Ухвала

від 09.02.2017 по справі 914/1296/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.02.2017 р. Справа№ 914/1296/15

Суддя О. Запотічняк при секретарі О.Кравець

Розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «Галичина» ,

на дії та бездіяльність Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р.

№ 040533

у справі №914/1296/15

за заявою Приватного акціонерного товариства «Галичина» , м.Радехів Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ВІАМ» , м.Дніпропетровськ,

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 20.02.2015р. у справі № 03-01/0115.

За участю представників:

від скаржника (стягувача): ОСОБА_1 - представник;

від боржника: не з'явився;

від органу дії якого оскаржуються: не з'явився;

Встановив:

Ухвалою від 14.05.2015р. у справі №914/1296/15 Господарський суд Львівської області задоволив заяву ПрАТ «Галичина» та ухвалив видати наказ на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 20.02.2015р. у справі № 03-01/0115 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Віам» на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» - 73506,20 грн. пені, 63 597,59 грн. інфляційних, 11647,95 грн. 3% річних, та 1 115,64 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору. Всього 149 867,38 грн.

Також суд ухвалив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Віам» на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» - 1827,00 грн. судового збору.

02.06.2015р. на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 20.02.2015р. у справі № 03-01/0115 та ухвали Господарського суду Львівської області від 14.05.2015р., господарським судом було видано відповідні накази №040534 (щодо стягнення 1827,00 грн. судового збору) та №040533 (щодо стягнення 149 867,38 грн.), які скеровані стягувачу для пред'явлення їх до виконання.

21.12.2016р. Приватне акціонерне товариство Галичина звернулося в Господарський суд Львівської області із скаргою на дії та бездіяльність Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при виконанні наказу Господарського суду Львівської області №040533 від 02.06.2015р. у справі №914/1296/15

Ухвалою суду від 23.12.2016р. призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 17.01.2017р. Даною ухвалою суд зобов'язав орган дії якого оскаржуються надати суду наступні документи: письмовий відзив на подану скаргу; оригінали матеріалів виконавчого провадження №47891348 для огляду в судовому засіданні, а копії матеріалів виконавчого провадження №47891348 долучити до справи; належним чином завірену копію постанови (ВП №47891348) про повернення виконавчого документу стягувачу; належні докази направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу; забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

Боржника суд зобов'язав надати письмові пояснення по суті скарги та забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

В судове засідання 17.01.2017р. з'явився представник скаржника. Боржник та орган дії якого оскаржуються не забезпечили явки уповноважених представників, причин неявки не повідомили, вимог ухвали суду від 23.12.2016р. не виконали, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Так на адресу суду повернулося поштове повідомлення про вручення №7901410953784, згідно якого ухвала суду від 23.12.2016р. була отримана Бабушкінським ВДВС - 03.01.2017р.

Поштовий конверт, яким відповідачу скеровувалась ухвала суду від 23.12.2016р., повернувся на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розгляд справи було відкладено на 31.01.2017р. та повторно зобов'язано боржника і орган дії якого оскаржуються виконати вимоги ухвали суду від 23.12.2016р. та надати документи, які витребовувались судом.

В судове засідання 31.01.2017р. з'явився представник скаржника. Боржник та орган дії якого оскаржуються повторно не забезпечили явки уповноважених представників, причин неявки не повідомили, вимог ухвали суду від 23.12.2016р.та від 17.01.2017р. не виконали.

Враховуючи, що ухвалами суду було зобов'язано Бабушкінський відділ Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ надати матеріали виконавчого провадження №47891348 та докази направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу, і дослідження цих документів має значення для повного, всебічного та об'єктивного розгляду скарги, зважаючи, що такі документи не були надані суду, ухвалою від 31.01.2017р. суд відклав розгляд справи на 09.02.2017р. та в черговий раз зобов'язав орган дії якого оскаржуються надати суду наступні документи: письмовий відзив на подану скаргу; оригінали матеріалів виконавчого провадження №47891348 для огляду в судовому засіданні, а копії матеріалів виконавчого провадження №47891348 долучити до справи; належним чином завірену копію постанови (ВП №47891348) про повернення виконавчого документу стягувачу; належні докази направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу; забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

В судове засідання 09.02.2017р. з'явився представник скаржника. Представник боржника та представник Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в черговий раз не з'явилися, причин неявки не повідомили, вимог ухвал суду не виконали, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду скарги.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи, що боржник та орган дії якого оскаржуються були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, у зв'язку з неявкою їх представників розгляд скарги неодноразово відкладався, однак в жодне з судових засідань вони не з'явились, причин неявки не повідомили, заперечень та доказів які витребовувались судом не надали, суд вважає за можливе розглянути скаргу без їх участі за наявними в справі матеріалами.

Представник скаржника в наданих суду поясненнях підтримав скаргу в повному обсязі, просив суд:

- визнати незаконними дії Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, щодо вчинення 04.10.2016 р. у виконавчому провадженні ВП №47891348 виконавчої дії - повернення виконавчого документу стягувачеві.

- визнати незаконною бездіяльність Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у виконавчому провадженні ВП № 47891348, яка полягає у невжитті передбачених Законом України Про виконавче провадження (в редакції чинній до 05.10.2016р.) заходів для виконання наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. № 914/1296/15.

- зобов'язати Бабушкінський відділ Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснювати виконання наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. № 914/1296/15 у виконавчому провадженні ВП №47891348 в порядку передбаченому Законом України Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.)

В наданих суду поясненнях представник скаржника зазначив, що постановою Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.06.2016р. відкрито виконавче провадження ВП №47891348 із виконання наказу господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. №040533 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Віам» на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» - 73506,20 грн. пені, 63 597,59 грн. інфляційних, 11647,95 грн. 3% річних, та 1 115,64 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору. Всього 149 867,38 грн.

Однак, згідно інформації отриманої 15.12.2016р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, ПрАТ Галичина стало відомо, що 04.10.2016р. державним виконавцем було вчинено виконавчу дію:- повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2.ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна) .

Представник стверджує, що загалом, згідно інформації про виконавче провадження №47891348, наявної в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, державним виконавцем було вчинено тільки три виконавчі дії:

1. 18.06.2015р. відкрито виконавче провадження;

2. 18.06.2015р. накладено арешт на все майно боржника;

3. 04.10.2016р. повернуто виконавчий документ стягувачу.

Скаржник вважає, що всупереч вимогам ч.1 ст.11 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець не вжив усіх необхідних дій та заходів для виконання наказу Господарського суду Львівської області.

Окрім того, на думку скаржника державним виконавцем було порушено вимоги ч.4

ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , а саме Бабушкінським ВДВС було вчинено виконавчу дію - повернення виконавчого документу стягувачеві без винесення постанови про повернення виконавчого документу стягуванч. Така постанова разом із самим наказом, на адресу ПрАТ Галичина не надходила.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши викладені у скарзі обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

02.06.2016року Верховною Радою України було прийнято новий закон Про виконавче провадження .

Відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень, цей ОСОБА_2 набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , цей ОСОБА_2 набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

ОСОБА_2 України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів був опублікований в газеті Голос України від 05.07.2016 № 122-123, він набрав чинності 05.10.2016р., а відтак і ОСОБА_2 України Про виконавче провадження прийнятий 02.06.2016р., набрав чинності 05.10.2016р.

Таким чином на дату прийняття даної ухвали діє ОСОБА_2 України Про виконавче провадження в редакції від 02.06.2016р.

Окрім того, згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про державну виконавчу службу" .

Як вбачається з поданої скарги, скаржником оскаржуються дії та бездіяльність Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за період з червня 2015 року по 04 жовтня 2016р., тобто до моменту набрання чинності новим Законом України Про виконавче провадження в редакції від 02.06.2016р.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із п.1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року у справі N 1-7/99, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної

дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

З огляду на викладене до спірних правовідносин застосовуються положення закону України Про виконавче провадження в редакції, яка діяла до 05.10.2016р. чинній на момент їх виникнення.

Як вбачається із суті самої скарги, скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, щодо вчинення 04.10.2016 р. у виконавчому провадженні ВП №47891348 виконавчої дії - повернення виконавчого документу стягувачеві.

- визнати незаконною бездіяльність Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у виконавчому провадженні ВП № 47891348, яка полягає у невжитті передбачених Законом України Про виконавче провадження (в редакції чинній до 05.10.2016р.) заходів для виконання наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. № 914/1296/15.

- зобов'язати Бабушкінський відділ Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснювати виконання наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. № 914/1296/15 у виконавчому провадженні ВП №47891348 в порядку передбаченому Законом України Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.)

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних відносин ) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: :

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції;

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Як передбачено положеннями ч.2 ст.52 згаданого закону, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Частиною 5 ст.52 Закону передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003р., Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюєтьсязбирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.

Відповідно до п. 1.4 Положення, Реєстраторами Єдиного реєстру є: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, структурні підрозділи головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції з питань державної виконавчої служби (далі - органи ДВС), які здійснюють його ведення;

Відповідно до п. 3.1-3.3 Положення, до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення.

Згідно із п. 3.6 Положення, Постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. У разі тимчасової відсутності доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (через перебої в електропостачанні, електрозв'язку тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в день усунення причин, що перешкоджали доступу до нього.

Скаржником надано суду інформацію (витяг) з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень з якого вбачається, що в ході виконання наказу господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. №040533 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Віам» на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» - 73506,20 грн. пені, 63 597,59 грн. інфляційних, 11647,95 грн. 3% річних, та 1 115,64 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору, державний виконавець вчинив тільки три виконавчі дії:

1. 18.06.2015р. відкрито виконавче провадження;

2. 18.06.2015р. накладено арешт на все майно боржника;

3. 04.10.2016р. повернуто виконавчий документ стягувачу.

Представник скаржника у поданих поясненнях зазначив, що скаржником було отримано тільки постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. у справі №914/1296/15. Будь-яких інших процесуальних документів державного виконавця до матеріалів скарги не долучено, оскільки такі скаржником не отримані.

Отже, згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, 04.10.2016р. державним виконавцем було вчинено виконавчу дію:- повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2.ч.1 ст. 47 (відсутність у боржника майна) .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Однак державним виконавцем не надано суду жодних пояснень з приводу того, які заходи вчинялись ним з метою виконання наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. №040533 по справі №914/1296/15 про стягнення 149867,38 грн. боргу.

Так, відповідно до п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (в редакції яка діяла до 30.09.2016р.), організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Виконавцем не надано суду жодних доказів направлення ним запитів у компетентні органи з метою виявлення у відповідача коштів, рухомого та нерухомого майна, за рахунок яких можна було б виконати наказ Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. №040533 по справі №914/1296/15.

Слід звернути увагу на те, що суд неодноразово відкладав розгляд справи та зобов'язував державного виконавця надати суду письмовий відзив на подану скаргу та долучити до справи копії матеріалів виконавчого провадження №47891348.

Однак вимога суду була залишена державним виконавцем без реагування. Державним виконавцем не направлено на вимогу суду матеріали виконавчого провадження, необхідні для надання оцінки судом дій державного виконавця при виконанні наказу Господарського суду Львівської області.

Суд звертає увагу також на те, що відповідно до п. 8 ст.52 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Як вбачається із поданої скарги, виконавче провадження було відкрито 18.06.2015р. а виконавчий документ повернено стягувачу 04.10.2016р. Тобто виконавче провадження фактично тривало більше року часу, однак судовий наказ виконаний так і не був. Державним виконавцем не надано суду належних та допустимих доказів які б свідчили про конкретні дії вчені ним протягом такого тривалого періоду. Державним виконавцем не доведено, що він належно у відповідності до приписів ст.52 Закону Про виконавче провадження своєчасно вчиняв дії з метою перевірки майнового стану боржника.

Суд також звертає увагу на те, що згідно ч.4 ст. 47 Закону України Про виконаве провадження , про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Однак скаржник зазначає, що такої постанови як і виконавчого документа не отримував від Бабушкінського ВДВС.

Суд неодноразово зобов'язував Бабушкінський ВДВС надати належним чином завірену копію постанови (ВП №47891348) про повернення виконавчого документу стягувачу та належні докази направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу, однак такі суду не були надані.

Таким чином, державним виконавцем внесено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень інформацію від 04.10.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2.ч.1 ст. 47 (відсутність у боржника майна), однак доказів винесення постанови про повернення виконавчого документу, яка б містила мотиви підстав її винесення, суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку, що скарга Приватного акціонерного товариства Галичина на дії та бездіяльність Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропертровській області при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. №040533 у справі №914/1296/15 підлягає до задоволення повністю.

Суд звертає увагу на те, що оскільки з 05.10.2016р. набрав чинності новий ОСОБА_2 України Про виконавче провадження , державному виконавцю слід здійснювати виконання наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. № 914/1296/15 у виконавчому провадженні ВП №47891348 в порядку передбаченому Законом України Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.)

Керуючись ст. ст. 11, 47 52, 65 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 4-2,4-3,33, 34, 86, 121-2 ГПК України, суд,-

у х в а л и в:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства Галичина на дії та бездіяльність Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропертровській області при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. №040533 у справі №914/1296/15 - задоволити.

2. Визнати незаконними дії Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, щодо вчинення 04.10.2016 р. у виконавчому провадженні ВП №47891348 виконавчої дії - повернення виконавчого документу стягувачеві.

3. Визнати незаконною бездіяльність Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у виконавчому провадженні ВП № 47891348, яка полягає у невжитті передбачених Законом України Про виконавче провадження (в редакції чинній до 05.10.2016р.) заходів для виконання наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. № 914/1296/15.

4. Зобов'язати Бабушкінський відділ Державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснювати виконання наказу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. № 914/1296/15 у виконавчому провадженні ВП №47891348 в порядку передбаченому Законом України Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.)

5. Ухвала може бути оскаржена згідно ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.