Рішення

від 07.02.2017 по справі 917/2055/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017 р. Справа № 917/2055/16

за позовом Приватної фірми "Нессе- Україна", вул. Фальківська, 1, с.Княгининок (Маяки), Луцький район, Волинська область, 45630

до Приватного підприємства "Лукулл", с. Харківці, Пирятинський район, Полтавська область, 37022

про стягнення 8 300,98 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 12.12.2016

від відповідача: не з"явився

Судове засідання відбувалось в режимі відеоконференції відповідно до статті 74-1 ГПК України.

В судовому засіданні 07.02.2017 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив дату складення повного тексту рішення.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 8 300,98 грн., з яких 4 414,03грн. основний борг за Договором купівлі-продажу №05/05-1 від 05.05.2014р., 3 549,19грн. інфляційні та 337,76грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

05 травня 2014р. між Приватним підприємством "Лукулл" (покупець за договором; відповідач по справі) та Приватною фірмою "Нессе-Україна"(продавець за договором; позивач по справі), був укладений Договір купівлі-продажу № 05/05-1 (далі - Договір) (арк.с.10-11), відповідно до умов п.п. 1.1. якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця товар партіями згідно накладних, а Покупець зобов'язувався проводити оплату товару на умовах даного договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, але в будь - якому випадку до моменту його остаточного виконання

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №Б0000012 від 06.05.2016р. (арк. с.13) на загальну суму 4 414,03грн. та довіреністю №5 від 05.05.2014 року на отримання (арк. с. 12).

Згідно умов Договору суму в розмірі 100 % від вартості кожної товарної партії Покупець перераховує на банківський рахунок продавця протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту підписання накладної Покупцем і отримання ним Товару.

Однак відповідач порушуючи свої зобов"язання за договором, розрахунок за поставлений товар за видатковою накладною №Б0000012 від 06.05.2016р. не здійснив, чим порушив взяті на себе грошові зобов'язання за Договір купівлі-продажу № 05/05-1 від 05.05.2014р.

26.09.2016р. позивачем була направлена відповідачу претензія, з проханням сплатити 4 414,03грн. заборгованості за поставлений товар. Дана претензія була залишена відповідачем без реагування, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Так позивач просить суд стягнути з відповідача 4 414,03грн. основного боргу за Договором купівлі-продажу №05/05-1 від 05.05.2014р., 3 549,19грн. інфляційних (за період з червня 2014р. по листопад 2016р.) та 337,76грн. - 3% річних (за період з 27.05.2014 по 12.12.2016р.).

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст.655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Підписана між сторонами видаткова накладна №Б0000012 від 06.05.2014р. підтверджує факт поставки позивачем відповідачу товару (ОСОБА_2) на загальну суму 4 414,03грн.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 5.6. Договору сума в розмірі 100 % від вартості кожної товарної партії Покупець перераховує на банківський рахунок продавця протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту підписання накладної Покупцем і отримання Товару.

Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором купівлі-продажу №05/05-1 від 05 травня 2014р. не виконав.

Отже, відповідач своїми діями порушив як умови договору, так і застереження визначенні цивільним кодексом, щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання за договором, що є результатом виникнення заборгованості у розмірі 4 414,03грн.

Таким чином, суд, на підставі матеріалів справи та поданих позивачем доказів приходить до висновку, що вимога щодо стягнення основного боргу в сумі 4 414,03грн. є правомірною, обґрунтованою, та такою, що підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншого розміру процентів не встановлено договором або законом.

Позивачем на підставі 2 ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення 3 549,19грн. інфляційних (за період з червня 2014р. по листопад 2016р.) та 337,76грн. 3% річних (за період з 27.05.2014р. по 12.12.2016р.).

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір відповідає вимогам чинного законодавства (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог.

Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних доказів, що спростовували б факт наявності заборгованості чи її розмір, не надав.

Таким чином, на підставі матеріалів справи позовні вимоги про стягнення 4 414,03грн. основного боргу, 3 549,19 грн. інфляційних та 337,76грн. 3% річних, є обґрунтованими, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи), а тому підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Лукулл" (с. Харківці, Пирятинський район, Полтавська область, 37022; код ЄДРПОУ 22519518) на користь Приватної фірми "Нессе- Україна" (вул. Фальківська, 1, с.Княгининок (Маяки), Луцький район, Волинська область, 45630; код ЄДРПОУ 30659096) 4 414,03грн. основного боргу, 3 549,19 грн. інфляційних та 337,76грн. 3% річних.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 14.02.2017р.

Суддя С.В. Погрібна