Рішення

від 06.02.2017 по справі 916/2427/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2017 р.Справа № 916/2427/16

За позовом : Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення 5018 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_2, паспорт

В судовому засіданні 16.01.2017р. на підставі ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 23.01.2017р.

Суть спору : Позивач - Новосільська сільська рада Ренійського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просив суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути за актом приймання-передачі Новосільський сільський раді Ренійського району Одеської області нежитлові приміщення, площею 52,4 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_2., та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області неустойку в сумі 3474 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2016р. суддею Никифорчук М.І. порушено провадження у справі №916/2427/16.

У зв'язку з перебування судді Никифорчука М.І. з 09.11.2016р. на тривалому лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу суду.

Згідно даних повторного автоматичного розподілу справи між суддями справу №916/2427/16 передано на розгляд судді Д'яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2016р. справу №916/2427/16 прийнято до провадження суддею Д'яченко Т.Г. та призначено справу до розгляду у судовому засіданні суду.

16.01.2017р. позивачем надано суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути за актом приймання-передачі Новосільський сільський раді Ренійського району Одеської області нежитлові приміщення, площею 52,4 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_2., та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області неустойку в сумі 5018грн.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позовних вимог, з підстав, які викладено у відзиві на позовну заяву від 06.02.2017р., зазначаючи, що не визнає законність дій, направлених з боку позивача на припинення договору оренди, оскільки позивачем не надано а ні суду, а ні самому відповідачу при направленні листа про закінчення строку дії договору, отриманого відповідачем в грудні 2015 року, доказів порушення ним умов договору щодо своєчасного внесення орендних платежів.

Відповідних доказів своєчасного внесення орендних платежів, як зазначає відповідач, на теперішній час надати суду не є можливим, оскільки, копії квитанцій, в підтвердження його доводів, були у відповідача викрадені, у зв'язку з чим він звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач при здійсненні дій, направлених на розірвання договору оренди і зверненні до суду з позовом, повинен був керуватися суспільними інтересами мешканців села, не зважаючи на те, що, як зазначає сам відповідач в письмових запереченнях від 06.02.2017р., обставини, викладені в позовній заяві, відповідають положенням договору і закону.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача під час розгляду справи по суті, суд встановив.

11 грудня 2009 року між Новосільською сільською радою Ренійського району Одеської області (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №2, відповідно до п. 1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлові приміщення (надалі - майно), площею 52,4 кв.м., розміщені за адресою АДРЕСА_2, що перебувають на балансі Новосільської сільської ради.

Майно передається в оренду з метою: для розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих не продовольчих товарів. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно до п. 3.1. Договору, орендна плата за розміщення магазину становить 2310грн. в рік або 193 грн. в місяць (із розрахунку: 550,95 грн. за 1 кв.м. х 52,4 кв.м.=28870 грн. х 8%=2310 грн.) п.п.а п. 3.1 Договору).

Положеннями п. 3.2. Договору визначено, що орендна плата перераховується шляхом перечислення грошових кошів на рахунок Орендодавця, щомісяця не пізніше 25 числа місяця, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем.

Розмір орендної плати за наступний рік визначається шляхом коригування на офіційно встановлений індекс інфляції. (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору, Орендар має право використовувати орендоване майно згідно мети використання (п. 1.2.) та умов цього договору.

Згідно до п. 7.1. Договору, Орендодавець зобов'язується за участю Орендодавця передати Орендарю майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Положеннями п. 9.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Спори, які виникають за цим договором або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів або в порядку досудового врегулювання, вирішуються у судовому порядку (п.9.3. Договору).

У відповідно до положень п. 10.1. Договору, сторони погодили, що цей договір укладено строком до трьох років, що діє з 11 грудня 2009 року до 30 листопада 2012 року включно.

Положеннями п. 10.4. Договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або заміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання Орендарем умов цього договору, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженому управляти об'єктом оренди, наданих Орендодавцю у встановлений законодавством термін.

Відповідно до п. 10.5. Договору, чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку договору , на який його було укладено.

Як пояснює суду представник позивача у справі Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області , після закінчення строку дії Договору від 11.12.2009р., станом на 30.11.2012 року у сторін були відсутні заяви про його припинення, тому, у відповідності до п. 10.4 Договору, він був продовжений на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до умов Договору оренди нерухомого майна №2 від 11.12.2009р., його було укладено строком до трьох років, з 11.12.2009р. по 30.11.2012р. включно, що складало 1085 днів. Приймаючи той факт, що після закінчення строку дії Договору жодна із сторін не заявила про його припинення, то він автоматично був продовжений на той самий строк, тобто ще на 1085 днів, які сплинули 20.11.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, письмовим повідомленням від 14 грудня 2015р. вих. №379/02-11 (а.с. 13), позивач - Новосільська сільська рада Ренійського району Одеської області повідомила Орендаря - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 про розірвання Договору оренди нерухомого майна №2 від 11.12.2009р.

Зазначене повідомлення було отримано відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 15.12.2015р., про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14), та також не заперечується особисто відповідачем ОСОБА_2.

За умовами п. 10.8 укладеного між сторонами Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом 10 робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю. У разі, якщо Орендатор затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Згідно до п. 10.9 Договору, Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передавання.

Однак, станом на теперішній час майно з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 позивачу повернуто не було, що зумовило звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Крім того, приймаючи до уваги, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 і наразі використовується майно, передане йому за Договором оренди нерухомого майна №2 від 11.12.2009р. без правових підстав, у зв'язку з припиненням дії Договору оренди, позивачем здійснено нарахування відповідачу неустойки в розмірі 5018грн., яку він просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги позивача у справі - Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області обґрунтовано безпідставним використанням орендованого майна та направлено на зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернути за актом приймання-передачі Новосільський сільський раді Ренійського району Одеської області нежитлові приміщення, площею 52,4 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_2, та стягнення неустойки в сумі 5018 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч .1 т. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Умовами п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", визначено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Як встановлено судом, Новосільською сільською радою Ренійського району Одеської області , Орендодавцем за Договором оренди нерухомого майна №2 від 11.12.2009р., з урахуванням умов п. 10.4 Договору, на адресу Орендаря - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 14.12.2015р. було направлено відповідне повідомлення щодо припинення укладеного між сторонами договору.

Таке повідомлення було отримано відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 15.12.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи, та не заперечується самим відповідачем.

Однак, не зважаючи на позицію Орендодавця, направлену на припинення орендних відносин, та, відповідно, не бажання продовжувати строк дії Договору, про що Орендаря було письмово повідомлено у строки та у спосіб, передбачені умовами укладеного між сторонами Договору, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 Майно Новосільський сільський раді Ренійського району Одеської області не повернув та продовжує використовувати його і на теперішній час.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У зв'язку з тим, що Орендарем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не було повернуто Майно - об'єкт оренди після припинення Договору оренди від 11.12.2009р., позивачем у відповідності ст. 785 Цивільного кодексу України, здійснено нарахування неустойки за період з 20.11.2015 року по 16.01.2017р., що становить 423 дні та дорівнює 5018 грн.

Дослідивши обставини спору, матеріали, надані з боку обох сторін в підтвердження своєї позиції, суд погоджується з висновками позивача, покладеними в основу його позовних вимог щодо припинення строку дії Договору оренди нерухомого майна від 11.12.2009р. №2 - 20.11.2015р., отже, є підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню вимоги Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернути позивачу за актом приймання-передачі нежитлові приміщення, площею 52,4 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_2, та стягнення з відповідача неустойки в сумі 5018 грн., нарахованої у зв'язку з використанням відповідачем приміщення без правових на то підстав.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 2756грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (68800, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) повернути за актом приймання-передачі Новосільській сільській раді Ренійського району Одеської області (68830, Одеська область, Ренійський район, село Новосільське, вулиця Шкільна, 13; код 04380519) нежитлові приміщення, площею 52,4 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_2.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68800, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області (68830, Одеська область, Ренійський район, село Новосільське, вулиця Шкільна, 13; код 04380519) неустойку в розмірі 5018 (п'ять тисяч вісімнадцять) грн. та втирати по сплаті судового збору розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн.

Повний текст рішення складено 13.02.2017 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко