Ухвала

від 19.01.2017 по справі 761/1084/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1084/17 Провадження № 1-кс/761/962/2017 УХВАЛА  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ        19 січня 2017 року                                  Шевченківський районний суд м.Києва у складі: слідчого судді:                        Осаулова А.А. при секретарі:                        Вольда М.А., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю  «РМ Логістик» про скасування арешту на нерухоме майно, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.07.2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012110000000359 за ознаками  вчинення  кримінальних  правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, - в с т а н о в и в : В січні 2017 року представник в інтересах ТОВ «РМ Логістик» звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про скасування арешту на нерухоме майно (земельні ділянки), що належать вказаному  підприємству. Своє клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від  28.07.2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012110000000359 за ознаками  вчинення  кримінальних  правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, було накладено арешт на нерухоме майно (земельні ділянки) вказаного підприємства. Заявник вважає, що накладений арешт підлягає скасуванню, оскільки ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.07.2015 року було обмежено право власника майна – ТОВ  «РМ Логістик» на розпорядження і користування ними. Зокрема, вказав,  що вказане кримінальне провадження закрито 04.12.2012 року, а відтак потреба в арешті відпала. Тому  наявні підстави для скасування арешту на вказане майно підприємства.    В судове засідання  представник заявника не з»явився, але подав до суду заяву про залишення вказаного клопотання без розгляду у зв»язку із розглядом аналогічного клопотання по суті іншим складом суду. Слідчий  СУ ГУНП в м.Києві, в провадженні якого перебувають матеріали справи, в судове засідання не з»явився, хоча про дату і час його розгляду був повідомлений належним чином і про причини неявки суд не повідомив. Фіксація вказаної процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду слідчим суддею  зазначеного клопотання про скасування арешту не проводилась, оскільки клопотань про таке від учасників процесу не надійшло та за ініціативою суду така фіксація не здійснювалось, що відповідає положенням ст.107 КПК України.   Зокрема, не дивлячись на те, що заявник подав клопотання про залишення клопотання без розгляду, але ж вимогами ст..174 КПК України прийняття такого рішення слідчим суддею при розгляді справи вказаної категорії не передбачено, а тому наявні підстави для розглчду його виключно по суті вимог. Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вважаю, що воно не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.    Так, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Згідно до ч.ч.1,2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. У цьому провадженні слідчим суддею встановлено, що як вбачається з клопотання заявника, то ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.07.2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012110000000359 за ознаками  вчинення  кримінальних  правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, було накладено арешт на нерухоме майно (земельні ділянки) вказаного підприємства. Як вбачається зі змісту клопотання, то у оскаржуваній ухвалі з посиланням на ст.170 КПК України судом встановлено обставини того, що  арештоване майно підприємства є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірно отриманої вигоди, можливої конфіскації майна, а також тому, що майно є предметом злочину, здобуті злочинним шляхом та є доходами від вчиненого правопорушення, а тому відповідають визначеним у ст.170  КПК України критеріям.   Сторона заявника в судовому засіданні не спростовано вказані посилання на відповідність арештованих майна, визначеним у ст.170 КПК України критеріям, а саме щодо відповідності вказаного майна вимогам за ст.ст.98,170 КПК України.    Інші наведені заявником, на його думку, підстави для скасування арешту, суд такими не вважає з врахуванням того, що такі посилання не спростовують необхідність накладеного арешту ухвалами слідчої судді. Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на нерухоме майно, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду  заходу забезпечення кримінального провадження стороною заявника не доведено і слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено, розслідування кримінального провадження триває, тому вважаю, що на даний момент відсутні підстави для скасування арешту, оскільки потреба в застосуванні цього заходу на даний час не відпала та він накладений обґрунтовано у рамках розслідуванного на даний час кримінального провадження,  у зв'язку з чим  клопотання задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 173, 174, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, - у х в а л и в : Відмовити у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю  «РМ Логістик» від 12.01.2017 року про скасування арешту на нерухоме майно, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.07.2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012110000000359 за ознаками  вчинення  кримінальних  правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України. У відповідності до вимог ст..309 КПК України ухвала слідчого судді вказаної категорії  оскарженню не підлягає.        Суддя: