Рішення

від 07.02.2017 по справі 908/3119/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/126/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017 Справа № 908/3119/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерналадка» (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 92 офіс 124-Б, код ЄДРПОУ 37442635)

до відповідача : публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення суми

суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 676 від 07.05.2008 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 541 від 22.07.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

23.11.2016р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерналадка» з вимогами до відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення з відповідача 218 728,61 грн. основного боргу, 3 649,47 грн. 3% річних, 36 039,29 грн. пені.

Ухвалою від 23.11.2016р. судом порушено провадження у справі № 908/3119/16, присвоєно провадженню номер 24/126/16, справу призначено до розгляду на 20.12.2016р.

20.12.2016р. до суду від позивача надійшла заява від 16.12.2016р. № 44 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 235 903,24 грн., з яких: 218 728,61 грн. - сума основного боргу, 4 278,69 грн. - 3 % річних та 12 895,94 грн. - втрати від інфляції.

Заява подана відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом та задоволена.

Окрім того, від позивача до суду надійшло клопотання від 16.12.2016р. № 45 про включення до складу судових витрат та покласти на відповідача 2 000,00 грн., сплачених позивачем за надання послуг адвоката.

20.12.2016р. від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що строк оплати суми основного боргу не настав, оскільки позивач не надав, а відповідач не отримував рахунку на оплату виконаних робіт.

Ухвалою суду від 20.12.2016р. розгляд справи відкладений на 18.01.2017р.

Ухвалою від 18.01.2017р., в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору продовжено на 15 днів - до 07.02.2017 р. включно. Розгляд справи призначено на 07.02.2017р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 07.02.2017р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 11, 16, 202, 509, 525, 526, 530, 625, ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умови договору підряду № 1190715 від 09.07.2015р., укладеного між сторонами та вказує на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та у повному обсязі оплати виконаних робіт та наявною прострочкою оплати цих робіт. Просить суд позов задовольнити.

Також позивачем подано клопотання від 07.02.2017р. № 7 про заміну назви відповідача, в якій пояснює, що згідно оголошення на офіційному сайті www.zoe.com.ua та згідно даних реєстру юридичних осіб України, відкрите акціонерне товариство Запоріжжяобленерго перейменоване у публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго . Зміна найменування та проведення державної реєстрації змін до Статуту здійсненні у зв'язку з приведенням типу та найменування товариства до вимог Закону України Про акціонерні товариства . Місцезнаходження та код юридичної особи не змінились.

Клопотання про заміну назви відповідача подано відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнято судом та задоволено.

Відповідачем в судовому засіданні 07.02.2017р. надано клопотання від 07.02.2017р. № 85-юр, в якому просить суд розстрочити виконання рішення суду у даній справі строком на 12 місяців, рівними частинами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.2015р. між відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (Замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерналадка» (Підрядник ) укладений договір підряду № 1190715, за умовами якого (п. 1.1.) Підрядник зобов'язується виконати роботи по: Капітальному ремонту комірок 10кВ РП-36 з проведенням пусконалагоджувальних робіт, ЗМЕМ , а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи згідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, склад та обсяг робіт, передбачених п.1.1. цього договору, визначається розрахунком договірної ціни з локальним кошторисом (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.1. договору, загальна вартість цього договору становить: без ПДВ - 182 608,54 грн., ПДВ - 36 521,71 грн., з ПДВ - 219 130,25 грн., яка зазначається сторонами в Додатку 1 до Договору, і є його невід'ємною частиною.

У пункті 2.8 договору сторони узгодили, що після укладення договору, за письмовим зверненням Підрядника, можлива попередня оплата у розмірі 50 % від загальної вартості договору, а саме без ПДВ - 91 304,27 грн., ПДВ - 18 260,85 грн., попередня оплата разом з ПДВ - 109 565,12 грн. на підставі виставленого рахунку Підрядника протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунка Замовником, за умови фінансової можливості Замовника. Незалежно від сплати чи несплати попередньої оплати Підрядник зобов'язаний приступити та виконати роботи в строк та на умовах, передбачених цим договором. Оплата за виконані роботи здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 180 календарних днів після підписання Сторонами актів виконаних робіт - форма КБ-2в та довідки - форма КБ-3 на підставі отриманого Замовником рахунку за умови наявності одночасно таких умов: підписання Сторонами акту виконаних робіт - форма КБ-2в та довідки - форма КБ-3; надання Підрядником Замовнику роздрукованої з Єдиного реєстру податкових накладних податкової накладної, яка складена, оформлена та зареєстрована відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього Договору, з квитанцією на підтвердження прийняття цієї податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 4.1. договору, Замовник зобов'язаний: 4.1.1. своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Підряднику за фактично виконані об'єми роботи на підставі двосторонніх актів виконаних робіт. 4.1.2. Приймати виконані роботи згідно з двосторонніми актами виконаних робіт.

Виконані Підрядником роботи згідно з цим Договором оформлюються актами виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3, підписується Підрядником до 26 числа звітного місяця та надаються Замовнику (п. 5.1.9. договору).

Пунктом 10.1. договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 30.06.2016р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов'язань. Усі доповнення до цього Договору вважаються його невід'ємною частиною.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач виконав обумовлені роботи на загальну суму 218 728,61 грн., про що свідчать наступні акти приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в: Акт № 2И/1190715 від 30.10.2015р. на суму 128 252,95 грн. та Акт № 2И-П/1190715 від 30.10.2015р. на суму 90 475, 66 грн., які без зауважень та заперечень підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Проте, свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором, відповідач належним чином не виконав.

За приписами ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов'язання у встановлений в договорі строк відповідач не виконав, роботи за Актом № 2И/1190715 від 30.10.2015р. на суму 128 252,95 грн. та Актом № 2И-П/1190715 від 30.10.2015р. на суму 90 475, 66 грн. не оплатив, внаслідок чого сума основного боргу становить 218 728,61 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач є таким, що порушив умови договору, оплату робіт в сумі 218 728,61 грн. за договором підряду № 1190715 від 09.07.2015р. не здійснив, доказів суду не надав.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 218 728,61 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 4 278,69 грн. 3 % річних за період з 27.04.2016р. по 20.12.2016р. та 12 895,94 грн. інфляції.

Як вбачається з розрахунку 3% річних, долученого позивачем до позовних матеріалів, останнім нараховано 3% річних на суму заборгованості за загальний період з 27.04.2016р. по 20.12.2016р. включно.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення 3% річних та інфляції заявлена обґрунтовано. Однак, перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку, а саме: позивач помилково включає останній день (27 квітня 2016р.), в який необхідно здійснити оплату, в період прострочки.

Суд вважає, що у розрахунку позивачем не взято до уваги, приписи ст. 253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Здійснивши за допомогою інформаційної системи «Законодавство» перерахунок 3% річних в межах заявленого позивачем загального періоду (починаючи з наступного дня, не враховуючи в період прострочення 27.04.2016р.), судом встановлено, що сума 3% річних, яку належить стягнути з відповідача, складає 4 249,07 грн. за період з 28.04.2016р. по 20.12.2016р. включно. В іншій частині вимоги відхиляються.

Вимоги в частині стягнення 12 895,94 інфляції є доведеними та задовольняються судом.

Доводи відповідача, викладені у відзиві від 19.12.2016р. № 596-юр на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки відповідь на претензію від 28.10.2016р. № 005-32/16473, свідчить про те, що ВАТ Запоріжжяобленерго визнає заборгованість за роботи, виконані позивачем в рамках договору № 1190715 від 09.07.2015р. і жодних посилань на неможливість здійснення оплати через ненадання позивачем рахунків та податкових накладних у відповіді на претензію не зазначалось. До того ж, під час проведення звірки взаєморозрахунків, головним бухгалтером ВАТ Запоріжжяобленерго підтверджено наявність заборгованості за актами виконаних робіт від 30.10.2015р. на загальну суму 218 728,61грн., що є загальною вартість робіт, виконаних позивачем за договором від 09.07.2015р. № 1190715. Факт віднесення головним бухгалтером ВАТ Запоріжжяобленерго суми 218 728,61грн. до складу кредиторської заборгованості свідчить про те, що всі необхідні бухгалтерські документи (податкова накладна та рахунок) у наявності.

З підстав зазначених вище, позов задоволено частково.

Посилаючись на тяжкий фінансовий стан, відповідач просить суд розстрочити виконання судового рішення по справі № 908/3119/16 строком на дванадцять місяців, рівними частинами.

Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Неможливість виконання зобов'язань за договором, і як наслідок необхідність надання розстрочки виконання судового рішення, відповідач обґрунтовує встановленням нульового алгоритму відрахування коштів на поточні рахунки боржника; відсутністю додаткових джерел для погашення заборгованості; недофінансуванням з боку держави підприємств бюджетної сфери; систематичним порушення умов розрахунків за спожиту електричну енергію споживачами, наданням реструктуризації боргів за спожиту електричну енергію, неможливістю стягнення заборгованості з боржників, відносно яких порушено справу про банкрутство; незадоволеним станом електричних мереж боржника, наявністю податкового боргу.

Відповідні документи, що обґрунтовують позицію відповідача надані суду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд констатує існування об'єктивних обставин, які ускладнюють виконання рішення.

За таких обставин, суд вважає за можливе скористатися наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України правом та задовольнити клопотання відповідача, надавши розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/3119/16 щодо стягнення з ВАТ Запоріжжяобленерго на користь ТОВ Інтерналадка 235 873,62 грн., з яких: 218 728,61 грн. основного боргу, 4 249,07 грн. 3% річних та 12 895,94 грн. інфляції - строком на 12 (дванадцять) місяців, з оплатою щомісячно рівними частинами в сумі 19 656,14 грн., починаючи з лютого 2017 року по січень 2018 року (включно).

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 000,00 грн. судових витрат, пов'язаних з наданням послуг адвоката.

За змістом ст. ст. 44, 48 ГПК України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Позивачем в якості доказів отримання послуг адвоката надано договір про надання послуг адвокату № 06/16 від 14.11.2016р., платіжне доручення № 826 від 24.11.2016р. на суму 2 000,00 грн., свідоцтво № 676 від 07.05.2008р., картку платників податку та Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з такого доходу податку.

Отже, позивачем надано належні докази, що підтверджують понесення витрат по оплаті послуг адвоката.

З огляду на вищевикладене, враховуючи вимоги ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що розмір відшкодування судових витрат, у т.ч. оплати послуг адвоката, не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним з огляду на складність та обставини справи, суд приходить до висновку, що сума заявлених позовних вимог та розмір оплати послуг адвоката є співрозмірними, а тому відшкодуванню підлягають судові витрати в сумі 2 000,00 грн. на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі відносяться на відповідача в сумі 3 538,10 грн. - судовий збір та 2 000,00 грн. - оплата послуг адвоката.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Змінити назву відповідача з відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) на публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926).

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерналадка» (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 92, офіс 124 - б, код ЄДРПОУ 37442635) - 218 728 (двісті вісімнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 61 коп. основного боргу, 4 249 (чотири тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 07 коп. 3 % річних, 12 895 (дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 94 коп. інфляції, 3 538 (три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 10 коп. судового збору та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/3119/16 в частині стягнення з ПАТ Запоріжжяобленерго на користь ТОВ Інтерналадка 235 873,62 грн., з яких: 218 728,61 грн. основного боргу, 4 249,07 грн. 3% річних та 12 895,94 грн. інфляції - строком на 12 (дванадцять) місяців, з оплатою щомісячно рівними частинами в сумі 19 656,14 грн., починаючи з лютого 2017 року по січень 2018 року (включно).

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення у повному обсязі складено і підписано 14.02.2017р.

Суддя Т.А. Азізбекян