір по суті, оскільки вважає,що у відповідача був достатній строк для мирного врегулювання спору та для самостійного погашення боргу.

Господарський суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як в необґрунтованому.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр" (постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Будзахід М" (покупець) укладено договір поставки № 1586 від 12.10.2015 відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3 якого Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця товар в асортименті, в кількості та по ціні, що визначені умовами цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку визначеному цим договором. Найменування, кількість, асортимент, ціна і вартість товару вказуються у накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна сума договору визначається як наростаюча сума по всіх поставках, виконаних постачальником протягом всього терміну дії цього договору.

Відповідно до п.п.2.4, 2.5 договору товар поставляється на умовах DDP ( Інкотермс 2010 ) склад покупця. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент його фактичного здобуття покупцем на складі постачальника.

Покупець оплачує товар за договірною ціною, яка вказана у рахунку-фактурі та накладній. Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем на умові відстрочення платежу на 3 календарних дня з моменту відвантаження товару за безготівковим розрахунком. (пункт 5.1, 5.2 Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У випадку, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення дії цього договору не заявить про припинення дії договору, він вважається автоматично продовженим на наступний рік на тих самих умовах. (п. 8.1, 8.2 договору).

Позивач надав до матеріалів справи видаткові накладні за період з 15.01.2016 по 23.06.2016, які підтверджують поставку позивачем відповідачу товару за договором № 1586 від 12.10.2015 на загальну суму 139466,21 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками контрагентів. Від імені відповідача видаткові накладні підписані керівником відділу постачання ОСОБА_3

Крім того, до матеріалів справи надано довіреності за період з 15.01.2016 по 15.06.2016, видані відповідачем на ім'я керівника відділу постачання ОСОБА_3 на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Дебют Центр".

Відповідач частково оплатив вартість товару, що підтверджується банківськими виписками на суму 102853,83 грн.

До матеріалів справи надано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016 - 12.08.2016 підписаний та скріплений печатками контрагентів. Згідно вказаного акту дебіторська заборгованість позивача становить 36612,38 грн.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 36612,38 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки (купівлі-продажу), тому, права і обов'язки сторін підпадають під регулювання загальних положень про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу..

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Остання поставка товару мала місце 23.06.2016. Згідно умов договору про відстрочення платежу, поставлений товар мав буди оплачений у строк до 27.06.2016 включно. Починаючи з 28.06.2016 відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання на загальну суму 36612,38 грн.

Обставини несвоєчасної оплати відповідачем отриманого від позивача товару підтверджуються матеріалами справи. В зв'язку з цим вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 36612,38 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 3515,75 грн., 3% річних у розмірі 337,00 грн., втрат від інфляції у розмірі 219,27 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В разі прострочення оплати товару, вказаного у п. 5.2 договору терміну відстрочення платежу, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла в період сплати пені від суми простроченого платежу. (пункт 6.3 Договору).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач розрахував страхові санкції за період з 27.06.2016 по 17.10.2016.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на вказану норму, штрафні санкції розраховуються за період з 28.06.2016 по 17.10.2016, оскільки останній день виконання зобов'язань припав на вихідний день.

Суд здійснив перерахунок пені, згідно якого вона становить 3503,15 грн. і підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно перерахунку суду сума втрат від інфляції є більшою, ніж та, що заявлена позивачем до стягнення. Суд наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивач з відповідним клопотанням до суду не звертався. Сума інфляційних нарахувань підлягає стягненню у розмірі, визначеному позивачем - 219,27 грн.

Суд здійснив розрахунок 3% річних за період з 28.06.2016 по 17.10.2016, згідно якого сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 337,03 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

На підставі ст.. 49 ГПК України, судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзахід М" (03680, м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, буд. 10-А, офіс 24; ідентифікаційний код 39293777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр" (08290, Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Центральна, буд. 1-О; ідентифікаційний код: 39421842) суму боргу у розмірі 36612 (тридцять шість тисяч шістсот дванадцять) грн. 00 коп., пеню в сумі 3503 (три тисячі п'ятсот три) грн. 15 коп., 3 % річних в сумі 337 (триста тридцять сім) грн. 03 коп.; витрати від інфляції у розмірі 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 27 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 56 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.02.2017 року

Суддя І.В.Усатенко