Ухвала

від 15.02.2017 по справі 404/706/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/706/17

Номер провадження 2-з/404/20/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Кіровський районний суд м.Кіровограда

в складі: головуючого судді- Бершадської О.В.

за участі секретаря- Чайка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом. 03 лютого 2017 року, через канцелярію суду, представником позивача подано заяву, якою просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на 1 / 5 частку земельної ділянки, площею 0,678 га., кадастровий номер- 3510100000:11:123:0011, розташованої за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вулиця Журливої Олени, земельна ділянка 84; 1 / 5 частка житлового будинку, загальною площею 111,4 кв.м., житловою площею 63,2 кв.м., розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вулиця Журливої Олени, будинок 84, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. Заяву обґрунтував тим, що найчастіше за порушення зобов'язань перед банком відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавленя банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна й коштів. Це виражається у передачі третім особам права власності на майно й кошти або його переховування від банку й державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном та коштами щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок. Вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду. Майно належить відповідачу, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення сторін, які беруть участь у справі. Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Ухвалою від 15.02.2017 року провадження у вищевказаній справі судом було відкрито.

Згідно ч.2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі , допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту ст. ст.151, 152 ЦПК України випливає, що арешт, як вид забезпечення позову, може бути накладений лише на майно або грошові кошти, які належать саме відповідачу по справі (є власністю відповідача), тому відомості про те чи належать об'єкти нерухомого, рухомого майна на праві власності відповідачу та про вартість майна на яке накладається арешт, є необхідними для забезпечення позову.

Частина перша статті 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, обов'язки доказування і подання доказів покладається на сторони (ст.60 ЦПК України), тому суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо стягнення заборгованості в розмірі 54 260,95 грн., що є вимогами майнового характеру.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта №69046049 від 27.09.2016 року власником 1 / 5 частки земельної ділянки, площею 0,678 га., кадастровий номер - 3510100000:11:123:0011 в м. Кропивницькому по вулиці Журливої Олени, земельна ділянка 84 та 1 / 5 частки житлового будинку, загальною площею 111,4 кв.м., житловою площею 63,2 кв.м., в м. Кропивницький по вулиці Журливої Олени, будинок 84 на праві спільної часткової власності є ОСОБА_1.

Суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача у задоволенні заяви, оскільки останнім необгрунтовано та недоведено наявності підстав для вжиття таких заходів. Так, щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту відсутні докази, які свідчать про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, зокрема, вартість майна, станом на час розгляду справи. На сьогодні вартість майна може у декілька разів перевищувати ціну позову, що не є співмірним у вартісному відношенні з розміром позовних вимог та не відповідає вимогам з ч. 3 ст. 152 ЦПК України. Що стосується заяви в частині заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, то забезпечення позову у спосіб заборони вчиняти дії необгрунтовано необхідністю застосування такої заборони. Крім того, не вказано орган або особу, якої така заборона стосується.

Тому, керуючись ст. ст.27,31, 151-153, 293 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову-відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п"яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська