Ухвала

від 09.02.2017 по справі 755/19298/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника цивільного позивача - Дочірнього підприємства АПРІТЕК - адвоката ІвановаВалентина В'ячеславовича на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2017 року,

за участю прокурора - Мельника Д.І.

представника ДП АПРІТЕК - ОСОБА_2

представника цивільного позивача - адвоката Іванова В.В.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100040008861 від 24.06.2016 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 365-2 КК України, було відмовлено в задоволені клопотання представника Дочірнього підприємства АПРІТЕК - адвоката Іванова Валентина В'ячеславовича про арешт майна в рамках вказаного кримінального провадження.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя прийшов до висновку, що представник ДП АПРІТЕК не довів необхідність арешту об'єктів нерухомого майна: нежитловий будинок (літ. А) по вулиці Тампере, 5, в місті Києві; групи приміщень № 7 загальною площею 924,2 по вулиці Тампере, 5, в місті Києві; групу приміщень №8 загальною площею 998,8 по вулиці Тампере, 5, в місті Києві, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.

В апеляційній скарзі представник цивільного позивача - ДП АПРІТЕК адвокат Іванов В.В. вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, а тому просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12.01.2017 року та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на:

- об'єкт нерухомого майна - нежитловий будинок - адміністративний (літ.А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тампере, 5, із забороною TOB СТЕССО , (код за ЄДРПОУ 40335301) відчужувати, розпоряджатися та користуватися об'єктом нерухомого майна за реєстраційним номером 854337980366. в тому числі заборонити будь-яким державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна;

- об'єкт нерухомого майна № 104331538000, (нежитлове приміщення: групи приміщень № 7 загальною площею 924,2 кв.м.) за адресою: м. Київ, вул. Тампере, 5, із забороною ТОВ СРІБНА ЗІРКА , (код за ЄДРПОУ 40042821) відчужувати, розпоряджатися та користуватися об'єктами нерухомого майна за реєстраційним номером 1043293880000 та 104331538000, в тому числі заборонити будь-яким державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна;

- об'єкт нерухомого майна № 1043293880000, (нежитлове приміщення: групи приміщень № 8 загальною площею 998,8 кв.м.) за адресою: м. Київ, вул. Тапере, 5, із забороною ТОВ СРІБНА ЗІРКА , (код за ЄДРПОУ 40042821) відчужувати, розпоряджатися та користуватися об'єктами нерухомого майна за реєстраційним номером 104329380000 та 104331538000, в тому числі заборонити будь-яким державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна.

Мотивуючи доводи поданої апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що слідчим суддею не було враховано наявність правових підстав для арешту майна, передбачених ст. 170 КПК України, зокрема, що "арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки під час розгляду клопотання, на переконання представника цивільного позивача, було встановлено і підтверджено прокурором і слідчим що майно на яке слід накласти арешт є речовим доказом по кримінальному провадженню, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, набуте кримінально протиправним шляхом, отримане юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення".

Також на думку представника цивільного позивача слідчий суддя залишив поза увагою його доводи щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також докази того, що обмеження права на відчуження та розпорядження вказаним у заяві майном не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності TOB СТЕССО та TOB СРІБНА ЗІРКА , або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Крім того, на думку апелянта, залишилися не дослідженими слідчим суддею, докази того, що необхідність арешту викликана наявністю обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, представника цивільного позивача та представника ДП АПРІТЕК , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100040008861, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2016 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 365-2 КК України, вчинених відносно юридичної особи - Дочірнього підприємства АПРІТЕК .

29 серпня 2016 року ДП АПРІТЕК визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні. Представником потерпілого ДП АПРІТЕК ІвановимВ.В. подано цивільний позов, який долучено до матеріалів кримінального провадження.

ДП АПРІТЕК кримінальним правопорушенням спричинено матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на суму 39 мільйонів 606 тисяч грн.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що організована злочинна група, яка складається з громадян України: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, інших невстановлених осіб та службових осіб, діючи за чітким розподілом відведених ролей, керуючись заздалегідь розробленим злочинним планом, шляхом підробки документів, використання підроблених документів, подання державному реєстратору завідомо неправдивої інформації та підроблених документів. Реалізуючи свої злочинні наміри вказана організована злочинна група вступила в попередню змову з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6.

09.06.2016 року вказаний приватний нотаріус, зловживаючи своїми службовими обов'язками суб'єкта державної реєстрації, незаконно вчинила реєстраційні дії, що стосуються передачі корпоративних прав TOB СТЕССО сторонній особі - компанії ТПН С.А. та зміни керівника, що дало змогу вказаній організованій злочинній групі заволодіти корпоративними правами, які за законом належать компанії ВЕЛІУС ІНВЕСТМЕНТС ЛТД та отримати повний контроль над ТОВ СТЕССО та його майном шляхом незаконного призначення ОСОБА_5 директором ТОВ СТЕССО внаслідок подання державному реєстратору підроблених документів для реєстрації змін щодо ТОВ СТЕССО .

Основним документом, на підставі якого оформлені та підписані інші документи є підроблене рішення компанії ВЕЛІУС ІНВЕСТМЕНТС ЛТД від 07.06.2016 року.

Крім того, з документів, поданих на реєстрацію вбачається, що ОСОБА_5 підписав від імені компанії ВЕЛІУС ІНВЕСТМЕНТС ЛТД договір купівлі-продажу корпоративних прав, діючи в якості представника продавця. В договорі вказано, що на момент вчинення договору розрахунки за договором здійснені. З огляду на те, що жодних безготівкових розрахунків між ВЕЛІУС ІНВЕСТМНТС ЛТД та компанією ТПН С.А. не проводилось, реквізити банківських рахунків в договорі не зазначені, жодних коштів від ОСОБА_5 ВЕЛІУС ІНВЕСТМЕНТС ЛТД не отримувала.

11.06.2016 року біля 03:00 години ОСОБА_5, діючи відповідно до розподіленої йому вказаною злочинною групою ролі та озброєна група невстановлених злочинців кількістю біля 15 осіб, які позиціювали себе як персонал суб'єкту охоронної діяльності, незаконно проникли до нежилого адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Тампере, 5, та погрожуючи зброєю та застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я охоронника ДП АПРІТЕК ОСОБА_9, подавили волю останнього до опору їх незаконним діям, примусили ОСОБА_9 повідомити своєму керівництву неправдиву інформацію про те, що будівля залишається під його охороною, потім змусили лежати на підлозі обличчям у підлогу з 03-00 год. до 06-00 год. ранку, тобто незаконно позбавили волі, силоміць утримували його в будівлі та не давали викликати поліцію, та врешті захопили нежилий адміністративний будинок за адресою: м. Київ, вул. Тампере, 5, та заволоділи цінностями, які належать ДП АПРІТЕК та ТОВ СТЕССО , чим спричинили ДП АПРІТЕК , Акціонерній компанії Сенкатед , компанії ВЕЛІУС ІНВЕСТМЕНТС ЛТД матеріальної шкоди у особливо великих розмірах, на даний час продовжують незаконно утримувати незаконно захоплений ними вказаний адміністративний будинок, розпорядились і продовжують незаконно розпоряджатись незаконно захопленим майном.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та інші невстановлені особи та службові особи за попередньою змовою в злочинному угрупованні вчинили і продовжують вчиняти низку тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-1, ч. 3 ст. 143, ч. 4 ст. 190 КК України.

Нежитлова будівля по вулиці Тампере, 5, в м. Києві була передана власником - Акціонерною компанією СЕНКАТЕЛ до статутного капіталу TOB СТЕССО в процесі його виділу із ДП АПРІТЕК , яке також на 100% належить Акціонерній компанії СЕНКАТЕЛ . Однак в зв'язку з недружніми діями представників ОСОБА_3 та його помічників Акціонерною компанією СЕНКАТЕЛ було прийнято рішення внести зміни до затвердженого ним розподільчого балансу та повернути будівлю по вулиці Тампере, 5, у місті Києві у власність належного йому ДП АПРІТЕК . Вказане рішення було прийнято власником 11.04.2016 і на цей момент він був єдиним учасником ТОВ СТЕССО та мав усі повноваження на розпорядження належним ТОВ СТЕССО майном відповідно до статуту ТОВ СТЕССО .

Відповідно до передавального акту, затвердженого рішенням Акціонерної компанії СЕНКАТЕЛ від 11.04.2016 року №4/2016, частина майна що знаходиться в нежитловий будівлі по вул. Тампере, 5 в м. Києві передана ТОВ СТЕССО в результаті виділу з ДП АПРІТЕК , а решта майна, що є невіддільним від будівлі, та сама будівля повернута ДП АПРІТЕК . 22.06.2016 року повернення будівлі у власність ДП АПРІТЕК було зареєстроване державним реєстратором за заявою ДП АПРІТЕК на підставі розподільчого балансу (із затвердженими власником змінами від 11.04.2016 року) та передавального акту, підписаного на виконання зазначеного вище рішення Акціонерної компанії СЕНКАТЕЛ від 11.04.2016 року №4/2016 представниками ДП АПРІТЕК та ТОВ СТЕССО 22.04.2016 року (представники сторін на момент здійснення правочину з передачі будівлі були належним чином уповноважені, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Заявником щодо реєстрації повернення права власності на будівлю до ДП АПРІТЕК відповідно до вимог чинного законодавства виступив представник право набувача ДП АПРІТЕК .

Внаслідок задоволення заяви, поданої ОСОБА_10 30 серпня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна, були внесені зміни: поряд з існуючим записом про обтяження об'єкту нерухомого майна з вказаного реєстру зник запис про право власності: 15077372 від 22.06.2016 року згідно якого, власником вищевказаного приміщення є Дочірнє підприємство АПРІТЕК .

В результаті невжиття необхідних запобіжних заходів зловмисники здійснили виділ з нежитлової будівлі по вулиці Тампере, 5 в м. Києві двох окремих об'єктів нерухомості: об'єкта нерухомого майна № 104331538000, (нежитлового приміщення: групи приміщень № 7 загальною площею 924,2 кв.м.) та об'єкта нерухомого майна № 1043293880000, (нежитлового приміщення: групи приміщень № 8 загальною площею 998,8 кв.м.), загальна площа яких становить 98,8% площі всієї будівлі за адресою вулиця Тампере, 5, в місті Києві.

Таким чином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та інші невстановлені особи, які вчинили незаконне заволодіння об'єктом нерухомого майна та корпоративними правами ТОВ СТЕССО , діючи в змові з посадовими особами та державними реєстраторами, всупереч запобіжним заходам, здійсненим в рамках досудового слідства, здійснили дії, що призвели до незаконного заволодіння ними майном та безперешкодного відчуження цього майна.

23.12.2016 р. представник Дочірнього підприємства АПРІТЕК - адвокат Іванов В.В. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вулиця Тампере, 5, з метою запобігання подальшому скоєнню кримінальних правопорушень та недопущення відчуження об'єктів нерухомого майна.

12.01.2017 р. ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва в задоволенні клопотання представника Дочірнього підприємства АПРІТЕК - адвоката ІвановаВ.В. про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна було відмовлено.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, слідчого та представників ДП АПРІТЕК , досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна , дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, що відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Однак ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в матеріалах кримінального провадження, в межах якого подано клопотання про арешт майна, хоча і було заявлено цивільний позов, однак на даний час органом досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 365-2 КК України, хоча відомості про вказане кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань більше ніж півтора року тому, ще 24.06.2016 р.

Як вірно було встановлено слідчим суддею, з чим також погоджується і колегія суддів, в судовому засіданні місцевого суду, прокурор та слідчий не підтвердили доводи адвоката Іванова В.В. про те, що організована злочинна група у складі ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за попередньою змовою вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 358 , ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-1, ч. 3 ст. 143, ч. 4 ст. 190 КК України.

Таким чином, оскільки в рамках вказаного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно, є юридично невстановленою (невідомою) особа, яка буде нести цивільну відповідальність у кримінальному провадженні.

Крім того не має достатніх підстав вважати, що зазначене майно, на яке просить накласти арешт представник цивільного позивача, відповідає критеріям, встановленим у ст. 98 КПК України, оскільки як вірно зазначив слідчий суддя з постанови слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Гончарука А.П. від 30.06.2016 року вбачається, що у кримінальному провадженні № 42016101040000107 речовим доказом визнано лише нежитловий будинок-адміністративний (літ А.) по вулиці Тампере, 5, в місті Києві, однак інші приміщення вказані в клопотанні представника потерпілого не визнавались речовими доказами.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді, яким відмовлено в задоволенні клопотання представника цивільного позивача про арешт об'єктів нерухомого майна, по вулиці Тампере, 5, в місті Києві, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких представник цивільного позивача просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить представник цивільного позивача - Дочірнього підприємства АПРІТЕК - адвокат Іванов В.В., немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, з викладених у ній доводів - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100040008861 від 24.06.2016 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 365-2 КК України, якою було відмовлено в задоволені клопотання представника Дочірнього підприємства АПРІТЕК - адвоката ІвановаВалентина В'ячеславовича про арешт майна в рамках вказаного кримінального провадження - залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника цивільного позивача - Дочірнього підприємства АПРІТЕК - адвоката Іванова Валентина В'ячеславовича - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч І. О. Р и б а к