Рішення

від 09.02.2017 по справі 904/11747/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.2017 Справа № 904/11747/16

За позовом Святого ОСОБА_1 чоловічий монастирь Криворозької Єпархії Української православної церкви, м. Кривий Ріг

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

про визнання права власності

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за дов. № б/н від б/дм

від відповідача: ОСОБА_3 - гол. спец. відділу претензійно-позовної роботи юр. упр. виконкому міської ради за дов. № б/н від б/д

від третьої особи: ОСОБА_4 - представник за дов. № б/н від б/д

СУТЬ СПОРУ:

Святого ОСОБА_1 чоловічий монастир Криворізької єпархії Української православної церкви звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.01.2017.

03.01.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він зазначив, що органом завданням якого є здійснення відповідно до закону державного архітектурного будівельного контролю, є відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, який є самостійною юридичною особою, а тому відповідач просить суд залучити останнього до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Криворізької міської ради.

25.01.2017 від представника позивача до канцелярії суду надійшов супровідний лист, яким він долучає документи до матеріалів справи.

30.01.2017 відповідач подав до суду пояснення, в яких зазначив, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У судовому засіданні 30.01.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 07.02.2017.

Ухвалою суду від 30.01.2017 було залучено до участі у справі Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

07.0.2017 від третьої особи надійшли пояснення, в яких вона зазначила, що позивач в 2016 році замовив у ФОП ОСОБА_5 звіт про проведення технічного обстеження. Під час технічного обстеження встановлено, що весь комплекс будівель та споруд знаходиться в межах відведеної земельної ділянки з цільовим призначенням: для існуючого комплексу будівель Святого ОСОБА_1 чоловічого монастиря.

Технічний паспорт комплексу будівель та споруд Святого ОСОБА_1 чоловічого монастиря Криворізької єпархії Української православної церкви за адресою: вул. Монастирська, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, розроблений ТОВ Прима - КР (сертифікат АЕ № 003095), інвентаризаційна справа № 184 дата видачі 12.07.2016.

Відповідно до розділу 6 Звіту про проведення технічного обстеження, експертом встановлена можливість надійної та безпечної експлуатації комплексу будівель та споруд Святого ОСОБА_1 чоловічого монастиря Криворізької єпархії Української православної церкви.

У судовому засіданні07.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 10.12.2010 виконавчим комітетом Криворізької міської ради, на комплекс будівель Святого ОСОБА_1 чоловічий монастир Криворізької Єпархії Української православної церкви (далі - позивач) набув право власності на комплекс будівель, а саме:

- житловий корпус літ. А-1,2 площею 1132,3 кв. м.;

- складські приміщення літ. Б-1 площею 349,9 кв. м.;

- складські приміщення літ. В-1 площею основи 426,9 кв. м.;

- кухня - прачечна літ. Г-1 площею 214,5 кв. м.;

- погріб літ. Е площею основи 36,7 кв. м.;

- вітальня літ. Ж-1 площею 80,5 кв. м.;

- сарай літ. З площею основи 116,6 кв. м.;

- храм літ. К-1 площею 550,2 кв. м.;

- малий храм літ. Л-1 площею163,0 кв. м.;

- прохідна літ. М площею основи 11,2 кв. м.;

- гараж літ. Н площею основи 353,9 кв. м.;

- прохідна літ. П площею основи 46,6 кв. м.;

- гараж літ. С площею основи 119,0 кв. м.;

- гараж літ. Т площею основи 76,5 кв. м.;

- гараж літ. У площею основи 49,2 кв. м.;

- теплиця літ. Р,Р площею основи 356,8 кв. м.;

- трансформаторна підстанція літ. Ф площею основи 31,6 кв. м.;

- баня літ. X площею основи 20,9 кв. м.;

- огорожа № 1;

- замощення 1, 111;

- водоколонка 11;

- вбиральня літ. Ц , що розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фрунзе, 1 (арк. с. 21-22).

27.09.2012 позивачу була надана у постійне користування земельна ділянка площею 6,6000 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Фрунзе, 1, з цільовим призначенням для розміщення існуючого комплексу будівель Святого ОСОБА_1 чоловічого монастиря, про що свідчить Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 054829. Кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:119:0021 (арк. с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що за час користування вказаною земельною ділянкою, після набуття позивачем права власності на майновий комплекс, ним була здійснена реконструкція комплексу будівель та споруд Святого ОСОБА_1 чоловічий монастир Криворізької єпархії Української православної церкви, внаслідок чого об'єкт нерухомості набув наступні параметри:

- житловий корпус літ А-1,2 загальною площею 1147, 3 кв.м, площа забудови 1212, 2 кв.м;

- складські приміщення літ. В-1 , загальною площею 280,0 кв.м, площа забудови 385, 1 кв.м:

- кухня-прачечна літ. Г-1 , загальною площею 420,0 кв. м., площа забудови 554, 2 кв.м;

- альтанка літ. Д , площа забудови 11,0 кв. м;

- погріб літ. Е , площа забудови 36, 7 кв. м;

- котельна літ. Є , площа забудови 13, 1 кв. м;

- вітальня літ. Ж-1 , загальною площею 80, 5 кв. м, площа забудови 117,0 кв. м;

- сарай літ. З , площа забудови 116, 6 кв. м;

- погріб літ. И , площа забудови 36, 8 кв. м;

- ротонда літ. Ї , площа забудови 15, 4 кв. м;

- господарський блок літ. Й-2 , площа забудови 84,1 кв. м;

- храм літ. К-1 , загальною площею 561, 2 кв. м, площа забудови 759, 7 кв. м;

- гостинний корпус літ. Л-2 , загальною площею 340,0 кв.м, площа забудови 251,0 кв.м;

- гараж літ. Н , площа забудови 153, 9 кв. м;

- гараж літ. О , площа забудови 51, 2 кв. м;

- прохідна літ. П , площа забудови 46, 6 кв. м;

- теплиця літ. Р, Р , площа забудови 126, 5 кв.м;

- гараж літ. С , площа забудови 119,0 кв. м;

- гараж літ. Т , площа забудови 76, 5 кв. м;

- гараж літ. У , площа забудови 49, 2 кв. м;

- трансформаторна підстанція літ. Ф , площа забудови 31, 6 кв. м;

- котельна літ. X , площа забудови 20, 9 кв.м;

- вбиральня літ. Ц , площа забудови 4.2 кв. м;

- храм літ. Ч-1 , загальною площею 1493,0 кв. м, площа забудови 1121, 5 кв. м;

- вбиральня літ. Ш , площа забудови складає 4,1 кв. м;

- котельна літ. Щ , площа забудови складає 18, 4 кв. м;

- котельна літ. Ю , площа забудови складає 4,7 кв. м;

- господарський блок літ. Я- 2 , площа забудови складає 60, 2 кв. м;

- замощення 11;

- замощення 111;

- ворота № 2 ;

- ворота № 3;

- колодязь IV.

Побудова вищезазначених нежитлових будівель була здійснена позивачем в процесі здійснення господарської діяльності, за власні кошти.

У зв'язку з тим, що позивачем було самовільно побудовані вказані нежитлові приміщення на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, але на земельній ділянці, яка була надана відповідачем у встановленому порядку для розміщення вже існуючого на ній майна, на час звернення з відповідним позовом позивач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином. Але згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові будівлі відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

За приписами статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам, позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного нежитлової будівлі, а саме позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки право власності на нього не зареєстроване належним чином.

Згідно із частиною 2 статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень статті 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 332 ЦК України, переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Відповідно до ч. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Порядок набуття права власності на самочинне будівництво передбачений ст. 376 ЦК України, яка є спеціальною нормою в регулюванні таких правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений. Тобто, право власності на самочинно побудовані об'єкти набувається не в загальному порядку, а в спеціальному - на підставі рішення суду, прийнятого у відповідності до вимог ст. 376 ЦК України.

Частинами 1-3 статті 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Пунктом 3 даної норми права передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання виникають, зокрема, внаслідок створення майна, ці права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна вправі пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем до матеріалів справи додано Технічний паспорт комплексу будівель та споруд Святого ОСОБА_1 чоловічого монастиря Криворізької єпархії Української православної церкви за адресою: вул. Монастирська, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, розроблений ТОВ Прима - КР (сертифікат АЕ № 003095), інвентаризаційна справа № 184 дата видачі 12.07.2016 (арк. с. 24-50).

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" № 461 від 13.04.2011 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.

Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат. Згідно додатку № 5 Постанови після визнання права власності за рішенням суду власник/користувач подає Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду .

Для підтвердження відповідності самовільно реконструйованих та побудованих нежитлових приміщень вимогам Сніп та ДБН, на замовлення позивача, ФОП ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат експерта № 000318, виданий Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.05.2012) було проведено роботи з технічного обстеження комплексу будівель та споруд Святого ОСОБА_6 чоловічого монастиря Криворізької єпархії Української православної церкви за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Монастирська (вул. Фрунзе), 1 від 25.07.2016, з метою визначення можливості або неможливості їх надійної та безпечної експлуатації. За результатами вищевказаного технічного обстеження, ФОП ОСОБА_5І було складено звіт про проведення технічного обстеження комплексу (арк. с. 51-126).

У розділі 4 "Результати технічного обстеження" вищевказаного звіту встановлено:

Під час технічного обстеження на предмет визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації, в тому числі заповідності санітарним та пожежним нормам, а також державним будівельним нормам щодо доступності для мало мобільних груп населення (для будинків і споруд цивільного призначення, у тому числі багатоквартирних житлових будинків незалежно від класу наслідків відповідальності)), були оглянуті основні несучі та огороджувальні інструкції об'єкта та встановлено його готовність до експлуатації.

Межі земельної ділянки площею 6,6000га (кадастровий номер 1211000000:04:119:0021), яка використовується Святого ОСОБА_1 чоловічим монастирем Криворізької єпархії Української православної церкви на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою серія ЯЯ №054829, співпадають з межами фактичного користування земельною ділянкою. Весь комплекс будівель та споруд Святого ОСОБА_7 чоловічого монастиря Криворізької єпархії Української православної церкви знаходиться в межах відведеної земельної ділянки з цільовим призначенням: для розміщення існуючого комплексу будівель Святого ОСОБА_1 чоловічого монастиря (дивись розділ 5 Звіту. Кадастровий план земельної ділянки).

На території комплексу будівель та споруд Святого ОСОБА_1 чоловічого монастиря Криворізької єпархії Української православної церкви виконано озеленення та благоустрій.

Крім того, на замовлення позивача суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Пріма-КР" (сертифікат № 223/16 від 15.03.2016) було складено звіт про оцінку нерухомого майна, відповідно до висновку якого вартість нежитлових будівель майнового комплексу Святого ОСОБА_1 чоловічого монастиря Криворізької єпархії Української православної церкви за адресою: вул. Монастирська, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, складає 977919 грн. (арк. с. 127-173).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів того, що вказане самочинна реконструкція та будівництво нежитлових об'єктів по вул. Монастирська (Фрунзе), 2 в м. Кривий Ріг порушує права інших осіб, в матеріалах справи не міститься. Напроти, вбачається, що будівлі придатні для експлуатації за призначенням, зведені на земельній ділянці, яка відведена позивачу на постійній основі для експлуатації та обслуговування будівель і споруд.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач заперечує проти надання позивачу у власність спірного об'єкту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а саме внаслідок неправильного і несвоєчасного оформлення відповідних правовстановлюючих документів, суд покладає судові витрати у справі на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Святого ОСОБА_1 чоловічий монастир Криворізької Єпархії Української православної церкви (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Монастирська, 1; ідентифікаційний код 25529471) право власності на об'єкти нерухомості - комплекс будівель та споруд Святого ОСОБА_1 чоловічий монастир Криворізької Єпархії Української православної церкви, який розташований за адресою: вул. Монастирська, 1 м. Кривий Ріг, Дніпрпоетровська обалсть та складається з наступних будівель і споруд:

- житловий корпус літ А-1,2 загальною площею 1147, 3 кв.м, площа забудови 1212, 2 кв.м;

- складські приміщення літ. В-1 , загальною площею 280,0 кв.м, площа забудови 385, 1 кв.м:

- кухня-прачечна літ. Г-1 , загальною площею 420,0 кв. м., площа забудови 554, 2 кв.м;

- альтанка літ. Д , площа забудови 11,0 кв. м;

- погріб літ. Е , площа забудови 36, 7 кв. м;

- котельна літ. Є , площа забудови 13, 1 кв. м;

- вітальня літ. Ж-1 , загальною площею 80, 5 кв. м, площа забудови 117,0 кв. м;

- сарай літ. З , площа забудови 116, 6 кв. м;

- погріб літ. И , площа забудови 36, 8 кв. м;

- ротонда літ. Ї , площа забудови 15, 4 кв. м;

- господарський блок літ. Й-2 , площа забудови 84,1 кв. м;

- храм літ. К-1 , загальною площею 561, 2 кв. м, площа забудови 759, 7 кв. м;

- гостинний корпус літ. Л-2 , загальною площею 340,0 кв.м, площа забудови 251,0 кв.м;

- гараж літ. Н , площа забудови 153, 9 кв. м;

- гараж літ. О , площа забудови 51, 2 кв. м;

- прохідна літ. П , площа забудови 46, 6 кв. м;

- теплиця літ. Р, Р , площа забудови 126, 5 кв.м;

- гараж літ. С , площа забудови 119,0 кв. м;

- гараж літ. Т , площа забудови 76, 5 кв. м;

- гараж літ. У , площа забудови 49, 2 кв. м;

- трансформаторна підстанція літ. Ф , площа забудови 31, 6 кв. м;

- котельна літ. X , площа забудови 20, 9 кв.м;

- вбиральня літ. Ц , площа забудови 4.2 кв. м;

- храм літ. Ч-1 , загальною площею 1493,0 кв. м, площа забудови 1121, 5 кв. м;

- вбиральня літ. Ш , площа забудови складає 4,1 кв. м;

- котельна літ. Щ , площа забудови складає 18, 4 кв. м;

- котельна літ. Ю , площа забудови складає 4,7 кв. м;

- господарський блок літ. Я- 2 , площа забудови складає 60, 2 кв. м;

- замощення 11;

- замощення 111;

- ворота № 2 ;

- ворота № 3;

- колодязь IV.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.02.2017

Суддя ОСОБА_8