Рішення

від 19.09.2011 по справі 2-2742/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

19.09.2011

Справа № 2 - 2742 /11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 вересня 2011 року Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради Південь , (далі - ЖКП ММР Південь до ОСОБА_3 про виселення із службового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2009 року ЖКП ММР Південь звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про виселення із службового жилого приміщення.

Позивач вказує на те, що рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів № 450 від 17.10.1980 року квартира №1 житловою площею 19 кв.м по вул.. Васляєва,8-А у м.Миколаєві визнана службовою та була виділена ОСОБА_4, який перебував з підприємством у трудових відносинах, на склад сім'ї із двох чоловік: ОСОБА_4 та його дружину ОСОБА_3 У 1991 році ОСОБА_4 звільнився з роботи за власним бажанням і виїхав на інше постійне місце проживання. В квартирі залишилась проживати ОСОБА_3 Посилаючись на те, що квартира і на теперішній час має статус службової, а відповідачка не працює на підприємстві, просив суд виселити ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

В судовому засіданні представники позивача заявлений позов підтримали. Просили про його задоволення. Відповідачка позов не визнала. Заперечувала щодо позову ЖКП, посилаючись на те, що проживає в спірній квартирі з 1991 року, працювала також у позивача двірником тривалий час, набула право на проживання в квартирі і не може бути виселена без надання іншого житла.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачки, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Згідно зі ст.118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадян, які за характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної ради.

Відповідно до ст..ст.121, 122 ЖК України службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації. Єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення є спеціальний ордер, який видається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради на підставі рішення про надання службового жилого приміщення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України , у справах про виселення із службових жилих приміщень необхідно встановлювати, чи віднесено спірне жиле приміщення до службових. При цьому слід виходити з того, що приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду вважаються службовими з часу винесення рішення виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради про включення їх до числа службових.

З матеріалів цивільної справи і пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів № 450 від 17.10.1980 року квартирі №1 житловою площею 19 кв.м по вул. Васляєва,8-А у м.Миколаєві надано статус службового жилого приміщення. Після встановлення спірному жилому приміщенню статусу службового приміщення на підставі рішення адміністрації і профкому 18 грудня 1990 року ОСОБА_4, який працював слюсарем-сантехніком в КЖЕП Ленінського району з 26 травня 1971 року, видано службове посвідчення на спірну квартиру на склад його сім'ї: його та його дружину ОСОБА_3.

Як слідує з матеріалів справи в спірній квартирі відповідачка зареєстрована з 22.01.1991 року.

14 серпня 1991 року ОСОБА_4 звільнився з роботи за власним бажанням і виїхав на інше постійне місце проживання в іншу країну. В квартирі залишилась проживати відповідачка.

На теперішній час спірна квартира також має статус службової. Згідно договору на утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій від 18.07.2007 року квартира знаходиться на балансі ЖКП ММР Південь . Відповідачка не перебуває з позивачем у трудових відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 працювала двірником на підприємстві у позивача з 03.04.2006 року по 12.10.2006 р., з 06.03.2007 р. по 21.03.2007 р., з 13.05.2008 р. по 26.12.2008 року та звільнилася з роботи за власним бажанням.

Відповідно до статті 124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені із членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню із службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого житлового приміщення.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що позов ЖКП ММР Південь є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Посилання відповідачки суд вважає необґрунтованими, оскільки вона не входить до кола осіб, яких не може бути виселено із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення.

Крім того як пояснила сама відповідачка в судовому засіданні шлюб між нею та ОСОБА_4 розірвано, з 1991 року вона не є членом його сім'ї.

Керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради Південь до ОСОБА_3 про виселення із службового жилого приміщення задовольнити.

Виселити ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Н.А. Спінчевська