Рішення

від 13.02.2017 по справі 910/20808/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р. Справа № 910/20808/16

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування

до Товариства з обмеженою відповідальністю Природні ресурси+

про стягнення 91 736,97 грн.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1, предст. за дов. № 2-198-д від 08.12.2016;

відповідач - не з'явився.

встановив:

До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Природні ресурси+ (відповідач) про стягнення 91 736,97 грн., з яких: 3% річних в сумі 13 797,50 грн., інфляційних втрат в сумі 77 939,47 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт по Договору № 151/14 від 17.03.2014 з капітального ремонту свердловини № 123 Куличихінської ГКР.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2017 було порушено провадження у справі № 910/20808/16 та призначено до розгляду на 13.02.2017.

В судове засідання 13.02.2017 відповідач не направив свого повноважного представника, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08801 0016900 2.

З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції .

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 13.02.2017 року представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

13.02.2017 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

17.03.2014 між Публічним акціонерним товариством Укргазвидобування (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Природні ресурси+ (замовник) було укладено договір підряду № 151/14 на виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 123 Куличихінської ГКР ( надалі - Договір).

Згідно умов даного договору, ПАТ Укргазвидобування прийняло на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт свердловини № 123 Куличихінської ГКР, згідно основних та додаткових планів робіт та проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт даної свердловини, що є невід'ємною частиною Договору, а ТОВ Природні ресурси+ зобов'язувався прийняти та оплатити вказану роботу.

Згідно п. 3.5 Договору, розрахунки за даним Договором проводяться в національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10-ти календарних днів від дати підписання акту виконаних робіт, зазначеного в п. 3.2 цього Договору.

Здача-приймання окремих етапів робіт по свердловині здійснюється сторонами щомісяця з наданням акту про виконану роботу за формою ф2 протягом 15 календарних днів після закінчення звітного місяця (п. 4.5 договору).

Як свідчать матеріали справи, акт здавання-приймання виконаних робіт № 1 по ремонту свердловини № 123 Куличихівського ГКР за квітень 2014 р. був підписаний сторонами 30 квітня 2014 р. і оплачений своєчасно.

Акт здавання-приймання виконаних робіт № 2 по ремонту свердловини № 123 Куличихівського ГКР за травень 2014 р. був підписаний сторонами 30 травня 2014 р. Відповідно до акту № 2 вартість виконаних робіт становила 1 498 835,90 грн. та підлягала сплаті до 09.06.2014 р.

Згідно п.5.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Зважаючи на те, що своєчасно відповідач оплату за виконані роботи по акту № 2 не здійснив, зокрема, зазначену суму сплатив лише 30.09.2014, чим порушив договірні зобов'язання, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст.854 ЦК України, у разі, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із статтею 252 Цивільного кодексу України, термін (строк) визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. При цьому строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (частина третя статті 254 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, відповідач здійснив оплату виконаних робіт 30.09.2014, в той час коли обов'язок оплати настав 09.06.2014, тобто період прострочення зобов'язання рахується з 10.06.2014 по 29.09.2014.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих позивачем за період з 10.06.2014 по 29.09.2014 року, за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга Закон , з урахуванням вимог чинного законодавства, встановив, що поданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, відповідає нормам законодавства та матеріалам справи, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 13 797, 50 грн.

З приводу заявлених інфляційних втрат в розмірі 77 939, 47 грн. за період з 10.06.2014 по 29.09.2014 року, то здійснивши власний розрахунок втрат, суд встановив, що за червень 2014 інфляційні втрати складають 14 988,36 грн.; липень 2014 - 5 995,34 грн.; серпень 2014- 11 990, 69 грн. та вересень 2014 - 43 466, 24 грн., загалом 76 440,63 грн. За таких обставин, інфляційні втрати підлягають частковому задоволенню в розмірі 76 440,63 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача підлягає до стягнення 13 797, 50 грн. 3% річних та 76 440,63 грн. інфляційних втрат. В іншій частині суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Природні ресурси+ (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Леніна, 48, код ЄДРПОУ 38918382) на користь Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 13 797 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 50 коп. 3% річних, 76 440 (сімдесят шість тисяч чотириста сорок) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 1 355 (одну тисячу триста п'ятдесят п'ять) грн. 48 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 14.02.2017

Суддя О.В. Щоткін