Постанова

від 15.02.2017 по справі 816/1899/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1899/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача

Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіньер"

про

стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

20.10.2016 Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі – ДПІ у м. Полтаві, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіньер" (надалі – ТОВ "Сіньер", відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 26466,28 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

          Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові пояснення, зі змісту яких слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Сіньер" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 36084640 (а.с.15).

За даними ДПІ у м. Полтаві відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 26466,28 грн, який виник за наступних підстав.

ТОВ "Сіньер" подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість №9080016844 від 18.05.2016, якою самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 47690,00 грн (а.с.16).

          Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

          Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

          Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

З урахуванням часткового погашення у сумі 23062,14 грн за даною декларацією рахується заборгованість у розмірі 24627,86 грн.

Крім того, на підставі акта перевірки від 18.05.2016 №980/16-01-12-01/36084640 (а.с.22) прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0011041201, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 992,00 грн (а.с.21).

Податкове повідомлення - рішення від 30.05.2016 №0011041201 отримане відповідачем 30.05.2016 (а.с.21).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2016 №0011041201, є узгодженим.

На підставі акта перевірки від 17.06.2016 №1288/16-01-12-01/36084640 (а.с.20) прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2016 №0014991201, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 664,53 грн (а.с.19).

Податкове повідомлення - рішення від 01.07.2016 №0014991201 отримане відповідачем 01.07.2016 (а.с.19).

Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене податковим повідомленням-рішенням від 01.07.2016 №0014991201, є узгодженим.

На підставі акта перевірки від 14.07.2016 №1403/16-01-12-01/36084640 (а.с.18) прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 №0017441201, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн (а.с.17).

Податкове повідомлення - рішення від 25.07.2016 №0017441201 отримане відповідачем 01.07.2016 (а.с.17).

Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене податковим повідомленням-рішенням від 25.07.2016 №0017441201, є узгодженим.

На підставі статті 129 Податкового кодексу України позивачем нараховано пеню з податку на додану вартість у розмірі 11,89 грн.

Отже, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 26466,28 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

          – грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

          – податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

          – податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);

– пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується також відомостями облікової картки платника податків, копії якої надана позивачем.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень 15.06.2016 позивачем винесено податкову вимогу №1979-17 на суму податкового боргу в розмірі 32091,86 грн (а.с.14), яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та повернулася з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.14 зворотній бік).

Вищевказана вимога вважається врученою відповідачу з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Внаслідок того, що ТОВ "Сіньер" станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 26466,28 грн не сплатило, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 17, 18, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіньер" про стягнення податкового боргу задовольнити.

          Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіньер" (код ЄДРПОУ 36084640 ) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 26466,28 (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят шість гривень двадцять вісім копійок) на р/р 31117029700002 код бюджетної класифікації платежу 14010100 одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                Т.С. Канигіна