Рішення

від 07.02.2017 по справі 908/3104/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/125/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017 Справа № 908/3104/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віватрейд» (61140, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38775033)

до відповідача : публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України (Кірова), буд. 175, код ЄДРПОУ 00443513)

про стягнення 88 075,44 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.12.2016р.

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

23.11.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Віватрейд» з позовом до публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» про стягнення з відповідача 88 075,44 грн., з яких: 80 019,30 грн. основного боргу, 6 043,66 грн. штрафні санкції, 1 440,37 грн. інфляції та 572,11 грн. 3% річних.

Ухвалою від 23.11.2016р. порушено провадження у справі № 908/3104/16, присвоєно справі номер провадження 24/125/16, розгляд справи призначено на 20.12.2016р.

Розгляд справи неодноразово відкладався, про що судом винесено відповідні ухвали.

Ухвалою від 23.01.2017р. строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів - до 07.02.2017р., розгляд справи відкладений, судове засідання призначено на 07.02.2017р.

Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 07.02.2017р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснив наступне: 08.04.2014р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 040801, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 80 019,30 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, внаслідок чого сума основного боргу становить 80 019,30 грн. За несвоєчасну оплату товару відповідачу нараховано пеня в сумі 6 043,66 грн. за загальний період з 20.05.2016р. по 31.10.2016р., 3 % річних в сумі 572,11 грн. за період з 20.05.2016р. по 31.10.2016р. та 1 440,37 грн. інфляції за період з червня 2016р. по вересень 2016р. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 173 -175, 193, 216 - 218, 220, 223, 224, 230, 231 ГК України, ст.ст. 258, 525, 526, 530, 610, 625 ЦК України, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи відповідач був попереджений належним чином.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю Віватрейд (Постачальник) та публічним акціонерним товариством Мелітопольський м'ясокомбінат (Покупець) укладений договір купівлі- продажу № 040801, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується поставити Покупцю друковану продукцію чи матеріали в обумовлені строки, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану продукцію.

Згідно п. 2.1. договору, ціни ціна за одиницю продукції, що постачається, загальна сума поставки зазначається в рахунках-фактурах, витратних накладних і специфікаціях на товар.

Загальна сума договору складається із сум всіх специфікацій або рахунків-фактур до даного договору (п. 2.2.).

Відповідно до п. 2.32. договору, оплату кожної партії продукції Покупець зобов'язується здійснювати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника наступним чином: відстрочка платежу 30 календарних днів з моменту отримання продукції на склад Покупцем.

Пунктами 8.1., 8.2. договору сторонами узгоджено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2014 року. У випадку відсутності заяв однієї із сторін щодо спливу строку дії договору, останній вважається продовженим на один рік.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ Віватрейд , 20.04.2016р., 04.05.2016р. та 20.05.2016р. поставило відповідачу продукцію на загальну суму 80 019,30 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВТ-0000172 від 20.04.2016р. на суму 26 768,00 грн., видаткова накладна № ВТ-0000185 від 04.05.2016р. на суму 4 470,74 грн. та видатковою накладна № ВТ-0000208 від 20.05.2016р. на суму 48 780,55 грн. Отримання продукції на вказану суму не заперечується відповідачем та підтверджується підписом покупця та печаткою підприємства на накладних. На оплату продукції відповідачу виставлялися відповідні рахунки.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умови здійснення розрахунків між сторонами узгоджено в розділі 2 договору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати продукції, всупереч умов договору та вимог чинного законодавства України, в обумовлений договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 80 019,30 грн.

Оскільки ПАТ Мелітотопольський м'ясокомбінат зобов'язання щодо поставленої продукції не виконав, 08.09.2016р. ТОВ Віватрейд засобами поштового зв'язку була направлена відповідачу претензія щодо оплати заборгованості за поставлену продукцію. Претензію направлено цінним листом з оголошеною цінністю і, відповідно, описом вкладення. Згідно інформації, викладеної на офіційному веб-сайті оператора послуг поштового зв'язку ТОВ Нова пошта , лист, вкладенням до якого була претензія, отриманий відповідачем 01.09.2016р. Однак, претензія залишена без реагування.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості отриманої продукції, суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу за отриману продукцію відповідачем суду не надано.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 80 019,30 грн. основного боргу за договором купівлі - продажу № 040801 від 08.04.2014р..

За таких обставин, на час звернення з позовом до суду, сума основного боргу складала 80 019,30 грн.

Встановлено, що після звернення з позовом до суду, відповідачем частково сплачено суму основного боргу за договором у розмірі 12 952,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи. .

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 12 952,20 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору. В частині стягнення 67 067,10 грн. основного боргу позов підлягає задоволенню.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості отриманої продукції, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6 043,66 грн. пені за загальний період з 20.05.2016р. по 31.10.2016р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Вимоги щодо стягнення пені в сумі 6 043,66 позивач обґрунтовує п. 5.2. договору, який передбачає, що у випадку прострочки оплати за поставлену продукцію Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки платежу.

Як вбачається з розрахунку пені, долученого позивачем до позовних матеріалів, останнім нараховано пеня на суму заборгованості по кожній накладній.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення пені заявлена обґрунтовано. Однак, перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку, а саме: позивач помилково включає останній день (20.05.2016р.), в який необхідно здійснити оплату по накладній від 20.04.2016р. на суму 26 768,00 грн., в період прострочки.

Суд вважає, що у розрахунку позивачем не взято до уваги, приписи ст. 253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Здійснивши за допомогою інформаційної системи «Законодавство» перерахунок пені в межах заявленого позивачем загального періоду (починаючи з наступного дня, не враховуючи в період прострочення 20.05.2016р.), судом встановлено, що сума пені, яку належить стягнути з відповідача, складає 5 982,72 грн. за загальний період з 21.05.2016р. по 31.10.2016р. включно. В іншій частині вимоги відхиляються.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 1 440,37 грн. інфляції за період червень 2016 року - вересень 2016р. та 572,11 грн. 3% річних за період з 20.05.2016р. по 31.10.2016р.

З урахуванням здійсненого судом перерахунку сум інфляційних втрат та 3% річних за допомогою інформаційної системи «Законодавство» , вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 568,37 грн. (не враховуючи в період прострочення 20.05.2016р.) за загальний період з 21.05.2016р. по 31.10.2016р., в частині стягнення інфляції вимоги задовольняються частково в сумі 952,49 грн. за період червень 2016 року - вересень 2016р. В іншій частині вимоги відхиляються

Отже, з підстав зазначених вище, позов підлягає задоволенню частково.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи. Відповідачем визнаний факт поставок продукції за договором, прийняте виконання за договором та визнана сума заборгованості.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 1 312,84 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат (код ЄДРПОУ 00443513, Запорізька обл., м. Мелітополь 72319, вул. Героїв України (вул. Кірова), буд. 175, банківський рахунок № 26009962491366 в ПАТ ПУМБ , МФО 334851) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Віватрейд (код ЄДРПОУ 38775033, м. Харків 61140, пр. Гагаріна, буд. 62, к. 116, ІПН: 387750320380, банківський рахунок № 26006010976103 в ПАТ УКРСОЦБАНК , МФО 300023) - 67 067 (шістдесят сім тисяч шістдесят сім) грн. 10 коп. основного боргу, 5 982 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 72 коп. пені, 952 (дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 49 коп. інфляції, 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 37 коп. 3% річних та 1 312 (одна тисяча триста дванадцять) грн. 84 коп. судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 12 952,20 грн. провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлене у повному обсязі та підписане 14.02.2017р.

Суддя Т.А. Азізбекян