Ухвала

від 14.02.2017 по справі 916/2144/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"14" лютого 2017 р. Справа № 916/2144/15

За позовом: Прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська міська інвестиційна компанія»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТ»

2) Приватного підприємства „Елас-Комбі»

3) Приватного підприємства фірми «Стенфорд-Інвест»

4) Товариства з обмеженою відповідальністю „Ів-Інвест ЛТД»

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін

від прокурора: Тунік В.М., згідно посвідчення

від позивача: ОСОБА_1І, згідно довіреності № 277/исх-гс від 26.12.2016р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи - ТОВ „АРТ» : не з`явився

від третьої особи - ПП „Елас-Комбі» : не з`явився

від третьої особи - ПП фірми «Стенфорд-Інвест» : не з`явився

від третьої особи - ТОВ Ів-Інвест ЛТД : ОСОБА_2, згідно довіреності від 22.06.2016р.

СУТЬ СПОРУ: про витребування майна з чужого незаконного володіння

Ухвалою суду від 29.12.2016р. справу №016/2144/15 прийнято до провадження суддею Малярчук І.А.

Ухвалою суду від 30.01.2017р. замінено у справі неналежного відповідача - ТОВ „Ів-Інвест ЛТД» на належного - ТОВ „Одеська міська інвестиційна компанія» , залучено ТОВ „Ів-Інвест ЛТД» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

07.02.2017р. за вх.№2-719/17 прокуратурою Одеської області подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на спірне нерухоме майно. В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що під час розгляду даної справи ВСУ спірне нерухоме майно відчужене ТОВ Ів-Інвест ЛТД на користь ТОВ Одеська міська інвестиційна компанія шляхом передачі майна до статутного капіталу товариства, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.01.2017р. Прокурор відмічає, що відповідно до чинного законодавства власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться, у зв'язку з чим подальше відчуження майна (зміна власника) унеможливить виконання рішення суду щодо витребування майна у особи, яка була відповідачем у справі. Прокурор вважає, що передачу ТОВ Ів-Інвест ЛТД спірного майна до статутного капіталу ТОВ Одеська міська інвестиційна компанія здійснено навмисне з метою затягування процесу вирішення в суді питання щодо витребування такого майна.

Позивач підтримує заявлену прокурором заяву в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Ів-Інвест ЛТД проти заяви прокуратури про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно усно заперечувало, вказувало про те, що продаж спірного майна не відбувався, воно лише було внесено до статутного фонду іншого товариства та прокурором не доведено існування наміру у відповідача відчужувати об`єкти з врахуванням ще й того, що таке відчуження можливе лише з дозволу ТОВ "Ів-Інвест ЛТД", який останній не думає надавати. Також, третя особа вказує на те, що протягом розгляду в судових інстанціях даної справи спірне майно не відчужувалось, чим спростовуються припущення прокурора про можливість вчинення такого ТОВ "Одеська інвестиційна компанія" протягом розгляду справи на новому розгляді.

Згідно ст. 66 ГПК України господарським судом забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до абз.1 ч.1, ч.3 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

За положеннями п.1 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За положеннями абз.2 п.2 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладені ВГСУ пропозиції до застосування судами положень ст.ст.66, 67 ГПК України, слід відзначити, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів тощо.

Так, враховуючи те, що позовні вимоги прокурором заявлено про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, відносно якого прокурор просить вжити заходів до забезпечення позову, відчуження ТОВ Ів-Інвест ЛТД якого під час розгляду даної справи у касаційній інстанції мало місце, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ Одеська міська інвестиційна компанія №79045446 від 27.01.2017р., в якій відображено передання ТОВ Ів-Інвест ЛТД до статутного фонду ТОВ Одеська міська інвестиційна компанія та реєстрацію за останнім права власності на спірне майно, з огляду на наведені прокурором в клопотанні про вжиття заходів до забезпечення позову обставини щодо необхідності вжиття відповідних заходів в сукупності вищенаведених факторів, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення прокурора, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно може порушити права позивача та зробити неможливим виконання рішення у справі, з врахуванням ще й тієї обставини, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 27.01.2017р. ТОВ Одеська міська інвестиційна компанія як юридична особа зареєстрована 09.06.2016р., тобто, під час не одноразового розгляду господарськими судам всіх інстанції даної справи, відповідач за КВЕД, серед іншого, обрав діяльність з купівлі та продажу власного нерухомого майна, яке, до речі, за Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, крім спірного, у ТОВ Одеська міська інвестиційна компанія відсутнє.

Звідси, судом не приймається до уваги ствердження третьої особи щодо того, що передання майна до статутного фонду господарського товариства не є його відчуженням, оскільки як вже судом відмічалось такі дії потягли за собою перереєстрацію права власності на об`єкти нерухомості, що з врахуванням пп.1) п.1 ст.115 ЦК України, яким передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого його учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, є однією із визначених законодавством форм відчуження такого майна, про що також свідчить наявний в матеріалах справи Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.01.2017р.

Разом з цим, запевнення ТОВ "Ів-Інвест ЛТД", як засновника відповідача, про відсутність у нього наміру надавати дозвіл ТОВ "Одеська міська інвестиційна компанія" на відчуження об`єкту нерухомості, не заслуговуютьна увагу суду, оскільки носять характер непередбачуваних напевне дій, оформлення яких не можливе в якійсь зобов`язувальній формі та залежатиме безпосередньо від волевиявлення юридичних осіб ТОВ "Ів-Інвест ЛТД", ТОВ "Одеська міська інвестиційна компанія" у відповідних умовах в процесі проведення господарської діяльності. Також, невідчуження ТОВ "Ів-Інвест ЛТД" в процесі попереднього розгляду даної справи спірного майна не є безумовним ствердженням поведінки відповідача в процесі подальшого розгляду справи.

Зважаючи на викладені обставини, суд вважає за доцільне на період розгляду даної справи та вирішення спору по суті вжити заходи до забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву Прокуратури Одеської області від 07.02.2017р. за вх.№2-719/17 про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. Накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху №503, загальною площею 222,9кв.м., розташовані по вул. В. Арнаутській,55, у м. Одесі, зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером: 186054651101.

3. Накласти арешт на нежилі приміщення другого поверху №810, загальною площею 222,5кв.м., розташовані по вул. В. Арнаутській,55, у м. Одесі, зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером: 186063251101.

4. Накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху №501, загальною площею 131,1кв.м., розташовані по вул. Катерининській,22, у м. Одесі, зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером: 188194351101.

5. Накласти арешт на нежилі приміщення антресолі №502, площею 20,5кв.м., розташовані по вул. Катерининській,22, у м. Одесі, зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером: 188352751101.

6. Накласти арешт на нежилі приміщення підвалу №504, площею 32,7кв.м., розташовані по вул. Катерининській,25, у м. Одесі, зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером: 188594051101.

7. Накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху №503, загальною площею 90кв.м., розташовані по вул. Катерининській,25, у м. Одесі, зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером: 188468751101.

8. Накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху №501, загальною площею 178,40кв.м., розташовані по вул. Ланжеронівській,21, у м. Одесі, зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером: 188724551101.

9. Накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху №504, площею 28,30кв.м., розташовані по вул. Грецькій,40, у м. Одесі, зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером: 1048892451101.

10. Накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 109,20кв.м., розташовані по вул. Рішельєвській,12, у м. Одесі, зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером: 193813151101.

11. За даною ухвалою: стягувачем є - Прокуратура Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3, код 03528552); боржником є - Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська міська інвестиційна компанія» (65101, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 1, кв.134, код 40554087).

12. Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. „Про судове рішення» , набирає чинності з моменту її винесення, тобто, з 14.02.2017р.

13. Ухвала підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження» .

Суддя І.А. Малярчук