Рішення

від 09.02.2017 по справі 607/12947/16-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2017 Справа №607/12947/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5329 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125286900:01:001:2027, в порядку спадкування за законом після померлої 18 травня 2015 року ОСОБА_3. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 травня 2015 року померла її мати ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт у користь її (ОСОБА_1М.) сина, який у визначений законом строк відмовився від прийняття спадщини, подавши відповідну заяву у нотаріальну контору. Спадкоємцем після померлої ОСОБА_3 є також рідний брат позивачки ОСОБА_4, який відмовився від прийняття спадщини у встановлений законом термін. До складу спадкового майна входить також земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5329 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125286900:01:001:2027. Позивачка вказує, що у встановлений законом строк звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, однак, постановою нотаріуса, їй (ОСОБА_1 М.) відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із відсутністю оригінала правовстановлюючого документа на земельну ділянку. З цих підстав позивачка позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5329 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125286900:01:001:2027, в порядку спадкування за законом після померлої 18 травня 2015 року ОСОБА_3.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, не заперечують щодо задоволення позовних вимог.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти:

Як установлено судом, 18 травня 2015 року померла ОСОБА_3, про що зроблено актовий запис №10 Виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та видано свідоцтво про смерть серії І-ИД №184086.

21 грудня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все належне їй на день смерті майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось та все те, на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_6. Вказаний заповіт посвідчений секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за №61.

Згідно заяви №31 від 26 жовтня 2015 року ОСОБА_6 відмовився від прийняття спадщини після померлої 18 травня 2015 року ОСОБА_3. Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрована в реєстрі за №754.

Із наданої приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_8 копії спадкової справи №13/2015 заведеної після смерті ОСОБА_3, померлої 18 травня 2015 року, вбачається, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є її син - ОСОБА_4 та дочка - ОСОБА_1.

26 жовтня 2015 року ОСОБА_4 подав до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_8 заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після померлої матері ОСОБА_3.

28 жовтня 2015 року ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_8 заяву про прийняття спадщини за законом після померлої матері ОСОБА_3.

07 грудня 2015 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за законом, які зареєстровані в реєстрі за №№ 2160, 2162, 2164, згідно яких спадщина, після померлої 18 травня 2015 року ОСОБА_3, на яку видані ці свідоцтва складається з: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №42 по вулиці Бережанська в с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області; земельної ділянки, площею 0,1677 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6125286900:02:001:2095, що розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Підгороднє, вул. Бережанська,42; земельної ділянки, площею 0,1001 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125286900:02:001:2096, що розташована за адресою: Тернопільська області, Тернопільський район, с. Підгороднє.

Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_8 від 22 вересня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125286900:01:001:2027 у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку.

Довідкою №732 виданою виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 22 жовтня 2015 року стверджується, що позивачка ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на день її смерті за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Підгороднє, вул. Бережанська №42.

Також, згідно довідки №731 виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 22 жовтня 2015 року, за померлою ОСОБА_3 рахується земельна ділянка площею 1,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована за межами населеного пункту на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру №НВ-6102807712016 від 01 листопада 2016 року земельна ділянка, площею 1,5329 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві приватної власності ОСОБА_3 згідно державного акта ТР 012203 від 22 березня 2004 року виданого на підставі рішення органу виконавчої влади розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області від 24 листопада 2003 року.

Таким чином, позивач ОСОБА_1, яка, у зв'язку із відмовою інших спадкоємців від прийняття спадщини є єдиним спадкоємцем першої черги після померлої 18 травня 2015 року ОСОБА_3, позбавлена можливості реалізувати свої права шляхом отримання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5329 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125286900:01:001:2027 через відсутність правовстановлюючого документа на вказану земельну ділянку.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

В силу ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Статтею 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» , спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, у зв'язку із відсутністю оригінала правовстановлюючого документа на вказану земельну ділянку позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права шляхом отримання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, та беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд приходить до переконання що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5329 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125286900:01:001:2027, в порядку спадкування за законом після померлої 18 травня 2015 року ОСОБА_3.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218-1223, 1225, 1261, 1268, 1273 ЦК України ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5329 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125286900:01:001:2027, в порядку спадкування за законом після померлої 18 травня 2015 року ОСОБА_3.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_9